Рішення № 73761204, 04.05.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2018 р.Справа № 922/244/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ до Підприємства об'єднання громадян "Харківське виробниче підприємство №1", м. Харків про стягнення 241831,09 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського учбово-виробничого підприємства № 1 Українського товариства глухих (відповідач) про стягнення 241831,09 грн. за договором банківського обслуговування б/н від 14.05.2013р., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 181891,15 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 37631,25 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 3639,44 грн. та пеня у розмірі 18669,25 грн. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3627,47 грн.

Свої вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 14.05.2013р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.02.2018р. позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, почато підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 01.03.2018р. об 11:30. Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу у п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати до суду відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 01.03.2018р. було постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 01.03.2018р., про задоволення клопотання відповідача та відкладення підготовчого засідання на 22.03.2018р. на 12:00 год. на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, а також про зміну найменування та юридичної адреси відповідача на: Підприємство об'єднання громадян "Харківське виробниче підприємство №1", юридична адреса: 61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, 9, кімната 10.

22.03.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 7757, арк. 91-94), який долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 22.03.2018р. просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.03.2018р. проти позову заперечував, однак надалі визнав заборгованість та просив зменшити розмір штрафних санкцій з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 7757 від 22.03.2018р.).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.03.2018р. було продовжено з ініціативи суду підготовче провадження у справі на 30 днів – по 10.05.2018р. та відкладено підготовче засідання на 24.04.2018р. на 10:00 год.

У підготовче засідання 24.04.2018р. представники сторін не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.04.2018р. було закрито підготовчого провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.05.2018р. об 11:00 год., про що повідомлено сторін.

Телефонограмою від 27.04.2018р. сторони повідомлені про те, що справа призначена до судового розгляду по суті не на 10.05.2018р. об 11:00 год., а на 04.05.2018р. об 11:00 год.

Представник позивача у судове засідання 04.05.2018р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання 04.05.2018р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Позивач та відповідач про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи телефонограмами від 27.04.2018р., але представники сторін у судове засідання 04.05.2018р. не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх в цілому та кожен доказ окремо, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2013 року між позивачем (ОСОБА_1) та відповідачем (Клієнт) підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, згідно умов якої відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, розміщених на сайті банку www.pb.ua, Тарифам банку, які разом з зазначеною Заявою складають договір банківського обслуговування б/н (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору (арк. 10).

Відповідно до п. 3.2.1.1.16. Умов при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), ОСОБА_1 і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через кредитний пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першої" підпису. Підписання договорів та угод таким прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Враховуючи вищевикладені норми закону, суд дійшов висновку, що Умови та правила надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач підписавши зазначену Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, складають по суті договір банківського обслуговування б/н від 01.06.2012 р. (далі - договір).

Згідно з п. 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - Кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту далі - ОСОБА_1). Техніко-економічне обгрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ОСОБА_1 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку "Приват24", мобільний додаток Приват24, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ОСОБА_1 Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ОСОБА_1, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно з п. 3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому "Умов та правил надання банківських послуг". Сторони погодилися, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. ОСОБА_1 овердрафту встановлюється Банком на кожний операційний день. У випадку зниження Банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими "Умовами та правилами надання банківських послуг", Клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого Клієнту у будь-якій з форм, передбачених "Умов та правил надання банківських послуг". В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, вказаного в повідомленні.

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода).

Відповідно до п. 3.2.1.1.6 Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ОСОБА_1 проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк. Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до п. 3.2.1.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно з п. 3.2.1.4.2 Умов відповідно до ст. 212 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.6, 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.2.4, 3.2.1.2.2.5, 3.18.2.3.4, 3.2.1.2.2.17, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.1.13 (за винятком випадку реалізації Банком права зміни умов, встановленого п. 3.2.1.1.8).

Відповідно до п. 3.2.1.4.3 Умов сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.2.1.4.1, 3,2,1.4.2, проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п. 3.2.1.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 3.2.1.4.4 Умов клієнт сплачує Банку комісію за використання ОСОБА_1 відповідно до п. п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень. Сума стягуваної комісії не менше за 200 грн.

Згідно з абз. 9 п. 3.2.1.4.1.3 Умов передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Згідно з п. 3.2.1.4.1.4 Умов під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Відповідно до п. 3.2.1.5.7. Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої договірні зобов'язання належним чином, згідно договору на поточний рахунок відповідача № 2600605231827 було встановлено кредитний ліміт в 50000,00 грн. В подальшому, розмір кредитного ліміту відповідача було збільшено до 500000,00 грн., що підтверджується випискою Приват24 та випискою по рахунку відповідача. Кредитним лімітом відповідач почав користуватися з 27.05.2013р.

Однак, відповідач в порушення умов договору не здійснив повернення банку в повному обсязі використані кредитні кошти, сплату відсотків та комісії, внаслідок чого у відповідача відповідно до розрахунку станом на 13.10.2017р. виникла заборгованість за договором за послугою "кредитний ліміт на поточний рахунок" у розмірі 241831,09 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 181891,15грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 37631,25 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 3639,44 грн. та пеня у розмірі 18669,25 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладені обставини, положення ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України, відповідно до яких зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства і те, що відповідач визнав позовні вимоги, але заборгованість за кредитом у розмірі 181 891,15 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 37 631,25 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 3 639,44 грн. не сплатив, суд визнає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 181 891,15 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 37 631,25 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 3 639,44 грн., правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 18669,25 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1. ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4. договору нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п.3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Відповідно до п. 3.2.1.5.7. договору терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 18669,25 грн. є правомірною.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

В обгрунтування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій відповідачем зазначено, що основною статутною метою діяльності відповідача є соціальний захист глухих та надання їм допомоги у захисті їх законних прав і інтересів. Підприємство відповідача по своїй суті є підприємством, на якому працюють соціально незахищені люди - інваліди по слуху. Останній рік підприємство відповідача знаходиться в скрутному матеріальному становищі та не може виконувати свої господарські зобов'язання у зв'язку з доведенням попереднім керівником ОСОБА_2 підприємства до фактичного банкрутства.

Відповідач також зазначив, що рішенням господарського суду Харківської області від 27.06.2017р. по справі №922/1535/17 з відповідача стягнуто 431425,80 грн. заборгованості з орендної плати та 6471,39 грн. судового збору, всього: 437897,19 грн.

14.08.2017 року Київським ВДВС міста Харкова Головного ТУЮ у Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54504299 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.08.2017р. по справі № 922/1535/17.

16.08.2017 року Київським ВДВС міста Харкова Головного ТУЮ у Харківській області винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №54504299 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.08.2017р. по справі № 922/1535/17, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на усіх рахунках боржника у межах суми звернення 437897,19 грн.

18.08.2017 року Київським ВДВС міста Харкова Головного ТУЮ у Харківській області винесено постанову про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні №54504299 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.08.2017р. по справі № 922/1535/17, якою описано та накладено арешт на майно, що належить боржнику.

Окрім того, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21.03.2018р. у справі №640/8685/17 з відповідача стягнуто 1049121,53 грн.

Згідно довідки від 18.04.2018р. станом на 18.04.2018р. на підприємстві відповідача утворилась заборгованість по заробітній платі перед 72 робітниками, яка складає 652400 тис. грн.

Позивач у задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій просить відмовити.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України також передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 44 ГК України встановлено, що підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Таким чином, кожен суб'єкт господарювання здійснює свою господарську діяльність на власний ризик.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 226 ГК України сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону.

В матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з приводу неможливості своєчасного виконання своїх договірних зобов'язань та з пропозицією врегулювання такої ситуації.

Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підписуючи договір банківського обслуговування б/н від 14.05.2013р., який містить умови щодо стягнення пені за порушення зобов'язань та беручи на себе зобов'язання за договором, відповідач, діючи вільно і на власний розсуд, мав усвідомлювати наслідки порушення зобов'язань за договором.

Однак, відповідач, як суб'єкт господарювання, свідомо порушив вимоги ст. ст. 193, 226 ГК України в частині вжиття усіх заходів, необхідних для належного виконання своїх зобов'язань за договором.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем не доведено виключних обставин для зменшення розміру штрафних санкцій, а тому суд вважає клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 18669,25 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 44, 193, 226, 230, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 525, 526, 530, 551, 549, 626-629, 634, 639, 1048, 1056 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 13, 73-74, 76-79, 86, 202, 232-233, 235-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства об'єднання громадян "Харківське виробниче підприємство №1" (61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, 9, кімната 10, код ЄДРПОУ 03972784) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за Договором банківського обслуговування від 14.05.2013р. за послугою "кредитний ліміт на поточний рахунок" у розмірі 241831,09 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 181891,15грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 37631,25 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 3639,44 грн. та пеня у розмірі 18669,25 грн.

Стягнути з Підприємства об'єднання громадян "Харківське виробниче підприємство №1" (61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, 9, кімната 10, код ЄДРПОУ 03972784) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 3627,47 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 04.05.2018 р.

Суддя ОСОБА_3

Справа №922/244/18