Постанова № 73759030, 26.04.2018, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/777/17

Провадження № 2-а/675/14/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2018 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого – судді Трасковського С.Л., за участю: секретаря судового засідання – Ящука О.І., позивача – ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізяслав в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді поміщення в ДІЗО та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДУ «Замкова виправна колонія (№58)», яким, із врахуванням поданої заяви про зміну позовних вимог, просив визнати протиправною та скасувати постанову від 25.04.2017 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді поміщення в ДІЗО строком на 14 діб, а також стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 25.04.2017 року постановою начальника ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» до нього застосовано захід дисциплінарного стягнення у виді поміщення в ДІЗО строком на 14 діб без виводу на роботу. Підставою для притягнення до такої відповідальності, як зазначено в оскаржуваній постанові, є те, що ОСОБА_1, під час слідування до медичної частини, закликав інших засуджених відділення №3, кімнати №38 до виконання протиправних дій, вчинення групової непокори, здійснення членоушкоджень з метою шантажу адміністрації та дезорганізації роботи установи. В той же час, позивач вважає, що склад дисциплінарного проступку в його діях був відсутній, він не закликав інших засуджених до неправомірних дій. Таким чином, вказує на безпідставність притягнення його до дисциплінарної відповідальності, в зв’язку із чим він незаконно перебував в ДІЗО 14 діб, а тому поніс душевні страждання, які оцінює в 5000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги (із врахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог) підтримали, просили їх задовольнити. Додатково представник позивача вказав, що відповідно до ч.2 ст.134 КВК України за кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення. В той же час, 25.04.2017 року щодо ОСОБА_1 службовими особами ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» було складено кілька рапортів, на підставі яких він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності чотири рази, хоча за вчинення одночасно кількох проступків ОСОБА_1 повинен був отримати одне дисциплінарне стягнення.

Повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, представник відповідача в судове засідання не прибув. Подав письмове заперечення на адміністративний позов. В судових засіданнях, в яких приймав участь, просив суд в позові відмовити в повному обсязі, зазначав, що оскаржувана постанова винесена на підставі вимог КВК України, а відповідач діяв в межах наданих йому повноважень.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відбуває є покарання у виді позбавлення волі в державній установі "Замкова виправна колонія (№58)", яка є установою максимального рівня безпеки.

Відповідно до приписів ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, в тому числі, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень та стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Положеннями пункту 13-1 частини 1 статті 537, пункту 1 частини 2, частини 9 статті 539 КПК України засудженим надане право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність адміністрації установи виконання покарання до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ст.131-1 КВК України дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов’язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.

Статтею 132 КВК України встановлено перелік заходів стягнення, які застосовуються до осіб, позбавлених волі, зокрема і поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб.

Відповідно до положень ч.1 ст.134 КВК України, при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.

За приписами пункту 3 розділу ІІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України №2186/5 від 29.12.2014 року, засудженим забороняється:

самовільно залишати установу виконання покарань, порушувати лінію охорони;

спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених законодавством правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій;

придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії за переліком предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено (додаток 6);

продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, що перебувають в особистому користуванні;

заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі за допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров’ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов’язків;

завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну;

вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби;

чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов’язків, підбурювати до цього інших засуджених;

грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди;

вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська;

самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації колонії у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об’єктах, на яких вони не працюють;

завішувати чи міняти без дозволу адміністрації колонії спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях;

готувати та вживати їжу в непередбачених для цього місцях, виносити продукти харчування з їдальні без дозволу адміністрації колонії;

мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, встановлені переліком;

курити у дисциплінарних ізоляторах, карцерах, приміщеннях камерного типу (одиночних камерах) та виховних колоніях, а також у не відведених для цього місцях;

надсилати та отримувати кореспонденцію всупереч порядку, встановленому статтею 113 Кримінально-виконавчого кодексу України;

наносити собі або іншим особам татуювання;

тримати тварин;

виготовляти, зберігати саморобні електроприлади та користуватися ними;

самовільно переплановувати, змінювати конструктивні елементи будівель та споруд колонії, споруджувати на виробничих об’єктах різні об’єкти (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення).

Згідно положень пункту 5 розділу XXV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань підставою для приймання та тримання засуджених у ДІЗО є постанова про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор (додаток 29), винесена начальником установи виконання покарань або особою, яка виконує його обовязки, з визначенням строку тримання після перевірки пояснень засуджених по суті допущених правопорушень. Постанова оголошується засудженому під особистий підпис. Перед поміщенням засуджених у ДІЗО начальник медичної частини (черговий лікар) зобовязаний провести їх огляд. У разі неможливості тримання засудженого у ДІЗО за станом здоров’я начальник медичної частини (черговий лікар) робить відмітку про переведення його до медичної частини установи виконання покарань на зворотному боці постанови.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 24.04.2017 року та 25.04.2017 року начальником відділення СПР ОСОБА_3 двома письмовими рапортами повідомлено начальника ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» про те, що 24.04.2017 року об 11 годині 05 хвилин засуджений ОСОБА_1, під час слідування до медичної частини установи, допустив порушення п.3 р.3 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, а саме: закликав засуджених відділення №3, кімнати №38 до виконання протиправних дій та порушення режиму відбування покарання, вчинення групової непокори, групових членоушкоджень з метою шантажу адміністрації та дезорганізації роботи установи.

Також 25.04.2017 року службовими особами ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 складено акт про проведення з ОСОБА_1 бесіди виховного характеру з приводу подій, які відбулися 24.04.2017 року об 11 годині 05 хвилин. Під час бесіди ОСОБА_1 вину свою не визнав, письмове пояснення надати відмовився.

