Ухвала суду № 73758304, 16.04.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4008/18

Провадження № 1-о/761/23/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року м. Київ

Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., розглянувши заяву адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.02.2018 у справі № 761/4008/18,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся представник суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.02.2018 у справі № 761/4008/18.

Обґрунтовуючи заяву, адвокат ОСОБА_1 зазначив, що ухвалою слідчого судді від 09.02.2018 у справі № 761/4008/18 задоволено клопотання прокурора та надано дозвіл прокурору відділу Генеральної прокуратури України Яцинину В.В., слідчим ГСУ ФР ДФС України Черевичному М.О., Касяненку В.О. на тимчасовий доступ до речей і документів щодо відкриття та обслуговування рахунків, які знаходяться у володінні АТ «Райфайзен Банк Аваль».

На думку заявника, прокурор не надав слідчому судді письмових доказів щодо відсутності події та складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у тому числі судових рішень щодо скасування податкового рішення-повідомлення, повернення ОСОБА_7 надмірно сплаченого податку на додану вартість тощо.

У той же час, слідчим суддею у вищевказаному рішенні не обґрунтована необхідність доступу до банківської таємниці, розгляд клопотання відбувся без участі володільця документів та інформації - ОСОБА_2

У зв'язку з цим заявник просив скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.02.2018 у справі № 761/4008/18 та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про тимчасовий доступ до речей і документів.

Суддя, перевіривши наявність підстав для відкриття провадження за заявою адвоката ОСОБА_1, дійшов висновку про таке.

Для правильного, тобто у суворій відповідності з кримінальним процесуальним законом вирішення заяви підлягає з'ясуванню - чи можуть бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді, для чого необхідно встановити:

- чи є ухвала слідчого судді судовим рішенням у розумінні положень Глави 34 КПК «Провадження за нововиявленими обставинами» та Глави 29 КПК «Судові рішення».

- чи має право слідчий суддя, діючи в межах наданих йому процесуальним законом повноважень, вирішувати питання, пов'язані з переглядом кримінального провадження за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК за нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили. Частиною 2 статті 369 КПК до судових рішень віднесені ухвали, якими суд вирішує інші питання, ніж ті, що викладаються у вироку.

Варто взяти до уваги, що у зазначеній статті визначено, що органом, який приймає таке рішення, є не слідчий суддя, а суд .

Зміст поняття «суд» розкрито у ст. 3 КПК, якою встановлено, що судом першої інстанції є суд, який має право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження. Зазначений перелік не охоплює усі можливі рішення, прийняття яких під час судового розгляду віднесене до повноважень суду, у той же час слідчий суддя не має права ні ухвалити вирок, ні закрити кримінальне провадження.

Отже, очевидним є висновок, що поняття «суд» та «слідчий суддя» не є тотожними, внаслідок чого не можуть належати до однієї категорії і їхні рішення, незалежно від того, що рішення у формі ухвали приймаються як слідчим суддею, так і судом.

Підтвердженням зазначеного є аналіз положень Глави 29 КПК «Судові рішення».

Місце розташування вказаної Глави у Кримінальному процесуальному кодексі України, якій передує Глава 28 «Судовий розгляд», а наступною є Глава 30 «Особливі порядки провадження у суді першої інстанції», якою регламентовані спрощене провадження щодо кримінальних проступків, провадження у суді присяжних, свідчить, що у Главі 29 КПК йдеться про ті судові рішення, якими закінчується судовий розгляд кримінального провадження по суті.

Крім того, ч. 2 ст. 370 Глави 29 КПК наголошує, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом, частина 3 цієї ж статті дає визначення обґрунтованості рішення, яке також має ухвалюватися судом.

Дослідження статті 372 КПК приводить до аналогічного висновку. Так, вказана процесуальна норма зобов'язує зазначати в ухвалі назву та склад суду, сторони кримінального провадження та інших учасників судового провадження, встановлені судом обставини, висновки с у д у тощо.

Окремо необхідно зауважити, що згідно з п. 24 ст. 3 КПК судовим провадженням є кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд, ухвалення та проголошення судового рішення.

Таким чином, поняття судового провадження, окресливши послідовність стадій кримінального провадження, чітко та однозначно відокремило його від стадії досудового розслідування, у якому має право приймати участь слідчий суддя.

Таким чином, ухвали слідчого судді складають окремий вид рішень, які не можуть бути прирівняні до судових рішень у розумінні Глав 29, 34 КПК.

Додатковим доводом, що підтверджує зазначений висновок, є положення статті 395 КПК, якою ухвали слідчого судді виділені в окрему категорію рішень, відмінну від судових рішень. Так, у зазначеній статті визначені судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, тоді як ухвали слідчого судді виділені у самостійний вид рішень.

Частиною 2 статті 459 КПК встановлені обставини, які можуть розглядатися як нововиявлені. Аналіз цих обставин приводить до висновку, що вони стосуються виключно судових рішень, якими закінчується судовий розгляд кримінального провадження.

Зокрема, пункт 1 частини 2 статті 459 КПК до нововиявлених обставин відносить чинники, які стали підставою для штучного створення доказів, на яких ґрунтується судове рішення у формі вироку.

У пункті 3 частини 2 статті 459 КПК також йдеться про фактори, що призвели до постановлення неправильного вироку або ухвали.

Пункт 4 частини 2 статті 459 КПК до нововиявлених відносить інші обставини, які не були відомі суду під час судового розгляду при ухваленні судового рішення.

Сформульований таким чином пункт 4 доводить, що всі попередні пункти частини 2 статті 459 КПК стосуються виключно стадії судового розгляду, яка закінчується постановленням вироку або відповідної ухвали.

Аналогічну оцінку отримують і положення частини 4 статті 462 КПК, згідно з якими на заявника покладений обов'язок надати відповідну кількість копій заяви, необхідних для їх направлення учасникам судового провадження.

Сукупність зазначеного свідчить, що за нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті виключно судові рішення, які є результатом судового розгляду, тобто вирішення справи по суті, до яких ухвали слідчого судді не належать.

Суддя також бере до уваги, що вимоги заявника фактично полягають у створенні підстав для повторного розгляду клопотання прокурора щодо надання тимчасового доступу до речей і документів.

Однак стаття 466 КПК, якою встановлений порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, вимагає, щоб цей розгляд був проведений не слідчим суддею, а судом.

Позитивне вирішення заяви адвоката ОСОБА_1 призведе до того, що після скасування попередньої ухвали слідчого судді, розгляд клопотання на стадії досудового розслідування буде здійснюватися не слідчим суддею, а судом, що суперечить принципу законності.

Суддя також вважає за необхідне наголосити, що Главою 34 КПК не регламентовані дії суду у разі надходження заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді.

У зв'язку з цим має бути застосована ч. 6 ст. 9 КПК, якою зазначено, що у випадках, коли положення КПК не регулюють питання кримінального провадження, підлягають застосуванню загальні засади кримінального провадження.

Відповідно до принципу верховенства права, складовою частиною якого є принцип правової визначеності, остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися до безмежності.

Наведене приводить до переконання, що рішення слідчого судді, яке набрало законної сили, не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, що виключає відкриття провадження за відповідною заявою.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 460 КПК України правом на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами наділені виключно учасники судового провадження.

Відповідно до ст. 159 КПК тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними.

Згідно з ч. 1 ст. 163 КПК, за загальними правилами, після отримання клопотання про тимчасовий доступ слідчий суддя здійснює виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи.

Отже, учасниками розгляду клопотання зазначеної категорії є ініціатор клопотання та особа, у володінні якої перебувають відповідні речі та документи.

Повертаючись до заяви адвоката ОСОБА_1, суддя бере до уваги, що останній не представляє особу, у володіння якої перебували документи ФОП ОСОБА_2, тобто банківської установи.

Отже, ні адвокат, ні особа, інтереси якої він представляє, не мали права брати участь у розгляді клопотання прокурора, тобто не мають права ініціювати перегляд ухвали слідчого судді.

У силу зазначеного, у відкритті кримінального провадження за заявою адвоката ОСОБА_1 має бути відмовлено.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 7, 9, 459, 462, 464 КПК України, суддя

у х в а л и в :

У відкритті кримінального провадження за заявою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.02.2018 у справі № 761/4008/18 про тимчасовий доступ до речей і документів відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва упродовж семи днів з дня отримання її копії.

Суддя В.М. Циктіч