Ухвала суду № 73755152, 02.05.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/216/18

Справа № 685/1105/16-к Головуючий в 1-й інстанції Бурлак Г. І.

Категорія: ч.2 ст.185, ст. 360 КК України Доповідач Бережний С. Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

судді - доповідача Бережного С.Д.,

суддів Барчука В.М., Матущака М.С.,

з участю секретаря Плюти В.С.,

прокурора Павлишина В.І.,

представника потерпілого ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференцзв’язку з Теофіпольським районним судом Хмельницької області, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12016240240000268 від 09.09.2016 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 28 грудня 2017 року, -

в с т а н о в и л а:

Вироком Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 28 грудня 2017 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, українця, громадянина України, раніше судимого:

- 16 квітня 1992 року Красилівським районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 140 КК України (в ред. 1960 р.) на 2 роки виправних робіт з відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави та з конфіскацією 1/2 частини майна;

- 11 вересня 1992 року Красилівським районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 140, 43 КК України (в ред. 1960 р.) на 2 роки 10 місяців позбавлення волі;

- 09 лютого 1995 року Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 183, 43 КК України (в ред. 1960 р.) на 3 роки 5 місяців позбавлення волі;

- 18 травня 1999 року Теофіпольським районним судом Хмельницької області за ст. 17, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 196-1 КК України (в ред. 1960 р.) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

- 18 квітня 2002 року Теофіпольським районним судом Хмельницької області за ст. 395 КК України на 1 рік виправних робіт з відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави;

- 25 лютого 2003 року Хмельницьким міським судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357, 70, 71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 25 червня 2008 року Теофіпольським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 02 жовтня 2012 року по відбуттю строку покарання;

- 01 червня 2016 року Теофіпольським районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 185 та ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням дворічного іспитового строку,

визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ст.360 КК України та призначено покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- за ст.360 КК України у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.

Призначено ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

Керуючись ч.1 ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання покарання за вироком Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 01 червня 2016 року, призначено ОСОБА_4 остаточне покарання 3 роки 4 місяці позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» 7336,60 грн. (сім тисяч триста тридцять шість гривень 60 коп.) на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 351,84 коп. витрат, пов’язаних із залученням експерта.

Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Як вбачається з вироку ОСОБА_4, у другій половині січня 2016 року, в темну пору доби, перебуваючи у с. Святець, Теофіпольського району, помітивши дерев’яні опори зв’язку, на яких було закріплено повітряну кабельну лінію зв’язку, а саме подвійний телефонний кабель, діючи умисно та керуючись корисливим мотивом на заволодіння чужим майном, повторно таємно, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, без будь-якого допоміжного спорядження, виліз на одну із опор телефонного зв’язку, де за допомогою пасатижів, які мав при собі, обрізав подвійний телефонний кабель від основної лінії, після чого підійшов до іншої опори, де, перебуваючи на землі, різко натягнув кабель на себе, тим самим звільнив його від кріплення на опорі. У такий спосіб ОСОБА_4 здійснив повторну крадіжку частини повітряної кабельної лінії зв’язку, а саме: телефонного кабелю ТПП 10*2*20 довжиною 58 м., ТПП 10*2*40 довжиною 58 м., ТПП 30*2*60 довжиною 100 м., ТРППМ 0.9*2 довжиною 540 м., загальною вартістю 6584,80 грн., власником якого є ПАТ «Укртелеком».

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у другій половині квітня 2016 року, ОСОБА_4 перебуваючи у с. Святець, Теофіпольського району, помітивши дерев’яні опори зв’язку, на яких було закріплено повітряну кабельну лінію зв’язку, а саме: подвійний телефонний кабель, діючи умисно та керуючись корисливим мотивом на заволодіння чужим майном, таємно, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, без будь-якого допоміжного спорядження, виліз на одну із опор телефонного зв’язку, де за допомогою пасатижів, які мав при собі, обрізав подвійний телефонний кабель від основної лінії, після чого підійшов до іншої опори, де, перебуваючи на землі, різко натягнув кабель на себе, тим самим звільнив його від кріплення на опорі. У такий спосіб ОСОБА_4 повторно здійснив крадіжку частини повітряної кабельної лінії зв’язку, а саме: телефонного кабелю ПРППМ 1*2*0.9, довжиною 280 м, загальною вартістю 751,80 грн., власником якого є ПАТ «Укртелеком».