24.04.2017 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що 25.05.2017 року відбудеться засідання дисциплінарної комісії установи, що підтверджується розпискою, складеною службовими особами ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

25.04.2017 року начальником установи виконання покарань ОСОБА_8 винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді поміщення його в ДІЗО строком на 14 діб без виводу на роботу за порушення останнім п.3 р.3 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, яке виразилось у закликах інших засуджених відділення №3, кімнати №38 до виконання протиправних дій, порушення режиму відбування покарання, вчинення групової непокори, групових членоушкоджень з метою шантажу адміністрації та дезорганізації роботи установи.

Вказана постанова оголошена ОСОБА_1 25.04.2017 року, від її підпису він відмовився, що підтверджується підписами службових осіб установи виконання покарань на постанові.

Крім того, як підтверджується медичним висновком від 25.04.2017 року, ОСОБА_1 за станом здоров’я в ДІЗО утримуватись на той час міг.

Допитані кожен окремо в судовому засіданні в якості свідків службові особи ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» старший інспектор ВНіБ Цимбалюк С.В., начальник ВНіБ ОСОБА_9, начальник відділення СПС відділу СВПР ОСОБА_3 підтвердили, що стали безпосередніми свідками того, що ОСОБА_1 24.04.2017 року об 11 годині 05 хвилин, коли його виводили до медичної частини установи, закликав засуджених, які утримувались у відділені №3, кімнаті №38, до вчинення групової непокори шляхом відмови йти на бесіди до начальника установи та вчинення групових членоушкоджень. Також зазначили, що в той час у кімнаті №38 утримувались засуджені ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, який відбуває покарання в ДУ «Замкова виправна колонія (№58)», підтвердив, що в квітні 2017 року утримувався разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_1 в кімнаті №38. Вказав, що подій, які відбулися 24.04.2017 року не пам’ятає, так як швидше за все знаходився в кімнаті для молитов. Фактів заклику ОСОБА_1 до членоушкоджень та до неправомірних дій іншими засудженими при ньому ніколи не було.

ОСОБА_10, який відбуває покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Замкова виправна колонія (№58)», допитаний в якості свідка, підтвердив, що в квітні 2017 року утримувався разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_11 в кімнаті №38. 24.04.2017 року кілька працівників установи повели в медичну частину ОСОБА_1, який не закликав та не підбурював до неправомірних дій інших засуджених.

В той же час суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 щодо відсутності закликів зі сторони ОСОБА_1 до неправомірних дій та вчинення членоушкоджень, так як такі покази не узгоджуються з письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, суперечать показам інших свідків, допитаних судом. Крім того, свідок ОСОБА_11 не міг чітко вказати, чи був він присутнім в кімнаті №38 24.04.2017 року об 11 годині 05 хвилин, припускав, що був в цей час в кімнаті для молитов.

Таким чином, враховуючи приписи законодавства, що регламентують порядок відбування покарання засудженими до позбавлення волі, притягнення їх до дисциплінарної відповідальності за вчинення проступків, а також зважаючи на вищевикладені обставини, досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що оскаржувана позивачем постанова прийнята відповідачем в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, з урахуванням фактичних обставин, що передували накладенню дисциплінарного стягнення.

Крім того суд не погоджується з твердженням представника позивача щодо недотримання відповідачем, під час накладення стягнення на позивача у виді поміщення в ДІЗО, ч.2 ст.134 КВК України, якою встановлено, що за кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення.

Так, крім оскаржуваної постанови, постановою про накладення дисциплінарного стягнення від 28.04.2017 року ОСОБА_1 за відмову вийти 24.04.2017 року о 10 годині 15 хвилин на бесіду до начальника відділу нагляду і безпеки оголошено сувору догану; постановою про накладення дисциплінарного стягнення від 25.04.2017 року ОСОБА_1 за відмову 24.04.2017 року об 11 годині 00 хвилин вийти на бесіду до начальника установи притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани. Доказів того, що зазначені постанови скасовані, сторонами суду не надано.

Крім того, як слідує із довідки про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 28.04.2017 року, ОСОБА_1 за безпідставну відмову 24.04.2017 року о 10 годині 20 хвилин вийти на роботу по благоустрою території установи оголошено догану. Разом з тим, зазначене стягнення було скасоване за вказівкою Шепетівської місцевої прокуратури №72-5934 вих-17 від 17.05.2017 року.

Як слідує із змісту оскаржуваної постанови, а також вказаних рішень начальника ДУ «Замкова виправна колонія (№58)», якими притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 24.04.2017 року вчинив декілька проступків в різний час. Зі змісту ж ч.2 ст.134 КВК України вбачається, що на винну особу має бути накладене одне стягнення за вчинення нею одночасно, тобто без розриву в часі, кількох проступків.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що накладене постановою від 25.04.2017 року дисциплінарне стягнення у виді поміщення ОСОБА_1 в ДІЗО строком на 14 діб є законним, а тому не знаходить підстав для задоволення позову частині визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови. Як наслідок, підстави для задоволення решти позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн., які є похідними, також відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (утримується в державній установі "Замкова виправна колонія (№58)», Хмельницька область, м.Ізяслав, вул.Гагаріна, 2, код ЄДРПОУ - 08564771) до державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» (Хмельницька область, м.Ізяслав, вул.Гагаріна, 2, код ЄДРПОУ - 08564771) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді поміщення в ДІЗО та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.05.2018 року.

Суддя: С.Л.Трасковський