Рішення № 73761570, 25.04.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2788/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Оборотової О.Ю.

при секретарі судового засідання Горнович Л.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №577 від 26.04.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю від 13.12.2017р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА» про стягнення збитків

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 15.11.2017р. Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА» про стягнення збитків у розмірі 46729,66грн.

В обґрунтування позовних вимог Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» посилається на те, що внаслідок неналежного виконання договору про надання послуг з охорони, на об’єкті, який був зданий під охорону сталася крадіжка матеріальних цінностей, а тому ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА» завдало позивачу збитків, які визначені вартістю викраденого майна.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.11.2017р. позовну заяву Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №916/2788/17.

15.01.2018р. від ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві відповідач наводить доводи в обґрунтування безпідставності позовних вимог Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

15.01.2018р. від Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшло клопотання про приєднання доказів в обґрунтування наявності складу збитків на виконання ухвали господарського суду Одеської області від 13.12.2017р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.01.2018р. справу № 916/2788/17 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження у справі.

05.02.2018р. від ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА» надійшла відповідь на клопотання про приєднання доказів наявності складу збитків від 15.01.2018р. відповідно до якої відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.03.2018р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2788/17; призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 30 березня 2018 р. о 15 год. 00 хв.

06.02.2018р. від Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшла відповідь на відзив.

12.02.2018р. від Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшло клопотання про приєднання доказів в обґрунтування наявності складу збитків на виконання ухвали господарського суду Одеської області від 17.01.2018р.

19.03.2018р. від ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА» надійшло клопотання про залучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступні обставини справи:

05.12.2016 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Замовник) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА» (Виконавець) був укладений Договір №25/640 про надання послуг з охорони об’єктів ВП ЮУАЕС за допомогою фізичної охорони (Договір).

Відповідно до Договору, Виконавець зобов’язується в період з 01.01.2017 року до 31.12.2017 року включно надавати Замовнику послуги з охорони наступних об’єктів (Обєкти): полігон ЗБВ БМУ; база БМУ; компресорна БМУ; бетонне господарство БМУ, водоочисні спорудн-1 (ВОС-1); майстерні ділянки централізованого ремонту ЦТАВ; теплоізоляційна майстерня, склад теплоізоляції; база ЦВКГіТМ; гідроділянка ТЦ-2, адміністративна будівля УКБ, вузол зв’язку на ГТС; бази гідроспецбуд 2-ї черги, 3-ї черги; база СГЕМ; тимчасова база гідромонтажу; база АТПО; база УМР; житловий будинок в с. Костннтинівка, база Курахівського ДАЕМ згідно з дислокацією (Додаток 1), а замовник – прийняти і оплатити надані послуги.

Відповідно до п.4.3.3. Договору, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА» зобов’язалось забезпечити у межах наданих повноважень охорону об’єкта із зберіганням на ньому товарно-матеріальних цінностей Замовника від розкрадання, пошкодження чи знищення.

Згідно п.5.1.1 у разі невиконання п.4.3.3 Договору покласти матеріальну відповідальність на Виконавця за заподіяну шкоду та нанесені збитки внаслідок крадіжок, зломів та інше у розмірі 100% від вартості понесених збитків.

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» зазначає, що в період з 16.06.2017р. по 28.07.2017р. на об’єктах, що перебували під охороною, встановлено факти крадіжок, відповідно до довідок №0042-74/553 від 18.07.2017р. (а.с. 41), №0042-74/588 від 04.08.2017р. (а.с. 42) та №0042-74/589 від 04.08.2017р. (а.с. 43) , сума нанесених збитків позивачу склала 46729,66 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до п.7.2. Договору, на адресу відповідача було направлено претензію №32/13167 від 13.09.2017р. (а.с. 44), але відповідач відмовив в її задоволенні, про що повідомив у відповіді на претензію №315 від 05.10.2017 р. (а.с. 45-46)

Дані обставини, власне, і стали підставою для звернення до господарського суду Одеської області з відповідним позовом, з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти, акти цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ст.14 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 978 ЦК України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про охоронну діяльність», встановлено, що у договорах про надання послуг з охорони майна відповідно до положень Цивільного кодексу України визначаються умови відшкодування суб'єктом охоронної діяльності шкоди, заподіяної через неналежне виконання ним своїх зобов'язань.

