Рішення № 73755485, 26.04.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5262/17

Провадження № 2/645/608/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року місто Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

при секретарі судового засідання - Кривеженко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Харківська міська рада, Відділ реєстрації місця проживання у Немишлянському районі м. Харкова Управління ведення реєстру територіальної громади департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та знаття її з реєстрації, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом, в якому просили суд визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою № 60 в будинку № 13 по вул. Олімпійській в м. Харкові.

В обґрунтування позову позивачі посилаються на те, що вони є квартиронаймачами житлової квартири АДРЕСА_1. В даній квартирі зареєстровані: наймач - ОСОБА_1, та члени його родини - дочки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 В 2008 році ОСОБА_3 добровільно покинула житло та з цього часу не мешкає за даною адресою, наразі її місцезнаходження не відоме. ОСОБА_3 комунальні послуги не сплачує, не приймає участі в поточному ремонті квартири, у зв'язку з чим, позивачі несуть всі витрати по утриманню квартири та вимушені звернутися до суду із відповідною заявою.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.12.2017 року року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від __ закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

30.01.2018 року від представника третьої особи - Харківської міської ради надійшли пояснення на позовну заяву, в яких представник третьої особи просив відмовити в задоволенні позову, у зв'язку із відсутністю належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених вимог на підтвердження факту не проживання особи за місцем мешкання протягом певного часу.

02.04.2018 року в судовому засіданні залучено до участі у справі Відділ реєстрації місця проживання у Немишлянському районі м. Харкова Управління ведення реєстру територіальної громади департаменту реєстрації Харківської міської ради.

20.04.2018 року на запит суду надійшла відповідь з Харківської установи виконання покарань (№27), відповідно до якої ОСОБА_3 в період з 2014 року і по теперішній час в установі не утримувалась і не утримується.

24.04.2018 року на запит суду надійшла відповідь з управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, відповідно до якої управління не володіє інформацією щодо визнання/невизнання фізичних осіб непрацездатними та відповідно не має можливості надати запитувану інформацію.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав подану заяву в повному обсязі, просив суд її задовольнити та визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою № 60 в будинку № 13 по вул. Олімпійській в м. Харкові, а також не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі позивачки, в якій вона підтримала заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не 'явилася, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила. Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Представники третіх осіб - Харківської міської ради та Відділу реєстрації місця проживання у Немишлянському районі м. Харкова Управління ведення реєстру територіальної громади департаменту реєстрації Харківської міської ради в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили. Будь яких заяв та клопотань від третіх осіб не надходило.

У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивачів вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлені наступні факти та відповідним ним правовідносини.

Як вбачається з копії довідки від 13.03.1987 року та талону до ордеру № 398 від 11.03.1987 року, ОСОБА_1 отримав право на зайняття трьох кімнат, жилою площею 43,92 кв.м., загальною площею 65,43 кв.м. в квартирі АДРЕСА_2.

Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку № 2004 від 10.10.2017 року, в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до відповіді КП "Жилкомсервіс" за № 22871/2/07-05 від 18.10.2017 року, за адресою: АДРЕСА_3, зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Також, з вказаної відповіді вбачається, що гр. ОСОБА_3 на дільницю № 55 КП "Жилкомсервіс" з питань збереження за нею права користування житловим приміщенням в квартирі № 60 житлового будинку № 13 по вул. Олімпійській за період з 01.01.2007 року по час надання відповіді не зверталась.

Згідно з відповіддю КЗОЗ "Харківська міська поліклініка № 5" за № 2057 від 18.10.2017 року, повідомлено, що з 2007 року фактів звернень до лікарів КЗОЗ "Харківська міська поліклініка № 5", ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не встановлено.

Згідно довідки ст. ДОП Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 20.10.2017 року, в період часу з 02.10.2002 року по теперішній час гр. ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, до Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області, за фактом перешкоджання їй у проживанні за вказаною адресою не зверталась.

Із акту, складеного 05.11.2017 року сусідами позивачів вбачається, що ОСОБА_3 не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, з 2008 року. в червні 2015 року з'явилась на короткий проміжок часу та знову поїхала, її місцезнаходження не відоме, стосунки з батьком та сестрою не підтримує.

Також, на запит суду до матеріалів справи надійшла відповідь з Харківської установи виконання покарань (№27), відповідно до якої ОСОБА_3 в період з 2014 року і по теперішній час в установі не утримувалась і не утримується.

Факт не проживання відповідача за місцем реєстрації підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_5, попереджений про кримінальну відповідальність, який є сусідом позивачів, пояснив, що в квартирі АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_1 та його старша дочка ОСОБА_2, молодша дочка ОСОБА_3 вже протягом тривалого часу за вказаною адресою не мешкає, останній раз бачив її десь приблизно в 2010році. При цьому, свідок наголосив, що позивачі не чинили будь-яких перешкод у проживанні ОСОБА_3 у вказаній квартирі.

Тобто, відповідачка залишається бути зареєстрованою у спірному житлі, наміру проживати за місцем реєстрації та користуватися житловою площею не має, у спірній квартирі не проживає з 2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребувані судом у передбаченому ЦПК України випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 457/967-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює права власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які правочини, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Спірна квартира є неприватизованою та знаходиться в комунальній власності.

Статтею 47 Конституції України та статтею 9 ЖК України гарантовано право громадянина на житло, відповідно до якого ніхто не може бути виселеним із займаного житла або обмежений у праві користування жилим приміщенням, не інакше як на підставі і у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Виходячи з вказаних положень закону, особа може бути визнана такою, що втратила право на користування жилим приміщенням у випадку, коли вона була відсутня в ньому понад шість місяців і без поважних причин.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Таким чином, під час вирішення питання про втрату членом сім'ї наймача права на користування жилим приміщенням з'ясуванню підлягають термін його відсутності та поважність причин такої відсутності. При цьому вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавства не встановлює, у зв'язку з чим указане питання повинно вирішуватися судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що відповідачка не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, перешкод у її проживанні за місцем реєстрації, а також поважність причин невикористання відповідачем свого права користування спірним житловим приміщенням судом не встановлено.

Жодних беззаперечних, належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин відсутності відповідача за вищевказаною адресою понад один рік суду не надано.

Докази, що підтверджують той факт, що позивачі якимось чином перешкоджають відповідачці у користуванні спірною квартирою в матеріалах справи також відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення.

Згідно з частиною 1 статті 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

Частиною 2 статті 65 ЖК України визначено, що особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жими приміщенням.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач залишається бути зареєстрованим у спірній квартирі, наміру проживати за місцем реєстрації та користуватися житловою площею не має, у спірному житловому будинку фактично не проживає з 2008 року, тобто станом на момент розгляду справи більше одного року. Наявність реєстрації відповідача у спірному житловому будинку порушує право позивача на вільне володіння та користування власністю, оскільки передбачає право відповідача на користування житловим приміщенням за місцем реєстрації.

Що стосується вимог позивачів про зняття відповідача з реєстрації, то відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть.

Тобто, рішення суду про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи, що дає підстави для часткового задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 133, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги – задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою № 60 в будинку № 13 по вул. Олімпійській в м. Харкові.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

Позивачі – ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Третя особа - Харківська міська рада, місцезнаходження: м. Харків, майдан Конституції, 7.

Третя особа - Відділ реєстрації місця проживання у Немишлянському районі м. Харкова Управління ведення реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради, місцезнаходження: м. Харків, пр. Петра Григоренка, 17.

Суддя –