Рішення № 73761220, 23.04.2018, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/256/17-г/16 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

при секретарі судового засідання Онуфрієнко М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" (ПАТ "ВіЕйБі Банк"), в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2, вул. Дегтярівська, 27 Т, м. Київ, 04119 (адреса для листування: м. Київ, Харківське шосе, 49, 02096)

до відповідача: Приватного агропромислового підприємства "Провесінь", с.Вістря, Монастириський район, Тернопільська область,48371

про: cтягнення заборгованості в сумі 50 950,19 грн., у тому числі:

- 6736, 52 грн. заборгованість за процентами;

- 989, 64 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту;

- 2678, 22 грн. заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту;

- 499,56 грн. заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення процентів;

- 35890, 25 грн. інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту;

- 4156, 00 грн. інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.

За участю представників:

-позивача: не з’явився;

-відповідача: ОСОБА_3- представник, довіреність №7 від 03 квітня 2018 року.

В порядку ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Документообіг господарського суду".

Для робочого оригіналу звукозапису надано: диск CD-R, серійний номер LH3117UJ11201073D3, диск CD-R, серійний номер NJ20UG21D3040424C1, диск CD-R, серійний номер NJ20UG2JD8040429A2.

Для робочого оригіналу фіксування відеоконференції надано диск DVD-R, серійний номер PAP677VA121145694.

Суть справи.

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський ОСОБА_1" (ПАТ "ВіЕйБі Банк"), в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2, вул. Дегтярівська, 27 Т, м. Київ, 04119, адреса для листування: м. Київ, Харківське шосе, 49, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного агропромислового підприємства "Провесінь", с. Вістря, Монастириський район, Тернопільська область про cтягнення заборгованості за Кредитним договором №298-2012 від 12.09.2012 року, в сумі 50 950,19 грн., у тому числі:

- 6736, 52 грн. заборгованість за процентами;

- 989, 64 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту;

- 2678, 22 грн. заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту;

- 499,56 грн. заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення процентів;

- 35890, 25 грн. інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту;

- 4156, 00 грн. інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.

Ухвалою суду від 19.06.2017 провадження у справі №921/256/17-г/16 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі №910/4953/17 за позовом Приватного агропромислового підприємства "Провесінь" до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування повідомлення (№11/2-27192 від 28.08.2015 року), яка розглядається господарським судом міста Києва.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, даний спір розглядається відповідно до редакції ГПК України, що набрала чинності з 15.12.2017.

Ухвалою суду від 22.02.2018 поновлено провадження у даній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 19.03.2018 на 14 год 00 хв.

Ухвалою суду від 19.03.2018, від 04.04.2018 підготовче засідання було відкладено відповідно на 04.04.2018 на 14 год 00 хв, на 13.04.2018 на 11 год. 00 хв. керуючись п.3 ч.2 ст.183 ГПК України.

Ухвалою суду від 13.04.2018 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2018 на 15 год. 15 хв.

19.04.2018 на електронну адресу суду від позивача поступило Клопотання №08/6729 від 16.04.2018 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1"(ПАТ "ВіЕйБі Банк"), яке не містило цифрового підпису, оригінал такого Клопотання на адресу суду не надходив, а тому ухвалою суду від 20.04.2018 в його задоволені відмовлено.

В судове засідання 23.04.2018 представник позивача не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, заперечив проти позовних вимог та просив суд в позові відмовити.

27.03.2018 через канцелярію суду від відповідача до матеріалів справи поступив Відзив на позов № без номера від 26.03.2018, в якому відповідач зазначає, що вважає позовну заяву позивача безпідставною та просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви, при цьому зазначаючи наступне.

ПАП «Провесінь» було отримано повідомлення №213 від 22.02.2016р. ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про нікчемність правочину (договору).

