Постанова № 7375988, 28.10.2009, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки)

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 2-а-1104/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2009 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

головуючий суддя Шуляк Л.В.

при секретарі Старченко Ж.І.

за участю позивачки ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дій та стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

В С Т А Н О В И В:

23 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненим і доповненим під час розгляду справи адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради (далі – УПСЗН) про визнання протиправними дій та стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її конституційного права на отримання соціальних виплат на дитину в гарантованому законом розмірі.

Ухвалою суду від 6 жовтня 2009 року до участі у справі у якості другого відповідача залучене Головне управління державного казначейства України у Донецькій області.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, в обґрунтування яких послалася на обставини, наведені в позовній заяві, та зазначила, що вона є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і перебувала на обліку в районному управлінні праці та соціального захисту населення де отримувала допомогу до досягнення дитиною трирічного віку. Розмір соціальної допомоги на дитину у 2007 році посадовими особами відповідача необгрунтовано визначені і виплачувались відповідно до норм Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік ”. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення Закону щодо визначення розміру соціальної допомоги на дитину визнані неконституційними, тобто такими, що обмежують право громадян на соціальний захист. Оскільки статтею 22 Конституції України визнано, що при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав, тому розмір допомоги на дитину не може бути на підставі положень ст. 46 Конституції нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму. Неправомірними діями відповідача суттєво порушені її конституційні права на гарантований державою рівень матеріальної підтримки сім’ям з дітьми, тому посилаючись на наведене, позивачка просить суд визнати неправомірною відмову та зобов`язати УПСЗН виплачувати щомісячну грошову допомогу на дитину в розмірі не менше відповідного прожиткового мінімуму, зобов`язати відповідачів здійснити нарахування та стягнути на її користь недоотримані суми державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в загальному розмірі 2072,74 грн.

Позивачка вважає, що строк звернення з адміністративним позовом до суду нею пропущений з поважних причин. Після народження дитини вона продовжувала навчання у учбовому закладі. Крім того, доглядаючи за дитиною, вимушена була здійснювати догляд за членом сім*ї - інвалідом 1 групи. Через сімейні обставини вона була обмежена у спілкуванні і, відповідно, не знала про зміни у чинному законодавстві., а службові особи органу виконавчої влади на протязі всього часу безпідставно переконували у правомірності своїх дій з посиланням на норми законодавства, що не відповідали вимогам Конституції України, тому про порушення своїх законних прав вона дізналася з преси тільки у березні 2009 року. До теперішнього часу її соціальні права не захищені, у зв’язку з чим просить поновити їй строк звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушеного права.

Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради позов ОСОБА_1 не визнало, пославшись на його безпідставність. У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2, заперечуючи позовні вимоги, стверджував, що соціальні виплати у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку УПСЗН позивачці визначені з 30 березня 2007 року і виплачені в розмірі та порядку, передбачених нормами Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» у межах бюджетного фінансування за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування відповідно до частини 2 статті 95 Конституції України визначаються виключно Законами про Державний бюджет України на відповідні роки. До нормативно – правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні, згідно до вимог частини 1 статті 4 Бюджетного кодексу України належать постанови Кабінету Міністрів України, які прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, яким визнані неконституційними положення статтей Закону “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не вніс відповідні зміни до законодавства. За таких обставин вважає, що службові особи районного управління праці та соціального захисту населення діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивачки при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, наголошуючи на те, що позивачкою строк звернення з адміністративним позовом до суду пропущений з неповажних причин.

Відповідач - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, яке належним чином повідомлене про дату, час і місце судового розгляду справи, не використало наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні, подавши заяву про можливість розгляду справи за відсутності його представника.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 КАС України), суд установив наступне.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії 1-ФП № 042493, виданого 18 жовтня 2006 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області. Позивачка до народження дитини не працювала, тому є незастрахованою особою.

На обліку в управлінні праці на соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради ОСОБА_1 перебувала з 30 березня 2007 року ( часу особистого звернення) по 10 жовтня 2009 року. Органом соціального захисту населення позивачці у 2007 році на дитину виплачена допомога в розмірі: березень – 6,44 грн., квітень – 99, 72 грн., травень – 99, 72 грн., червень – 99,72 грн., липень - 101,16 грн.; серпень – 103,41 грн., у вересні та жовтні – по 104,85 грн, листопад - 107,73 грн., грудень - 110,88 грн.

ОСОБА_1 у період з 1 вересня 2005 року по 30 червня 2009 року навчалась на очно-заочному відділені економічного факультету Макіївського економіко-гуманітарного інституту і 30 червня 2009 року отримала диплом за кваліфікацією економіста.

Дід позивачки – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, був інвалідом першої групи за загальним захворюванням безстроково і потребував постійного стороннього догляду, який здійснювала позивачка.

