Постанова № 73755749, 26.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року

м. Харків

справа № 641/7984/17

провадження № 22-ц/790/2204/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Коваленко І.П.,

суддів: Овсяннікової А.І., Тичкової О.Ю.,

за участі секретаря: Дмитренко А.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Харківської області, Державної казначейської служби України, треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів України, голова Вищої ради правосуддя України ОСОБА_3, народний депутат України ОСОБА_4 про стягнення моральної шкодиза апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2018 року (в складі судді Боговського Д.Є.),

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 Харківської області, Державної казначейської служби України, треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів України, голова Вищої ради правосуддя України ОСОБА_3, народний депутат України ОСОБА_4, в якому просив стягнути 1 мільйон грн. як компенсацію за моральну шкоду, спричинену йому внаслідок злочинної бездіяльності посадових осіб ОСОБА_2 Харківської області при проведенні перевірки в рамках кримінального провадження № 42015220000000956 за період з 12.11.2015 року по 24.11.2017 року, за рахунок коштів Державного бюджету України та перерахувати їх на розрахунковий рахунок третьої особи.

В обґрунтування позову вказував, що він неодноразово звертався до прокуратури Харківської області з заявами про злочини ОСОБА_5, який працює прокурором організаційно-методичного відділу управління процесуального керівництва в кримінальних справах прокуратури Харківської області, тобто структурному підрозділі прокуратури Харківської області, де приймається рішення про внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Неодноразово інформація про злочини, яка викладена в його заявах, не була внесена в ЄРДР, а йому давали відписки, які давав безпосередньо і сам ОСОБА_5 У зв'язку з цим ОСОБА_1 змушений був звертатися до суду, який за підсумками розглядів його заяв зобов'язував посадових осіб прокуратури Харківської області вносити інформацію, яка була викладена в його заявах, в ЄРДР. Так було з його заявою від 29.12.2012 року, яку внесли в ЄРДР на виконання ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.02.2013 року (справа № 646/12/13-к); із заявою від 17.07.2014 року на адресу Генерального прокурора України, яку внесли в ЄРДР на виконання ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08.07.2015 року (справа № 646/8275/15-к); із заявою від 02.09.2014 року на адресу Генерального прокурора України, яку внесли в ЄРДР на виконання ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.07.2015 року (справа № 646/8276/15-к); із заявою від 01.10.2015 року, яку внесли в ЄРДР на виконання ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.10.2015 року (справа № 646/12565/15-к); із заявою від 21.10.2016 року на адресу Генерального прокурора України, яку внесли в ЄРДР на виконання ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.03.2017 року (справа № 646/12311/16-к). Результатом протиправних дій ОСОБА_5 стало відкриття відносно нього самого 12.11.2015 року кримінального провадження № 42015220000000956. Працівники прокуратури Харківської області 28.12.2015 року, 31.03.2016, 29.09.2016 року виносили ідентичні постанови про закриття кримінального провадження № 42015220000000956, які скасовував Червонозаводський районний суд м. Харкова, а саме ухвали Червонозаводського суду м. Харкова відповідно від 19.02.2016 року (справа № 646/4505/16-к), від 27.05.2016 року (справа № 646/4505/16-к), від 22.12.2016 року (справа № 646/167/16-к). Позивач зазначав, що вищевказані обставини свідчать про наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5, який через зловживання службовим становищем займається приховуванням злочинів - систематично не вносить в ЄРДР інформацію про злочини, а також його процесуальних керівників, які халатно ставляться до своєї роботи і не контролюють належним чином роботу ОСОБА_5 Через систематичну бездіяльність посадових осіб прокуратури Харківської області при проведенні перевірки в рамках кримінального провадження № 42015220000000956, що виражається в не реагуванні на правопорушення, про які йдеться в його зверненнях, не відновлені його порушені права, порушення Закону не припинені, особи, які вчинили правопорушення, до відповідальності не притягнуті, а тому протягом тривалого періоду часу, щоб відновити свої порушені права, захистити свою честь і гідність, ділову репутацію, змусити відповідача виконувати покладені на Законом України «Про прокуратуру» дії він змушений ініціювати судові слухання, що забирають у нього багато часу, завдають шкоди здоров'ю, порушують життєві ритми і зв'язки, для відновлення яких йому необхідні додатковий час і зусилля, і, тим самим, йому наноситься відповідачем моральну шкоду.