Так, даним повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», у порядку п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було повідомлено про нікчемність Договорів про внесення змін до Кредитного договору № 298-2012 від 12.09.2012 р., які були укладені між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ПАП «Провесінь», а саме:

Договору про внесення змін від 16.12.2013р.;

Договору про внесення змін від 15.01.2014р.;

Договору про внесення змін від 17.02.2014р.;

Договору про внесення змін від 17.03.2014р.;

Договору про внесення змін від 01.04.2014р.;

Договору про внесення змін від 30.04.2014р.;

Договору про внесення змін від 16.06.2014р.;

Договору про внесення змін від 15.07.2014р.;

Договору про внесення змін від 12.08.2014р;

Договору про внесення змін від 15.08.2014р;

Договору про внесення змін від 15.09.2014р;

Договору про внесення змін від 15.10.2014р;

Договору про внесення змін від 31.10.2014р.

згідно умов яких сторони домовились в т.ч. про зменшення процентної ставки за користування кредитом, збільшення строку користування кредитом, відстрочення сплати процентів за користування кредитом. Як наслідок, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» було, в порядку п. 6, 7 ч. З, ч. 5 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» заявлено вимогу про негайне (в день отримання даного повідомлення) виконання зобов’язань за Кредитним договором з врахуванням нікчемності договорів про внесення змін.

При цьому в позовній заяві зазначено, що розрахунок заборгованості здійснено без урахування вищевказаних договорів про внесення змін до Кредитного договору, які є нікчемними на підставі положень ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

ПАП «Провесінь» звернулося із позовом в господарський суд м. Києва до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» ОСОБА_2 про визнання дій протиправним та скасування повідомлення (рішення) про нікчемність правочину (договору), а саме Повідомлення №213 від 22.02.2016р. Як видно з даної позовної заяви, що міститься у матеріалах справи, визнаються протиправними та підлягають скасуванню повідомлення про нікчемність правочину, тобто саме того повідомлення, яким уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» визнає нікчемними Договори про внесення змін до Кредитного договору № 298-2012 від 12.09.2012 р., які були укладені між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ПАП «Провесінь».

21.06.2017р. господарським судом м. Києва винесено рішення по справі № 910/4953/17 за позовом ПАП «Провесінь» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування повідомлення, яким визнано протиправним і скасовано рішення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" ОСОБА_2 № 11/2-27192 від 28.08.2015 року про нікчемність договорів про внесення змін до Кредитного договору № 298-2012 від 12.09.2012 року, які були укладені між Публічним акціонерним товариством "ВіЕйБі Банк" та Приватним агропідприємством "Провесінь", зокрема: договору про внесення змін від 16.12.2013 року, договору про внесення змін від 15.01.2014 року, договору про внесення змін від 17.02.2014 року, договору про внесення змін від 17.03.2014 року, договору про внесення змін від 01.04.2014 року, договору про внесення змін від 30.04.2014 року, договору про внесення змін від 16.06.2014 року, договору про внесення змін від 15.07.2014 року, договору про внесення змін від 16.06.2014 року, договору про внесення змін від 15.08.2014 року, договору про внесення змін від 15.09.2014 року, договору про внесення змін від 15.10.2014 року, договору про внесення змін від 31.10.2014 року.

07.11.2017р. Київським апеляційним господарським судом рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2017р. по справі №910/4953/17 залишено без змін.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський ОСОБА_1", згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 березня 2015 р. № 63, розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 лютого 2016 року № 213 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та повноваження ліквідатора ПАТ "ВіЕйБі Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 на два роки до 19 березня 2018 року включно.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення його прав та інтересів, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і в залежності від встановлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Предметом позову у справі №921/256/17-г/16 є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 50 950,19 грн., з яких:

- 6736, 52 грн. заборгованість за процентами (станом на 23.01.2017) («Розрахунок процентів за користування кредитом» та «Погашення процентів за користування кредитом» до «Розрахунку заборгованості ПАП «Провесінь»…станом на 23.01.2017 року» додано до позовної заяви (т.I, а.с.18+18(зворот));