Внаслідок крадіжки ОСОБА_4 незаконно заволодів майном ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 7336,60 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Крім того, у першій половині квітня 2016 року, ОСОБА_4 у зв’язку із виконанням роботи, перебуваючи на території господарства ОСОБА_6 за адресою вул. Данилюка, 46, с. Кунча, Теофіпольського району, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, керуючись корисливим мотивом на заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу із підсобного приміщення повторно таємно викрав універсальний зарядний пристрій voin vc 140 12v / 7а / 1080ahr / led, вартістю 640 гривень, належний ОСОБА_6

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Крім того, 07 вересня 2016 року близько 17 год. 30 хв., ОСОБА_4, проходячи повз господарство ОСОБА_7, розташованого за адресою: провулок Шкільний, 2 в смт Теофіполь, виявив бувший у використанні велосипед сірого кольору, який знаходився на подвір’ї вказаного господарства. Після чого, ОСОБА_4, переконавшись у відсутності стороннього нагляду, діючи умисно з метою заволодіння чужим майном та керуючись корисливими мотивами, через прикриту дерев’яну хвіртку увійшов на подвір’я господарства ОСОБА_7, де взяв у руки бувший у використанні велосипед сірого кольору вартістю 800 грн., який був схилений на ростуче дерево, та належить потерпілому ОСОБА_8, і вивів із подвір’я зазначеного домоволодіння, тим самим таємно викрав зазначений велосипед. Вивівши із подвір’я, ОСОБА_4, тримаючи в руках вказаний велосипед, повів його у с.Кунча Теофіпольського району додому свого знайомого ОСОБА_9, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, де залишився ночувати. 08.09.2016 року у ранкову пору доби, ОСОБА_4, перебуваючи вдома у ОСОБА_9, сказав останньому, щоб він продав вказаний велосипед, оскільки це його велосипед, а отримані гроші розділять на двох. Після чого ОСОБА_9 в цей же день домовився із жителькою с.Кунча, ОСОБА_10 про покупку у нього велосипеда, якого залишив ОСОБА_4, та одразу віддав вказаного велосипеда ОСОБА_10.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно

27 лютого 2017 року близько 12 години, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння у приміщенні веранди житлового будинку потерпілої ОСОБА_11, розташованого по вул. Б.Хмельницького, 24 в смт Теофіполь, скориставшись відсутністю потерпілої, яка вийшла на кухню принести поїсти на прохання ОСОБА_4, діючи умисно, таємно, керуючись корисливими мотивами на заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу повторно викрав бувший у користуванні мобільний телефон NOKIA 1800, сірого кольору вартістю 294,98 грн., який лежав на столі у веранді, сховавши його у кишеню та залишивши приміщення будинку, чим заподіяв потерпілій шкоду на зазначену суму. В подальшому ОСОБА_4 викрадений мобільний телефон NOKIA 1800, сірого кольору, зберігав за місцем свого постійного проживання.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

У січні 2016 року, під час вчинення крадіжки телефонного кабелю ТПП 10*2*20 довжиною 58 м, ТПП 10*2*40 довжиною 58 м, ТПП 30*2*60 довжиною 100 м, ТРППМ 0.9*2 довжиною 540 м, загальною вартістю 6584,80 грн., власником якого є ПАТ «Укртелеком», ОСОБА_4І, усвідомлюючи протиправність своїх дій, які можуть призвести до припинення зв’язку, умисно пошкодив повітряну кабельну лінію зв’язку, внаслідок чого 22 абоненти тимчасово залишились без телефонного зв’язку.