Завдану йому моральну шкоду позивач оцінює у 1000000,00 грн., яка виразилась в наступному: з вини відповідача на протязі 24 місяців він був вимушений викривати відповідача у прийнятті незаконних рішень та неправомірній бездіяльності, у зв’язку з чим відчував глибокі моральні страждання від криміналізації правоохоронних органів України, з вини відповідача применшений авторитет правоохоронних органів, позивач позбавлений відчуття безпеки, правової стабільності, верховенства права, порушено його психічне благополуччя, з вини відповідача протягом тривалого часу він змушений витрачати свій особистий час і звертатися за захистом своїх прав, гарантованих йому Конституцією України, навмисне грубо, цинічно і нахабно порушених відповідачем, що призвело до погіршення і позбавлення можливості реалізації своїх звичок і бажань, неможливості продовжувати активне особисте і суспільне життя, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя; прийняттям незаконних рішень і допущеної протиправної бездіяльністю відповідач незаконно позбавив його конституційного права на доступ до правосуддя.

Відповідач ОСОБА_2 Харківської області надала суду відзив на позов, в якому посилалась на те, що доводи позивача щодо спричинення йому моральної шкоди зводяться лише до незгоди з процесуальними рішеннями, які приймаються слідчим у кримінальному провадженні та реалізації позивачем свого процесуального на оскарження в суді рішень, дій та бездіяльності слідчого під час досудового розслідування в межах кримінальних проваджень, що не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди. Не дивлячись на обґрунтованість прийнятих процесуальних рішень про закриття кримінального провадження, очевидну відсутність складу злочину, слідчими суддями Червонозаводського районного суду м. Харкова вони скасовувались лише з одних формальних міркувань. Водночас, прокуратурою Харківської області було прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 42015220000000956 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, постанову про закриття провадження від 29.11.2017 не скасовано, а отже у кримінальному провадженні прийнято законне та обґрунтоване рішення.

Відповідач - Державна казначейська служба України надала до суду свій відзив на позов, в якому зазначала, що наявність моральної шкоди повинна бути доведена позивачем на загальних підставах. Так, позивач посилається на те, що йому було завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що він змушений звертатися до суду, викриваючи відповідача у прийнятих рішенням та бездіяльності, що порушує його життєвий ритм, завдає шкоду його здоров’ю. Зневіра в правоохоронні органи позбавляє позивача відчуття безпеки, правової стабільності, верховенства права, порушено його психологічне благополуччя, держава витрачає значні кошти на утримання відповідач, який оскаржує судові рішення, не надаючи при цьому жодного доказу, передбаченого ст. 76 ЦПК України.

Від третьої особи - голови Вищої ради правосуддя України до суду надійшли пояснення, в яких вказується, що втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється. Вища рада правосуддя відповідно до визначених ст. 131 Конституції України та ст. 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням чи втручатися у здійснення судочинства, у тому числі сприяти у розгляді конкретних судових справ.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Харківської області, Державної казначейської служби України, треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів України, голова Вищої ради правосуддя України ОСОБА_3, народний депутат України ОСОБА_4, про стягнення моральної шкоди - залишено без задоволення.

Не погодившись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся на це рішення суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначав, що посилання суду першої інстанції на той факт, що ним не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження позову є хибними, оскільки ним надано номери судових справ для того, щоб суд з ними ознайомився через єдиний судовий реєстр судових рішень України.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 16 ЦК України,кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб"єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Таким чином при розгляді даної справи застосуванню підлягають ст. 1173, 1174 ЦК України.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов’язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими правомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно зі ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом встановлено, що ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.02.2016 року скасовано постанову слідчого в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Харківської області старшого радника юстиції ОСОБА_6 від 28.12.2015 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42015220000000956 від 12.11.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України. Матеріали кримінального провадження повернуто до прокуратури Харківської області для проведення досудового розслідування.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.05.2016 року скасовано постанову старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_7 від 31.03.2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42015220000000956 від 12.11.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.12.2016 року скасовано постанову старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_7 від 29.09.2016 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42015220000000956 від 12.11.2015 за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.

Зі змісту мотивувальних та резолютивних частин вищезазначених ухвал вбачається, що постанови відповідача скасовувались з підстав проведення неповної перевірки за заявами позивача, попередні вказівки суду не повністю виконувались, або не виконувались взагалі, що свідчить про бездіяльність органів прокуратури Харківської області.

29 листопада 2017 року старшим слідчим другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_7 прийнято рішення про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 42015220000000956 від 12.11.2015 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку із відсутністю в діях прокурора відділу 15/3 прокуратури Харківської області ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.

Будь-яких доказів на підтвердження своїх вимог позивачем не надано.

Враховуючи, що позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності рішень, дій чи бездіяльності органів досудового слідства, а також спричинення йому моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального в процесуального права і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Крім того, колегією суддів були прийняті до уваги пояснення представника прокуратури стосовно того, що рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 13 липня 2017 року такі позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Харківської області, Державної казначейської служби України задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Це рішення суду залишено без зміни ухвалою апеляційного суду Харківської області від 10 серпня 2017 року. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження по вищевказаній цивільній справі.

Керуючись статтями 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1– залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2018 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 03 травня 2018 року.

Головуючий - І.П. Коваленко

Судді - А.І. Овсяннікова

ОСОБА_8