- 989, 64 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту (нараховано за період з 25.07.2016 по 23.01.2017) («Розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту» до «Розрахунку заборгованості ПАП «Провесінь»…станом на 23.01.2017 року» додано до позовної заяви (т.I, а.с.18(зворот));

- 2678, 22 грн. заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту (нараховано за період з 11.09.2014 по 23.03.2015 на суму кредиту 167964 грн 27 коп) («Розрахунок 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту» до «Розрахунку заборгованості ПАП «Провесінь»…станом на 23.01.2017 року» додано до позовної заяви (т.I, а.с.19);

- 499,56 грн. заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення процентів (нараховано за період з 23.01.2014 по 23.01.2017) («Розрахунок 3% річних за несвоєчасну сплату процентів» до «Розрахунку заборгованості ПАП «Провесінь»…станом на 23.01.2017 року» додано до позовної заяви (т.I, а.с.19);

- 35890, 25 грн. інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту ( нараховано за період з 11.09.2014 по 23.03.2015 на суму кредиту 167964 грн 27 коп) («Розрахунок інфляційних збитків за основною заборгованістю за кредитним договором №298-2012 від 12 вересня 2012 року ПАП Провесінь станом на 23.01.2017» (додаток №1 до Розрахунку заборгованості ПАП «Провесінь»…станом на 23.01.2017 року») додано до позовної заяви (т.I, а.с.20-25).

- 4156, 00 грн. інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів (нараховано за період з 23.01.14 по 23.01.2017) («Розрахунок інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів за кредитним договором №298-2012 від 12 вересня 2012 року ПАП Провесінь станом на 23.01.2017» (додаток №1 до Розрахунку заборгованості ПАП «Провесінь»…станом на 23.01.2017 року») додано до позовної заяви (т.I, а.с.26-32(зворот)).

Разом з тим, як зазначає позивач в позовній заяві розрахунок заборгованості здійснено без урахування наступних договорів про внесення змін до кредитного договору:

-від 16 грудня 2013 року;

-від 15 січня 2014 року;

-від 17 лютого 2014 року;

-від 17 березня 2014 року;

-від 01 квітня 2014 року;

-від 30 квітня 2014 року;

-від 16 червня 2014 року;

-від 15 липня 2014 року;

-від 12 серпня 2014 року;

-від 15 серпня 2014 року;

-від 15 вересня 2014 року;

-від 15 жовтня 2014 року;

-від 31 жовтня 2014 року.

Проте в матеріалах справи №921/256/17-г/16 відсутні (та витребовувані судом ухвалою від 26.05.2017) належним чином засвідчені копії всіх договорів про внесення змін до кредитного договору, які визнані нечинними уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Підставою заявлених позовних вимог у справі № 921/256/17-г/16 Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський ОСОБА_1" (ПАТ "ВіЕйБі Банк") визначає наявність повідомлення №11/2-27192 від 28.08.2015 (отримане відповідачем - ПАП «Провесінь») про нікчемність договорів про внесення змін до Кредитного договору № 298-2012 від 12.09.2012 року., які були укладені між Публічним акціонерним товариством "ВіЕйБі Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") та позивачем, зокрема: договору про внесення змін від 16.12.2013 року, договору про внесення змін від 15.01.2014 року, договору про внесення змін від 17.02.2014 року, договору про внесення змін від 17.03.2014 року, договору про внесення змін від 01.04.2014 року, договору про внесення змін від 30.04.2014 року, договору про внесення змін від 16.06.2014 року, договору про внесення змін від 15.07.2014 року, договору про внесення змін від 12.08.2014 року, договору про внесення змін від 15.08.2014 року, договору про внесення змін від 15.09.2014 року, договору про внесення змін від 15.10.2014 року, договору про внесення змін від 31.10.2014 року.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26 травня 2015 року у справі №921/307/15-г/16 (яке набрало законної сили) встановлено, що:

12 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством “Всеукраїнський ОСОБА_1” (скорочене ПАТ “ВіЕйБі Банк”), що надалі іменується “Кредитор”, та Приватним агропромисловим підприємством “Провесінь”, що надалі іменується “Позичальник” було укладено кредитний договір №298-2012, згідно п.1.1. якого відповідно до умов цього договору “Кредитор” зобов’язується надати “Позичальнику” кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 460212 грн 30 коп, а “Позичальник” зобов’язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути “Кредитору” суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, а також виконати інші обов’язки, визначені цим договором.

Згідно п.1.2. кредитного договору процентна ставка за користування кредитом 19% річних.

У відповідності до п.1.3. кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту “Позичальником” - 11 вересня 2013 року включно.

Згідно п.15.4. кредитного договору №298-2012 від 12 вересня 2012 року, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов’язань.

В подальшому до кредитного договору між сторонами було укладено договора про внесення змін, що стосуються порядку сплати процентів, а саме:

-№1 від 28 лютого 2013 року;

-№2 від 15 квітня 2013 року;

-№3 від 15 травня 2013 року;

-№4 від 18 червня 2013 року;

-№5 від 16 липня 2013 року;

-№6 від 15 серпня 2013 року;

-№7 від 10 вересня 2013 року;

-№8 від 15 жовтня 2013 року;

-від 15 листопада 2013 року;

-від 16 грудня 2013 року;

-від 15 січня 2014 року;

-від 17 лютого 2014 року;

-від 17 березня 2014 року;

-від 01 квітня 2014 року;

-від 30 квітня 2014 року;

-від 16 червня 2014 року;

-від 15 липня 2014 року;

-від 12 серпня 2014 року;

-від 15 серпня 2014 року;

-від 15 вересня 2014 року;

-від 15 жовтня 2014 року;

-від 31 жовтня 2014 року.

Також, зазначеним рішенням Господарського суду Тернопільської області встановлено:

-Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» (ПАТ «ВіЕйБіБанк) було надано 12 вересня 2012 року Приватному агропромисловому підприємству «Провесінь» кредитні кошти в сумі 167964 грн 27 коп, що підтверджується меморіальним ордером №674965 від 12 вересня 2012 року.

-23 березня 2015 року Приватним агропромисловим підприємством «Провесінь» було повернуто кредитні кошти в сумі 167965 грн 27 коп, що підтверджується платіжним дорученням №3621 від 23 березня 2015 року на суму 167964 грн 27 коп.

як зазначив позивач в своїй позовній заяві, станом на 02.03.2015 року “Позичальник” проценти не сплатив, умови кредитного договору не виконав, і тому прострочена заборгованість за процентами становить 3299 грн 47 коп.

- згідно Розрахунку процентів за користування кредитом, який наданий позивачем до матеріалів справи, позивачем було нараховано Позичальнику 72971 грн 70 коп процентів за користування кредитом; 69580 грн 19 коп погашено процентів; заборгованість по процентах склала 3299 грн 47 коп. Нарахування процентів підтверджується Випискою по особовому рахунку №20683880000451 “Позичальника” з 12.09.2012 по 02.03.2015 року. Віднесення процентів на прострочку підтверджується Випискою по особовому рахунку №20696880010290 “Позичальника” з 12.09.2012 по 02.03.2015 року. Сплата нарахованих процентів підтверджується Випискою по особовому рахунку №2909188001136 “Позичальника” з 12.09.2012 по 02.03.2015 року

- 23 березня 2015 року відповідач сплатив позивачу 3299 грн 47 коп процентів за користування кредитними коштами, що підтверджується платіжним дорученням №3622 від 23 березня 2015 року на суму 3299 грн 47 коп (копія платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Відтак, Рішенням суду від 26 травня 2015 року провадження у справі №921/307/15-г/16 в частині позовних вимог щодо стягнення 3299 грн. 47 коп. - заборгованість за процентами та в частині позовних вимог щодо стягнення 167964 грн. 27 коп. - строкова заборгованість за кредитом, - припинено згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