Наведені факти та обставини визнані сторонами під час розгляду справи та підтверджені наявними у справі документами.

Відповідно до вимог статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Питання, пов’язані з призначенням і виплатою державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, для незастрахованих осіб регулюються нормами Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-Х11 (зі змінами та доповненнями) «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (далі – Закон № 2811-Х11).

Статтями 13,15 Закону № 2811-Х11 передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має не застрахована в системі загальнообов*язкового державного соціального страхування особа (один із батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід, інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Приписами Порядку призначення і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13, визначено, що така допомога особам, незастрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, на підставі положень статті 4 Закону № 2811-Х11 здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб на підставі положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення згідно Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету, зокрема, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють відповідні територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 080303 «Допомога по догляду за дитиною віком до 3 років».

Законом від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (далі – Закон № 489-V) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 56).

На виконання вимог Закону № 489-V зазначений у ньому розмір державної грошової допомоги на дитину було передбачено також у пункті другому постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» з подальшими змінами в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 та від 11 січня 2007 року № 13).

Відповідними положеннями статті 71 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», якою встановлений розмір допомоги незастрахованим особам по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», зокрема, положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішення Конституційного Суду України (п.5) є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до законодавства норми Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо визначення розміру допомоги на дитину до досягнення трирічного віку втратили чинність з дня ухвалення наведеного Рішення Конституційного Суду України, однак підлягають застосуванню в часі до його прийняття, оскільки вони не були визнані в цей час неконституційними.

Основи соціального захисту відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначаються виключно законами, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала право парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

В частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п’ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому їх звуження підзаконними актами – постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанови КМУ від 11 липня 2007 р. № 900) змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставними.

Таким чином, виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами – постановами Кабінету Міністрів України, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 9 липня 2007 року положення частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З огляду на наведене дії посадових осіб управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з невиконання вимог закону визнається судом протиправними, такими, що порушують конституційні права позивачки на гарантований державою рівень соціальних виплат.

Приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність існування у ОСОБА_1 суб’єктивного права і факт його порушення, враховуючи, що до теперішнього часу держава не виконала гарантованих нормами Конституції України соціальних зобов’язань перед позивачкою відносно виплат державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року у повному розмірі, судом причина пропуску строку звернення позивачки до суду з адміністративним позовом визнається поважною і відповідно до вимог статей 100,102 КАС України судом цей строк поновлюється.

За наведених обставин доводи УПСЗН про те, що причина пропуску строку звернення позивачки до суду з адміністративним позовом є неповажною, судом не приймаються до уваги.

Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2007 рік відповідно до статті 62 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено: з 1 квітня – 463 грн., з 1 жовтня – 470 грн.

З урахуванням викладених обставин суми недоплаченої позивачці грошової допомоги становлять: за липень – 268,47 грн. (463:31) х 23 – (101,16:31) х 2); за серпень – 359,59грн. (463 – 103,41); за вересень 358,15 грн. – (463-104,85) грн.. ; за жовтень - 365,15 грн. (470 - 104,85), за листопад - 362,27 грн. ( 470 -107,73 ), за грудень 2007 року – 359,12грн. ( 470 – 110,88 ), а всього в загальній сумі – 2072,75 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивачки недоотриманої нею суми грошової допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі 2072,75 грн.

Доводи представника відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом, та відсутність у бюджеті спеціального фінансування на виплату за 2007 рік державної допомоги на дитину у розмірах, визначених в статті 15 Закону № 2811-Х11, суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх публічних зобов’язань (рішення Європейського суду з прав людини - справа «Кечко проти України»). Наведені представником відповідача аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивачки права на отримання соціальної пільги – державної грошової допомоги на дитину і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.

Посилання позивачки на необхідність застосування норм статей 22 і 64 Конституції України, якими передбачено, що конституційні права і свободи не можуть бути обмежені та, що прийняттям нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, суд визнає безпідставними, тому що місцевому суду не надано право визнавати неконституційними прийняті в установленому порядку Закони і нормативно-правові акти, що є виключною компетенцією Конституційного Суду України.

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 75, 83, 87, 90, 92 Конституції України, статтями 9, 11, 71, 88, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статями 4, 15 Закону України ”Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області задовольнити частково.

Пропущений ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом до суду за відповідний період 2007 року поновити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня по 31 грудня 2007 року включно на підставі нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України (код тимчасової функціональної класифікації видатків 090303; реєстраційний рахунок № 35413024001500 в ГК ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЕДРПОУ 25953586) на користь ОСОБА_1 недоотриману нею у період з 9 липня по 31 грудня 2007 року включно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 2072,75 грн.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви.

Суддя: (підпис) З оригіналом згідно.

Постанова суду не набрала законної сили

Суддя: Л.В. Шуляк