Рішення № 73760942, 25.04.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2018 Справа № 917/2041/17

м. Полтава

За позовом Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040

до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Український геологічний науково-виробничий центр", вул. М. Бірюзова, 53, м. Полтава, 36007

про стягнення 7424,83 грн.

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 40/13 від 02.01.18);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 02.01.18)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - позивач/ управління) звернулося з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про стягнення з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Український геологічний науково-виробничий центр" (далі - відповідач/ ДП "Український геологічний науково-виробничий центр") 7424,83 грн. переплати пенсії.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в результаті видачі відповідачем невірної довідки про доходи ОСОБА_3, виникла переплата останньому пенсії, яка була часткового не відшкодована у зв'язку зі смертю ОСОБА_3

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.12.2017. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 16.01.2018.

У зв'язку з набранням чинності 15.12.2017. нової редакції Господарського процесуального кодексу України, викладеної у розділі І Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017. N 2147-VIII (далі - ГПК України), суд ухвалою від 16.01.2018. постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та відклав підготовче засідання у справі на 14.02.2018.

14.02.2018. суд відклав підготовче засідання у справі на 15.03.2018.

Ухвалою від 15.03.2018. суд за клопотанням позивача продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів і відклав підготовче засідання у справі на 13.04.2018.

В судовому засіданні 13.04.2018. суд за клопотанням обох сторін закрив підготовче провадження, розпочав розгляд справи по суті та оголосив перерву в судовому засіданні до 25.04.2018.

Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на те, що відшкодування пенсії має здійснюватися лише з пенсіонера, а також на те, що акт перевірки позивача не встановлює факту невірності довідки, виданої відповідачем.

Після перерви, в судовому засіданні 25.04.2018. представник позивача підтримує позов у повному обсязі, представник відповідача заперечує позов.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі пп. 9 п. 4 Положення «Про Пенсійний фонд України» здійснює в межах своїх повноважень контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України, інших коштів, призначених для виплати пенсій.

На обліку в управлінні перебував гр. ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3М.) та отримував пенсію за віком.

Позивачем було проведено перевірку довідки про заробітну плату № 685 від 27.07.2005., виданої НАК «Надра України» ДП «Полтавське нафтогазове регіональне геологічне підприємство» «Полтава РГП», на підставі якої було здійснено нарахування ОСОБА_3 пенсії (а.с. 17).

В ході проведення перевірки виявлено розбіжності між зазначеною вище довідкою та первинними документами, а саме: особовими рахунками за 1987-1991 роки, про що складено акт перевірки № 255 від 11.04.2012., яким рекомендовано довідку № 685 замінити (а.с. 79).

Після видачі ДП НАК "Надра України" "Полтаванафтогазгеологія" довідки про заробітну плату № 1-9/12-19/370 від 12.04.2012. (а.с. 80) позивачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3, внаслідок чого виникла переплата пенсії у розмірі 19451 грн. 37 коп.

11.05.2012. управлінням було прийнято рішення № 378 про утримання з пенсії ОСОБА_3 переплати у розмірі 20% щомісячно.

ОСОБА_3 помер 16.02.2015., що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть № 00015059036 від 17.02.2015. (а.с. 16).

Позивач стверджує, що залишок переплати пенсії склав 7424 грн. 83 коп. На підтвердження вказаної суми позивачем надано копію листа управління з координації та контролю за виплатою пенсій № 1841/04-04-60/01 від 06.07.2015. (а.с. 20-21).

Як зазначає позивач, на даний час переплату в розмірі 7424,83 грн. не погашено.

Відповідно до відомостей державного реєстру соціального страхування станом на 11.04.2012. НАК «Надра України» ДП «Полтавське нафтогазове регіональне підприємство» «Полтава ГРП» змінило назву на НАК «Надра України» «Український геологічний науково-виробничий центр», а 25.10.2013. - на ДП НАК «Надра України» «Український геологічний науково-виробничий центр».

Позивач стверджує, що переплата пенсії ОСОБА_3 виникла внаслідок протиправних дій з боку відповідача, а саме видачі довідки № 685 від 27.07.2005, яка містила недостовірні дані про заробіток для обчислення пенсії.

