Рішення № 73761120, 24.04.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2018 Справа № 917/246/18

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Велеслав”, 36000, м. Полтава, вул. Героїв Чорнобильців, 9а, оф. 46

до відповідача ОСОБА_1 підприємство “Реєстратор” Полтавської обласної ради, 36014, м. Полтава, вул. Соборності, 60А

про: (1) визнання за позивачем право власності на 7 резервуарів, в т.ч. :

- резервуар РВС-2000 ємністю 2000 м3;

- резервуар РВС-1000 ємністю 1000 м3;

- резервуар РВС-700 ємністю 700 м3;

- резервуар РВС-1000 ємністю 1000 м3;

- резервуар РВС-400 ємністю 400 м3;

- резервуар РВС-200 ємністю 200 м3;

- резервуар РВС-700 ємністю 700 м3, знаходження по вул. Довженка, 1 с. Піски Лохвицького району Полтавської області;

(2) зобов’язання відповідача зареєструвати право власності товариства з обмеженою відповідальністю “Велеслав” на резервуар РВС-2000 ємністю 2000 м3; резервуар РВС-1000 ємністю 1000 м3; резервуар РВС-700 ємністю 700 м3; резервуар РВС-1000 ємністю 1000 м3; резервуар РВС-400 ємністю 400 м3; резервуар РВС-200 ємністю 200 м3; резервуар РВС-700 ємністю 700 м3, знаходження по вул. Довженка, 1 с. Піски Лохвицького району Полтавської області,

Суддя Бунякіна Ганна Іванівна

Секретар судового засідання Мацко О.В.

Представники:

від позивача – ОСОБА_2 (див. протокол);

від відповідача – відсутні (див. протокол);

24.04.2018 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, долучено їх до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Велеслав” до ОСОБА_1 підприємство “Реєстратор” Полтавської обласної ради про визнання за позивачем право власності на 7 резервуарів, в т.ч. : резервуар РВС-2000 ємністю 2000 м3; резервуар РВС-1000 ємністю 1000 м3; резервуар РВС-700 ємністю 700 м3; резервуар РВС-1000 ємністю 1000 м3; резервуар РВС-400 ємністю 400 м3; резервуар РВС-200 ємністю 200 м3; резервуар РВС-700 ємністю 700 м3, знаходження по вул. Довженка, 1 с. Піски Лохвицького району Полтавської області; (2) зобов’язання відповідача зареєструвати право власності товариства з обмеженою відповідальністю “Велеслав” на резервуар РВС-2000 ємністю 2000 м3; резервуар РВС-1000 ємністю 1000 м3; резервуар РВС-700 ємністю 700 м3; резервуар РВС-1000 ємністю 1000 м3; резервуар РВС-400 ємністю 400 м3; резервуар РВС-200 ємністю 200 м3; резервуар РВС-700 ємністю 700 м3, знаходження по вул. Довженка, 1 с. Піски Лохвицького району Полтавської області.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вказане у позовній заяві майно набуто ним у власність на підставі та в межах, визначених законодавством, а тому діями відповідача у вигляді прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав на нерухоме майно порушено право ТОВ “Велеслав” на вільне використання та розпорядження таким майном.

Відповідач належне представництво в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. ОСОБА_1 підприємством “Реєстратор” Полтавської обласної ради надано до суду заперечення проти позовних вимог, викладені у відзиві, вх. № 3892 від 17.04.2018 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази, суд

в с т а н о в и в:

18.12.2007 року згідно з договором купівлі-продажу № 18/1 (а.с. 44-46) гр. ОСОБА_3 було придбано у Приватного підприємства «КОЛБІ ПЛЮС» обладнання, зокрема:

- резервуар вертикальний зварний РВС-2000 ємністю 2000 м3 – 1 шт.;

- резервуар вертикальний зварний РВС-1000 ємністю 1000 м3 – 2 шт.;

- резервуар вертикальний зварний РВС-700 ємністю 700 м3 – 2 шт.;

- резервуар вертикальний зварний РВС-400 ємністю 400 м3 – 1 шт.;

- резервуар вертикальний зварний РВС-200 ємністю 200 м3 – 1 шт.