Отже, вказаною нормою Закону окремо врегульовано та віднесено саме до компетенції сторін договору визначення умов відшкодування суб'єктом охоронної діяльності шкоди, заподіяної через неналежне виконання ним своїх зобов'язань. А відтак, оскільки цією нормою встановлено інше правове регулювання відшкодування шкоди у відносинах з надання послуг охорони, відповідно до статті 955 Цивільного кодексу України до правовідносин сторін не можуть бути застосовані положення § 1 «Загальні положення про зберігання» глави 66 «Зберігання» Цивільного кодексу України, зокрема, пункту 1 частини першої статті 951, щодо розміру збитків, які підлягають відшкодуванню поклажодавцеві.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин другої, третьої статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Можливість врегулювання сторонами на власний розсуд умови (розмір) збитків, що підлягають відшкодуванню, встановлена частиною третьою статті 22 Цивільного кодексу України, згідно із якою, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Також, згідно із частиною першою статті 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарський суд Одеської області зазначає, що відповідно до Договору, сторони дійшли згоди, стосовно відповідальності сторін, відповідно до якого відповідальність покладається на Виконавця за заподіяну шкоду та нанесені збитки внаслідок крадіжок, зломів та інше у розмірі 100% від вартості понесених збитків.

Однак, суд звертає увагу, що розмір збитку повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, а саме, відповідно до п. 4.1.6. Договору чітко передбачено, що у разі виявлення ознак крадіжки, знищення чи пошкодження майна на об’єкті, необхідно організувати роботу комісії у складі уповноважених представників Замовника та Виконавця для проведення з дозволу старшого оперативно-слідчої групи органу внутрішніх справ обстеження об’єктів та інвентаризації майна.

Відповідно до п.4.1.7. Договору, Замовник зобов’язаний своєчасно залучати уповноважених працівників виконавця до роботи комісії по зняттю залишків та визначенню суми збитку, заподіяного майну Замовника внаслідок неналежного виконання виконавцем зобов’язань за Договором.

Відповідно до матеріалів справи, уповноважений представник Виконавця не був запрошений до роботи комісії, оскільки протоколи засідання інвентаризаційної комісії не містять підписів уповноважених представників ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА», складені в односторонньому порядку Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», а тому не можуть вважатися належними доказами в обґрунтування розміру збитків.

Крім цього, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» посилається на те, що факт крадіжки та розмір збитків підтверджений довідками №0042-74/553 від 18.07.2017р. (а.с. 41), №0042-74/588 від 04.08.2017р. (а.с. 42) та №0042-74/589 від 04.08.2017р. (а.с. 43). Однак, суд критично оцінює дані твердження, оскільки довідки складені головним бухгалтером та ЗГД з економіки та фінансів Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не можуть бути належними доказами, що свідчать про факт скоєння кримінального правопорушення, оскільки відповідно до чинних нормативно-правових актів України лише до компетенції органів дізнання, слідства чи судів загальної юрисдикції віднесена компетенція щодо встановлення факту скоєння злочину.

Дані довідки також складені в односторонньому порядку Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», не містять будь-яких первинних документів, які підтверджують дійсну вартість майна, а тому не можуть бути належними доказами розміру збитків.

Факт крадіжки, на який посилається позивач ніяким чином не може бути встановлений в рамках господарського провадження, адже господарський суд не може делегувати собі компетенцію судів загальної юрисдикції, так як факт вчинення кримінального правопорушення встановлюється виключно в кримінальному провадженні.

Відповідно до відповіді на відзив Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 06.02.2018р. (а.с. 111) зазначено, що «на момент виявлення злому 16.06.2017р. близько 07:00 ворота огорожі були відкриті, охоронця на робочому місці не було, пост охоронців був без охоронців, що було зафіксовано в протоколі місця огляду працівниками МВС», однак суд звертає увагу, що ані даного протоколу, ані будь яких інших документів складених працівниками органів дізнання слідства чи суду позивачем не надано.

Що стосується об’єктів які саме підлягають взяттю під охорону, суд зазначає наступне.

Згідно договору під охорону здаються наступні об’єкти: полігон ЗБВ БМУ; база БМУ; компресорна БМУ; бетонне господарство БМУ, водоочисні спорудн-1 (ВОС-1); майстерні ділянки централізованого ремонту ЦТАВ; теплоізоляційна майстерня, склад теплоізоляції; база ЦВКГіТМ; гідроділянка ТЦ-2, адміністративна будівля УКБ, вузол зв’язку на ГТС; бази гідроспецбуд 2-ї черги, 3-ї черги; база СГЕМ; тимчасова база гідромонтажу; база АТПО; база УМР; житловий будинок в с. Костннтинівка, база Курахівського ДАЕМ згідно з дислокацією (Додаток 1).