З огляду на викладене, після смерті пенсіонера, на думку позивача, залишок переплати пенсії зобов'язаний відшкодувати відповідач, в зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 7424,83 грн. переплати пенсії.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Таким чином, законодавством передбачено обов'язок відшкодування шкоди саме підприємствами та організаціями, які її завдали шляхом видачі недостовірних документів.

Предметом позову у даній справі є стягнення сум переплати пенсії, що виникли в зв'язку з видачею відповідачем довідки про заробіток для обчислення пенсій на ім'я ОСОБА_3 з недостовірними даними.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 дійсно перебував у трудових відносинах з відповідачем, про що свідчить витяг з трудової книжки ОСОБА_3

Також судом встановлено факт зазначення відповідачем невірних даних про розмір заробітної плати ОСОБА_3 у довідці № 685 від 27.07.2005., що підтверджується довідкою відповідача № 1-9/12-19/370 від 12.04.2012.

Згідно наявних матеріалів справи, переплата пенсії добровільно відшкодовувалася позивачу ОСОБА_3 з пенсії (20%). На підтвердження розміру переплати пенсії, яка залишилася невідшкодованою після смерті пенсіонера, позивачем надано копію листа управління з координації та контролю за виплатою пенсій № 1841/04-04-60/01 від 06.07.2015. Згідно вказаного листа розмір переплати пенсії ОСОБА_3 станом на 01.03.2015. складає 7424,83 грн. При цьому, додатками до вказаного листа зазначено довідки про виявлені та утримані переплати, протокол про виявлення та стягнення переплат, довідка про виявлення та стягнення переплат. Вказані додатки в матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що позивачем порушено порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений Постановою управління Песійного фонду України 21.03.2003 № 6-4 (далі - Порядок).

Так, згідно п. п. 4, 5 Порядку, у разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку. Визнання сум переплати пенсії безнадійною заборгованістю та прийняття рішення щодо її списання здійснюються комісіями, що утворюються, зокрема, при управліннях Пенсійного фонду України.

На розгляд комісії передаються пенсійні справи та особові рахунки, за якими сума переплати пенсії не може бути стягнута (відшкодована).

За результатами розгляду комісія приймає рішення про визнання переплати пенсії безнадійною заборгованістю та її списання або про відмову у визнанні переплати пенсії безнадійною заборгованістю.

Безнадійною заборгованістю комісією може бути визнана переплата пенсії у випадках:

- смерті боржника;

- визнання боржника безвісно відсутнім або померлим;

- набрання законної сили рішенням суду про відмову територіальним органам Пенсійного фонду України у стягненні (утриманні) з боржника сум переплат пенсії;

- якщо заходи, вжиті територіальними органами Пенсійного фонду України, з розшуку боржника не дали позитивних результатів;

- в інших випадках, передбачених законом (п. п. 6, 7 Порядку).

Таким чином, після смерті ОСОБА_3, його пенсійна справа мала бути передана на розгляд комісії, яка мала б прийняти рішення про визнання переплати пенсії безнадійною заборгованістю та її списання або про відмову у визнанні переплати пенсії безнадійною заборгованістю та стягнення залишку переплати в судовому порядку з відповідача. В матеріалах справи відсутні докази прийняття комісією позивача такого рішення.

Таким чином, позивачем порушено встановлений порядок стягнення переплати пенсії.

Крім цього, згідно п. 8 Порядку облік сум переплат пенсій ведеться відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 січня 2012 року № 44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 лютого 2012 року за № 196/20509, інших актів у цій сфері правового регулювання.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Відповідно до ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи викладене, лист управління з координації та контролю за виплатою пенсій, на який посилається позивач як на доказ суми невідшкодованої пенсії, у розумінні норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує розмір переплати, раніше відшкодованої пенсіонером у добровільному порядку, та розміру переплати пенсії, яка залишилася не відшкодованою ним.

Інших доказів на підтвердження існування переплати пенсії у розмірі 7424,83 грн. позивачем не надано.

Згідно ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Таким чином, позивач належними та допустимими доказами не довів факт існування залишку непогашеної переплати пенсії ОСОБА_3 в розмірі 7424,83 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов не обґрунтований та не підтверджений належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240, 242 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 03.05.2018.

Суддя О.С. Семчук