Згідно зі статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велеслав» (а.с. 47-61) вказане майно було внесено гр. ОСОБА_3 до статутного капіталу товариства.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Велеслав», в свою чергу, було подано до Комунального підприємства «Реєстратор» Полтавської обласної ради заяву про оформлення права власності на вищезазначене обладнання, розташоване на земельній ділянці в с. Піски Лохвицького району Полтавської області, по вул. Довженка, 1.

Рішенням Комунального підприємства «Реєстратор» Полтавської обласної ради № 39644527 від 13.02.2018 року було відмовлено у державній реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «Велеслав» права власності на виробничі будівлі, а саме: резервуар РВС 2000 – 1 шт., резервуар РВС 1000 – 2 шт., резервуар РВС 700 – 2 шт., резервуар РВС 400 – 1 шт., резервуар РВС 200 – 1 шт.

Вважаючи свої права на вільне використання та розпорядження вказаним майном порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Велеслав» про визнання за ним права власності на 7 резервуарів, в т.ч. : резервуар РВС-2000 ємністю 2000 м3; резервуар РВС-1000 ємністю 1000 м3; резервуар РВС-700 ємністю 700 м3; резервуар РВС-1000 ємністю 1000 м3; резервуар РВС-400 ємністю 400 м3; резервуар РВС-200 ємністю 200 м3; резервуар РВС-700 ємністю 700 м3, що знаходяться по вул. Довженка, 1 с. Піски Лохвицького району Полтавської області, а також зобов’язання відповідача зареєструвати за ТОВ “Велеслав” право власності на зазначене майно з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Положенням ст. 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За приписами ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч. 4 ст. 182 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор, зокрема, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Крім того, статтею 37 вказаного Закону встановлено порядок оскарження рішень державного реєстратора.

13 лютого 2018 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Комунального підприємства “Реєстратор” Полтавської обласної ради, здійснюючи повноваження, надані йому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Велеслав» про визнання права власності на виробничі будівлі, а саме: резервуар РВС 2000 – 1 шт., резервуар РВС 1000 – 2 шт., резервуар РВС 700 – 2 шт., резервуар РВС 400 – 1 шт., резервуар РВС 200 – 1 шт., та на підставі ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 18, 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відмовив у державній реєстрації права власності на вказане майно.

ОСОБА_1 підприємство “Реєстратор” Полтавської обласної ради, здійснюючи повноваження з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює та не претендує на таке право.

Більш того, позивачем не подано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували в чому саме полягає оспорювання та/або порушення відповідачем його права власності, як і не вказано конкретних норм закону, які порушив відповідач, в зв'язку з чим підлягає захисту право позивача.

Таким чином, позивачем не доведено факту порушення його прав відповідачем – ОСОБА_1 підприємством “Реєстратор” Полтавської обласної ради, оскільки відмова органу державної реєстрації прав в оформлені права власності на об’єкт нерухомого майна у зв’язку з невідповідністю вимогам наданих ним документів для оформлення такого права вимогам чинного законодавства України та неможливістю встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, не є оспорюванням права власності на об’єкт нерухомого майна.

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в своїх постановах від 20.06.2011 року у справі № 3-54гс11; від 20.06.2011 року у справі № 3 60гс11; від 20.06.2011 року у справі № 3-61гс11; від 13.02.2012 року у справі № 3 3гс12; від 23.11.2016 року у справі № к2/107-12/13.

Крім того, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 2 ЗУ Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до ст. 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об’єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що орган державної реєстрації прав має виключну компетенцію в питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. До виключної компетенції цього органу належить також прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у реєстрації за наявності до того передбачених законом підстав, а тому суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстрації прав, зобов'язуючи його приймати такі рішення.

Дана позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 року у справі № 819/1849/13-а.

Крім того, рішення Комунального підприємства «Реєстратор» Полтавської обласної ради № 39644527 від 13.02.2018 року про відмову у державній реєстрації за позивачем права власності на вказане у позові майно, яке залучене до матеріалів позовної заяви як доказ порушення відповідачем прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Велеслав», може бути самостійним предметом вимог в судовому порядку на оцінку законності його прийняття. Докази такого звернення до суду позивач не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 129, 202 (ч. 3), 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

Повний текст рішення складено 27.04.2018 р.

Суддя Г.І. Бунякіна

Примітка:

1. Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 241 ГПК України.

2. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 256 ГПК України.