07.07.2017 на виконання вищевказаного рішення суду у справі № 902/307/15-г/16 видано наказ.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного Господарського суду від 07.11.2017 залишено без змін рішення Господарського суду м. Києва від 21.06.2017 у справі №910/4953/17, яким позовні вимоги ПАП "Провесінь" задоволено та визнано протиправним і скасовано рішення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" ОСОБА_2 № 11/2-27192 від 28.08.2015 року про нікчемність договорів про внесення змін до Кредитного договору № 298-2012 від 12.09.2012 року, які були укладені між Публічним акціонерним товариством "ВіЕйБі Банк" та Приватним агропідприємством "Провесінь", зокрема: договору про внесення змін від 16.12.2013 року, договору про внесення змін від 15.01.2014 року, договору про внесення змін від 17.02.2014 року, договору про внесення змін від 17.03.2014 року, договору про внесення змін від 01.04.2014 року, договору про внесення змін від 30.04.2014 року, договору про внесення змін від 16.06.2014 року, договору про внесення змін від 15.07.2014 року, договору про внесення змін від 12.08.2014 року, договору про внесення змін від 15.08.2014 року, договору про внесення змін від 15.09.2014 року, договору про внесення змін від 15.10.2014 року, договору про внесення змін від 31.10.2014 року.

Так із зазначеного вище рішення Господарського суду м. Києва від 21.06.2017 у справі №910/4953/17 слідує, що на виконання вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2, 15.12.2014 року було видано Наказ № 90 "Про перевірку договорів".

З метою здійснення альтернативної Наказу № 90 від 15.12.2014 року незалежної перевірки правочинів (договорів), Уповноваженою особою Фонду 20.01.2015 року було видано Наказ № 23/1 "Про здійснення альтернативної перевірки договорів".

За результатами проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) ПАТ "ВіЕйБі Банк" з 21.11.2013 по 20.11.2014 комісією з перевірки правочинів було складено Акт від 19.03.2015, відповідно до якого комісією було виявлено ряд правочинів, які підпадають під підстави визначені положеннями ч. 3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є нікчемними, зокрема:- правочини щодо внесення змін до кредитного договору № 298-2012 від 12.09.2012 року, укладеним між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Підприємством.

Відповідно до Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, № 2 від 05.07.2012 року (далі - Положення), зареєстроване у Міністерстві юстиції України 14.09.2012 року за № 1581/21893 (в редакції станом на час складання Акту перевірки від 09.02.2015 року), Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію зобов'язана протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Як вбачається із позовної заяви, позивач посилається на той факт, що повідомлення про нікчемність правочину було прийняте на підставі Акту перевірки вже після прийняття виконавчою дирекцією Фонду рішення № 63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк", хоча, як зауважує Підприємство, згідно вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд забезпечує перевірку правочинів протягом дії тимчасової адміністрації.

Дослідивши наявні у матеріалах справи фактичні дані, судом встановлено, що Акт перевірки правочинів було складено комісією 19.03.2015 року, а рішення про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" винесено 20.03.2015 року. Таким чином, перевірку правочинів в порядку статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було проведено у відповідності до процедури, встановленої законодавством.

Крім того, пунктом 1 частини 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" чітко визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

До того ж, судом прийнято до уваги, що права позивача внаслідок дій відповідача було порушено шляхом висування Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 вимоги у повідомленні № 11/2-27192 про негайне виконання зобов'язань за кредитним договором № 298-2012 від 12.09.2012 року.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи судом в порядку ст. 38 ГПК України було витребувано в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 копію акту перевірки правочинів.

Відповідачем представлено до матеріалів справи лише витяг з акту б/н від 19.03.2015 року перевірки правочинів.