В подальшому, у другій половині квітня 2016 року, під час вчинення крадіжки повітряних кабельних ліній зв’язку, а саме: телефонного кабелю ПРППМ 1*2*0.9, довжиною 280 м, загальною вартістю 751,80 грн., власником якого є ПАТ «Укртелеком», ОСОБА_4, усвідомлюючи протиправність своїх дій, які можуть призвести до припинення зв’язку, умисно пошкодив повітряну кабельну лінію зв’язку, внаслідок чого 4 абоненти тимчасово залишились без телефонного зв’язку.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному пошкодженні повітряних кабельних ліній зв’язку, яке спричинило тимчасове припинення зв’язку, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст.360 КК України.

В поданій апеляційній скарзі, обвинувачений ОСОБА_4 просить вирок суду в частині стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» 7336,60 грн. на відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином скасувати. Вважає, що вирок суду в частині стягнення з нього матеріальної шкоди на користь ПАТ «Укртелеком» є незаконним, оскільки розмір її був встановлений на підставі довідок наданих цивільного позивача без проведення товарознавчої експертизи.

Заслухавши суддю доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_3, пояснення представника потерпілого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та думку прокурора про необхідність залишення вироку без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні зазначених у вироку кримінальних правопорушень відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, правильність кваліфікації його дій в апеляційній скарзі не оспорюється.

В поданій апеляційній скарзі обвинуваченим ОСОБА_4 оспорюється вирішення цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди.

У відповідності до ст. 129 КПК України, суд першої інстанції розглянув цивільний позов представника потерпілого ПАТ «Укртелеком» щодо стягнення з обвинуваченого відшкодування матеріальної шкоди, завданих внаслідок протиправних дій останнього, та часткового його задоволив.

При вирішені питання відшкодування матеріальної шкоди, на думку колегії суддів, суд першої інстанції в повній мірі врахував вимоги кримінального процесуального та цивільного законодавства та обставини кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 13 липня 2016 року представником потерпілого ПАТ «Укртелеком» заявлений цивільний позов про стягнення 12208, 00 грн. понесених витрат, що складаються з матеріальних витрат, які Хмельницька філія ПАТ «Укртелеком» повинна понести на повноцінне відновлення пошкоджених внаслідок крадіжки ліній, що підтверджується зведеним кошторисом на відновлення ліній зв’язку.

Судом першої інстанції встановлені умисні злочинні дії, вчинені ОСОБА_4, внаслідок яких було викрадено та пошкоджено майно ПАТ «Укртелеком» та позов задоволено частково і стягнуто з обвинуваченого 7336,60 грн.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції розмір матеріальної шкоди заподіяної ПАТ «Укртелеком» встановлений на підставі довідок наданих цивільним позивачем без проведення товарознавчої експертизи перевірені колегією суддів і визнані безпідставними.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, зазначені в позовній заяві витрати на відшкодування ліній зв’язку підтверджуються: копіями кошторисів (а.к.п.46-50, 54-57); заявами про викрадення, знищення та зловмисне пошкодження лінійно – кабельних споруд (а.к.п.43, 51); актами встановлення факту викрадення, знищення та зловмисного пошкодження (а.к.п.44, 52); дефектними актами (а.к.п. 45,53), в яких зазначена вартість відновлювальних робіт в тому числі і вартість викраденого телефонного кабелю.

Викрадений кабель був повністю знищений ОСОБА_4. Матеріальна шкода ПАТ «Укртелеком» заподіяна діями обвинуваченого не відшкодована. Відновлення лінії зв’язку відбулося за рахунок потерпілого. Матеріальна шкода заподіяна ПАТ «Укртелеком» злочинними діями ОСОБА_4 підтверджується вищезазначеними документами, не довіряти яким у суду підстав не має.

За таких обставин, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції відповідає вимогам закону, є обґрунтованим і належним чином мотивованим, підстав для його зміни чи скасування не вбачає, а тому залишає апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 без задоволення, а вирок суду без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 28 грудня 2017 року стосовно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 – без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_12