Рішення № 73761036, 23.04.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 квітня 2018 р. Справа № 802/1241/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Комара П.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука В.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

про: скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з Верховного суду надійшла на новий розгляд адміністративна справа №802/1241/17-а за позовом ОСОБА_1 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернулась з касаційною скаргою до Верховного суду, який постановою від 06.02.2018 касаційну скаргу задовольнив частково: скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи зазначені вище рішення суд касаційної інстанції вказав, що для правильного вирішення справи судам необхідно було дослідити обставини щодо законності проведення перевірки, що є визначальним при вирішенні спору щодо правомірності її наслідків. Так, Верховний суд звернув увагу суду першої інстанції, що підставою для проведення перевірки, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, став наказ відповідача №93 від 29.01.2016 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, однак суди не з'ясували чи була позивач ознайомлена у встановлений законом спосіб із наказом до початку проведення перевірки.

У зв'язку із зазначеним Вінницьким окружним адміністративним судом здійснено повторний авторозподіл та адміністративну справу передано на розгляд головуючому судді Комару П. А.

Ухвалою суду від 13.03.2018 Вінницьким окружним адміністративним судом у складі головуючого судді Комара П. А. прийнято справу до провадження у порядку загального позовного провадження.

30.03.2018 на адресу суду у строк встановлений судом від відповідача надійшов відзив згідно якого відповідач заперечив проти позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що при проведенні позапланової перевірки ОСОБА_1 встановлено, що остання перебувала у договірних взаємовідносинах з ПАТ “Універсал Банк” та у 2014 року отримала дохід як додаткове благо у вигляді анулювання (прощення) кредитного боргу в сумі 66 059,38 грн. Відтак позивач повинен включити цю суму до загального місячного (річного) оподаткованого доходу, що не зробив, що і стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Враховуючи зазначене, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

У судовому засідання позивач просила адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечила проти позовних вимог та просила у їх задоволенні відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, суд встановив наступне.

На підставі підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України та наказу Вінницької ОДПІ №93 від 29.01.2016 року посадовою особою Вінницької ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів, отриманих як додаткове благо при взаємовідносинах з ПАТ “Універсал Банк” за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки складено акт №187/1701/НОМЕР_1 від 10.03.2016 року (а.с. 11-14), у якому зроблено висновки про порушення позивачем вимог абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 10 986,49 грн.

22.04.2016 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення за №0024701701 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 13 733,11 грн. у тому числі, за основним платежем на суму 10 986,49 грн. та за штрафними санкціями на суму 2 746, 62 грн. (а.с. 16).

Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Згідно пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, коли платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статей 77 та 78 цього Кодексу.

Відповідно пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно із пункту 79.3 статті 79 Податкового кодексу України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Відповідно до абзацу 2 пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

Таким чином, для встановлення правомірності чи протиправності проведення спірної перевірки визначальними є обставини щодо ознайомлення платника податків у встановлений законом спосіб з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення перевірки до її початку. Невиконання вимог пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що копія наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №93 від 29.01.2016 та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №30/17 від 29.01.2017 надіслано ОСОБА_1 02.02.2017 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: вул. Гонти, 90, м. Вінниця, 21001.

Однак, вказане повідомлення залишилося неврученим із зазначенням причин: "за закінченням терміну зберігання".

Так, судом з'ясовано, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 є наступна адреса: АДРЕСА_1.

Із викладеного слідує, що відповідачем направлено наказ на проведення позапланової невиїзної перевірки №93 від 29.01.2016 та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №30/17 від 29.01.2017 за невірною адресою позивача, у зв'язку із чим остання до початку перевірки не була у встановлений законом спосіб ознайомлена із наказом та повідомленням, відомостями про час та дату початку перевірки, місце її проведення. Таким чином, податковим органом не виконано вимоги пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, що призвело до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення рішення та, як наслідок, його скасування.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено, правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області №0024701701 від 22.04.2016 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (21008, м. Вінниця, вул. Незалежності, 51, ід. номер НОМЕР_1) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (21027, м. Вінниця, вул. Костянтина Василенка, 21, код ЄДРПОУ 39476158).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович