Рішення № 73761727, 17.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 р. Справа№805/4490/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі : головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної Фіскальної Служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної Фіскальної Служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 16 серпня 2017 року № Ф-783-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі 9376,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає спірну вимогу незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки на підставі п.9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 він вважає себе звільненим від виконання своїх обов’язків, визначених ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Просив визнати протиправною та скасувати вимогу від 16 серпня 2017 року № Ф-783-17.

Відповідач заперечував проти позовної заяви, у зв’язку з чим 12.01.2018 надав відзив на адміністративний позов, в якому, посилаючись на приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», вважає прийняту ним спірну в даній справі вимогу про сплату боргу (недоїмки) правомірною і просив в задоволенні позову відмовити.

Позовна заява до суду надійшла 14.12.2017.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 805/4490/17-а та призначено справу до судового розгляду на 15.01.2018.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року зупинено провадження в адміністративній справі № 805/4490/17-а до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 805/3009/17-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року поновлено провадження в адміністративній справі № 805/4490/17-а та призначено до судового розгляду на 17 квітня 2018 року.

Позивач у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

З урахуванням наведеного, розгляд справи, у відповідності до ч. 9 ст. 205 КАС України, здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 85732, Донецька обл., Волноваський район, селище міського типу Новотроїцьке, вулиця Покровська, будинок 64) зареєстрований як фізична особа-підприємець 16.05.2001, з березня 2017 року знаходиться на обліку у Волноваській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

21 червня 2017 року ФОП ОСОБА_1 подано до Волноваської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області заяву про звільнення від сплати єдиного соціального внеску згідно пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VІ (а.с.13).

16 серпня 2017 року відповідно до статті 25 Закону України “Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів виставлено вимогу суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 про сплату боргу (недоїмки) № Ф-783-17, відповідно до якої станом на 31 липня 2017 року позивач має недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі 9376,83 грн.

16 серпня 2017 року ФОП ОСОБА_1 оскаржив спірну вимогу до Державної фіскальної служби України.

23 листопада 2017 року Державною фіскальною службою України за результатами розгляду вказаної скарги прийнято рішення про результати розгляду скарги №15543/3/99-99-11-02-02-25, яким скарга залишена без задоволення, а вимога без змін.

Суть спірних правовідносин щодо правомірності винесення податковим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску під час проведення антитерористичної операції, регулюється нормами Податкового кодексу України, Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 8 липня 2010 року №2464-VI(далі - Закон № 2464-VI).

За приписами пункту другого частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 цієї статті визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Частиною першої статті 4 Закону № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Отже, в розумінні приписів зазначеного Закону, на позивача покладено обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом четвертим частини другої статті 6 Закону № 2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом першим частини другої статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджений Наказом Міністерства фінансів України 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905 (далі - Порядок № 435).

Пунктом 2 Розділу ІІІ Порядку № 435 визначено, що фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Разом з тим, абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI регламентує, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Отже, з огляду на викладене, позивач як фізична особа - підприємець, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, що сторонами не оспорюється.

Водночас, Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону №2464-VІ, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:

"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Разом з цим, суд зазначає, що зазначена норма є нормою прямої дії, яка не передбачає наявність сертифіката Торгово-промислової палати України для її застосування, що спростовує твердження відповідача в цій частині в обґрунтування правомірності прийняття ним спірного рішення.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Суд звертає увагу відповідача на той факт, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1 є Донецька область, смт.Новотроїцьке, Волноваського району, взятий на облік у Волноваській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Населений пункт смт. Новотроїцьке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України 2 грудня 2015 року № 1275-р.

З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VІ позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ є чинним на теперішній час, зміни безпосередньо до Закону № 2464-VІ щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п. 9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.

Як вбачається з матеріалів справи спірна вимога сформована 16 серпня 2017 року відповідно до статті 25 Закону № 2464-VІ, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати внесків у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання, а саме, станом на 16 серпня 2017 року.

Таким чином, спірна вимога про сплату недоїмки є протиправною на момент її формування.

Аналогічна правова позиція висловлена в рішенні Верховного Суду від 30 березня 2018 року у справі № 812/292/18.

Крім того, суд зазначає, що 15.05.2017 відповідачем було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-783-17, відповідно до якої позивачеві підлягала до сплати сума недоїмки з єдиного внеску у розмірі 7264,83 грн., яка включена до складу спірної у даній справі вимоги.

Позивачем вимога від 15.05.2017 № Ф-783-17 була оскаржена до Донецького окружного адміністративного суду, постановою якого від 23.10.2017 у справі № 805/3009/17-а її скасовано. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 постанову Донецького окружного адміністративного суду у справі №805/3009/17-а залишено без змін. Зазначена постанова Донецького окружного адміністративного суду набрала законної сили 24.01.2018.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач, в даному випадку, звільнений від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, отже відповідачем не доведена правомірність прийняття спірної вимоги.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-8, 10, 19, 72, 90, 139, 191, 241-246, 255, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (85732, Донецька область, Волноваський район, сел. Новотроїцьке, вул. Покровська, 64; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114;

ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправною та скасування вимоги від 16.08.2017 №Ф-783-17 – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 16 серпня 2017 року №Ф-783-17 про сплату боргу (недоїмки) із єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі 9376,83 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті її повний текст складено та підписано 17 квітня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ушенко С.В.