Наразі, суд вважає за необхідне захистити права позивача шляхом визнання незаконним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 про нікчемність правочину № 11/2-27192 від 28.08.2015 року.

Фактично порушення прав позивача внаслідок дій відповідача полягає саме у висуванні Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 вимоги у повідомленні № 11/2-27192 про негайне виконання зобов'язань за кредитним договором № 298-2012 від 12.09.2012 року.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічні положення знайшли своє відображення в пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” (далі - Постанова № 18), згідно якої не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Тобто, преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Згідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1)письмовими, речовими і електронними доказами;

2)висновками експертів;

3)показаннями свідків

(ч.2 ст.73 ГПК України).

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст.74 ГПК України).

Оцінивши на предмет належності, допустимості та достовірності подані позивачем докази на підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, суд дійшов до висновку про відмову від позову, при цьому виходячи із наступного.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України №436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України встановлено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Сторонами у п.1.2 кредитного договору №298-2012 від 12 вересня 2012 року обумовлено процентну ставку в розмірі 19% річних.

У пункті 2.3 кредитного договору встановлено, що проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховуються як один день (при розрахунку процентів враховується день видачі кредиту; день погашення кредиту не враховується).

Проценти за користування кредитом “Позичальник” сплачує щомісяця на рахунок №2909188001136, не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту (п.2.4. кредитного договору).

Згідно п.2.5. кредитного договору процентна ставка за кредитом може бути змінена кредитором у випадках та в порядку, що передбачені статтею 3 цього договору.

Заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається “Позичальником” в повному обсязі до дати вказаної у п.1.3., на рахунок №2909188001136.

Згідно п.15.4. кредитного договору №298-2012 від 12 вересня 2012 року, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов’язань.

В подальшому до кредитного договору між сторонами було укладено договори про внесення змін, що стосуються порядку сплати процентів та кінцевого терміну погашення кредиту, а саме:

-№1 від 28 лютого 2013 року (проценти нараховані за період з 01.01.2013 по 31.01.2013 позичальник сплачує до 14.03.2013);

-№2 від 15 квітня 2013 року (проценти нараховані за період з 01.03.2013 по 31.03.2013 позичальник сплачує до 15.05.2013);

-№3 від 15 травня 2013 року (проценти нараховані за період з 01.03.2013 по 30.04.2013 позичальник сплачує до 15.06.2013);

-№4 від 18 червня 2013 року (проценти нараховані за період з 01.05.2013 по 31.05.2013 позичальник сплачує до 15.07.2013);

-№5 від 16 липня 2013 року (проценти нараховані за період з 01.05.2013 по 30.06.2013 позичальник сплачує до 15.08.2013);

-№6 від 15 серпня 2013 року (проценти нараховані за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 позичальник сплачує до 15.09.2013);

-№7 від 10 вересня 2013 року (кінцевий термін погашення кредиту позичальником – 10 вересня 2014 року включно);

-№8 від 15 жовтня 2013 року (проценти нараховані за період з 01.09.2013 по 30.09.2013 позичальник сплачує до 15.11.2013);

-від 15 листопада 2013 року (проценти нараховані за період з 01.10.2013 по 31.10.2013 позичальник сплачує до 15.12.2013)

(належним чином засвідчені копії договорів про внесення змін, що стосуються порядку сплати процентів та кінцевого терміну погашення кредиту знаходяться в матеріалах справи №921/256/17-г/16).

Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Враховуючи неподання позивачем до справи уточненого обгрунтованого розрахунку процентів (в т.ч. період нарахування (з-по), сума нарахованих процентів; дата сплати процентів, сума сплати процентів, документ підтверджуючий сплату, борг по процентах на певну дату, всього борг по процентах наростаючим підсумком (у вигляді таблиці)), який витребовувася судом згідно ухвалсуду від 15.05.2017 та від 26.05.2017 та неподання витребуваних судом згідно ухвали суду від 26.05.2017 договорів про внесення змін до кредитного договору, які визнані нечинними Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБІ Банк» (від 16 грудня 2013 року; від 15 січня 2014 року; від 17 лютого 2014 року; від 17 березня 2014 року; від 01 квітня 2014 року; від 30 квітня 2014 року; від 16 червня 2014 року; від 15 липня 2014 року; від 12 серпня 2014 року;від 15 серпня 2014 року;від 15 вересня 2014 року;від 15 жовтня 2014 року;від 31 жовтня 2014 року (на підставі зокрема яких у справі №921/307/15-г/16 Господарським судом Тернопільської області прийнято рішення та які станом на день прийняття даного рішення по даній справі №921/256/17-г/16 є чинними), судом неможливо встановити обставини даної справи щодо:

- порядку нарахування процентів позивачем і відсоткової ставки, яка застосована позивачем (чи не суперечить застосована відсоткова ставка застосована позивачем при проведенні розрахунку заборгованості по процентам відсотковим ставкам зазначеним у наведених вище додаткових угодах); періоду нарахування процентів за користування кредитом та чи взагалі є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 6736, 52 грн. заборгованості за процентами; 989, 64 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 499,56 грн. заборгованості по 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 4156, 00 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів (враховуючи обставини справи встановлені в рішенні суду від 26 травня 2015 року у справі №921/307/15-г/16 щодо нарахування ПАТ “ВіЕйБі Банк” Позичальнику – ПАП "Провесінь" 72971 грн 70 коп процентів за користування кредитом; погашення процентів в сумі 69580 грн 19 коп;залишку заборгованості в сумі 3299 грн 47 коп.;сплати 23 березня 2015 року відповідачем позивачу 3299 грн 47 коп процентів за користування кредитними коштами, що підтверджується платіжним дорученням №3622 від 23 березня 2015 року на суму 3299 грн 47 коп);

-фактичного строку сплати кредиту та чи взагалі є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 2678, 22 грн. заборгованості по 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та 35890, 25 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту (враховуючи обставини справи встановлені в рішенні суду від 26 травня 2015 року у справі №921/307/15-г/16 щодо: надання 12 вересня 2012 року Приватному агропромисловому підприємству «Провесінь» кредитних коштів в сумі 167964 грн 27 коп, що підтверджується меморіальним ордером №674965 від 12 вересня 2012 року та повернення 23 березня 2015 року Приватним агропромисловим підприємством «Провесінь» кредитних коштів в сумі 167965 грн 27 коп, що підтверджується платіжним дорученням №3621 від 23 березня 2015 року на суму 167964 грн 27 коп.; по кредитному договорі №298-2012 від 12.09.2012 – кінцевий термін погашення кредиту 11.09.2013 включно; по додатковій угоді №7 від 10.09.2013 до кредитного договору – кінцевий термін погашення кредиту – 10.09.2014 включно).

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.2 ст.86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, суд дійшов до висновку, що в позові слід відмовити за недоведеністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, позивачем заявлялося клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке було задоволено судом та ухвалою суду від 20.04.2017 відстрочено позивачу сплату судового збору до прийняття судового рішення у даній справі.

У зв'язку з тим, що до прийняття даного рішення у справі позивачем судовий збір сплачено не було, враховуючи відмову в задоволенні позову, суд у відповідності до статті 129 ГПК України вважає за доцільне стягнути суму судового збору у розмірі 1600 грн. безпосередньо з позивача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.В позові відмовити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" (ПАТ "ВіЕйБі Банк"), ідентифікаційний код 19017842, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2, вул. Дегтярівська, 27 Т, м. Київ, 04119 (адреса для листування: м. Київ, Харківське шосе, 49, 02096):

-1600 грн – судового збору в доход Державного бюджету України.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 03 травня 2018 року.

Суддя С.О. Хома