В матеріалах справи міститься два додатки №1 а саме: дислокація об’єктів, яка містить 18 об’єктів (а.с. 39) та схема бетонно-розчинного господарства, яка містить 22 об’єкта та маршрут руху охорони (а.с. 88) з якою ознайомлені охоронці, однак зі сторони ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА» не підписана, а тому взагалі не може вважатися невід’ємною частиною договору.

Відповідно до заяви від 20.06.2017р. позивачем було повідомлено Т.в.о. начальника Южноукраїнського відділення Первомайського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області майору ОСОБА_4 №64/8689, що 16.06.2017р. начальником електромонтажної дільниці (ЕМД) Будівельно монтажного управління ВП ЮУАЕС, ОСОБА_5, близько 07:00 виявлено, що на дверях приміщень №15, 31, 32, будівлі ЕМД, яка знаходиться за адресою Гідрокомплекс, 20Б, м. Южноукраїнськ, зірвані замки і з приміщень вкрадено товарно-матеріальні цінності приблизно на суму 37 000 грн.

Отже, за твердженнями позивача крадіжка сталася саме в будівлі електромонтажної дільниці (ЕМД), дана будівля відображена на схемі бетонно-розчинного господарства, яка містить 22 об’єкта (а.с. 88). однак не може вважатися додатком до договору, оскільки не підписана сторонами. В свою чергу дислокація об’єктів (Додаток 1) яка містить 18 об’єктів (а.с. 39) взагалі не містить електромонтажної дільниці (ЕМД), а за відсутності інвентаризаційного номеру інше встановити неможливо. Оскільки рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях доведеності тих чи інших обставини справи суд приймає правову позицію відповідача що приміщення в якому виявлено нестачу матеріальних цінностей під охорону не здавалося.

Крім цього, відповідно до «Журналу прийому та здачі об’єктів (приміщень) під охорону», реєстраційний №Ж.0600.0485, робились щоденні відмітки (дата, час) відкриття та подальша передача під охорону представнику Виконавця конкретних будівель та приміщень.

Відповідач зазначає, що за проханням представників Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС», відповідальних за приймання-здачу будівель та приміщень об’єкта «Бетоне господарство БМУ» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для спрощення записів в «Журналі прийому та здачі об’єктів (приміщень) під охорону» реєстраційний №Ж.0600.0485 будівель та приміщень об’єкта «Бетоне господарство БМУ», котрі на протязі з 05.12.2016 року по дійсний час фактично здавались під охорону, були визначені номерами: Адміністративно-побутовий комплекс: Лабораторний комплекс - 1 (101/03-667); Бетонний завод: бетонно-механічний вузол - 2 (101/103-660); Компресорна № 1 (БРХ) - 3 (101/103-662); Галерея похилення; 4 - (101/103-659); Диспетчерський пункт - 5 (101/103-659); Бетонний завод: площадка складування сипучих матеріалів - 6 (102/03-797).

Однак, суд зазначає, що нове визначення об’єктів повинно бути узгоджене, шляхом укладення додаткової угоди в письмові формі, а тому даний журнал не може бути належним доказом по справі, оскільки невідомо які саме приміщення здавались під охорону.

Крім цього, ані довідки №0042-74/553 від 18.07.2017р. (а.с. 41), №0042-74/588 від 04.08.2017р. (а.с. 42) та №0042-74/589 від 04.08.2017р. (а.с. 43), ані протоколи засідання робочої інвентаризаційної комісії не містять конкретного приміщення в якому сталася нестача матеріальних цінностей.

Отже, в рамках провадження по справі №916/2788/17 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не надало суду належних доказів того, на об’єкті, який був зданий під охорону сталося зникнення матеріальних цінностей, а також взагалі факт вчинення кримінального правопорушення на території позивача.

Крім цього, в порушення умов договору позивачем взагалі не доведено вини ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА» у зникненні товарно-матеріальних цінностей, оскільки не доведено факту неналежного виконання відповідачем умов Договору.

Також, суд звертає увагу, що вартість матеріальних цінностей визначена позивачем в односторонньому порядку без будь-яких первинних документів та в порушення умов договору щодо повідомлення відповідача про проведення робочої інвентаризаційної комісії.

Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Відсутність хоча б однієї з складових збитків є підставою для відмови у застосуванні відповідальності за заподіяння збитків, а тому, позовні вимоги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» є безпідставними.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА» про стягнення збитків – відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 04 травня 2018р.

Суддя О.Ю. Оборотова