Рішення № 73753706, 26.03.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3159/15-ц Провадження № 2/450/85/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2018 р.

Пустомитівський районний суд Львівської області складі головуючого судді Кукси Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання права власності на частину будинку з господарськими спорудами та частину земельної ділянки та визнання недійсним свідоцтва про право спадщини за заповітом ,-

В С Т А Н О В И В:

15.12.2015 року Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якій просить: визнати недійсними Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0, 1304 га, що знаходиться в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 4623683800:01:003:0204 та 13/20 часток житлового будинку №11 на вулиці В.Івасюка в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, виданими 19.08.2014 року приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 на імя ОСОБА_4 та ОСОБА_5; визнати за ним право власності на: 17/20 часток житлового будинку №11 та господарських споруд на вулиці В.Івасюка в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області та 17/20 часток земельної ділянки площею 0,1304га, що знаходиться в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 4623683800:01:003:0204.

10.02.2016 року провадження у справ відкрито.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що після смерті його матері ОСОБА_7 відповідачі успадкували в рівних частках земельну ділянку площею 0,1304 га, що знаходиться в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області на вул. В. Івасюка, 11 та 13/20 часток будинку, який знаходиться на цій земельній ділянці, про що Приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 їм видано Свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак, позивач вважає,що таке майно на момент смерті не належало спадкодавцю ОСОБА_7. Зазначає, що жилий будинок №11 на вулиці В.Івасюка в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області був набутий в шлюбі його батьками, і, відповідно, належав їм на праві спільної сумісної власності. Земельну ділянку площею 0,1304 га, що знаходиться в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, передано у приватну власність ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд. Після смерті батька позивач одноособово прийняв спадщину. Відповідач ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини не зверталася. Позивач зазначає, що серед іншого спадкового майна після смерті батька прийняв у спадщину і належні батькові 1/2 земельної ділянки та 1/2 житлового будинку із господарськими спорудами №11 на вулиці В. Івасюка в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області. Однак на даний момент позивач не може отримати Свідоцтво про право на спадщину після смерті батька, оскільки частина цього майна зареєстрована на праві власності за відповідачами внаслідок видачі їм Свідоцтв про право на спадщину від 19.08.2014 року. Окрім цього, 20.06.2008 року між позивачем та його матір'ю ОСОБА_7 укладено договір дарування, відповідно до якого, позивач прийняв у дар 7/20 частини житлового будинку №11 з відповідною частиною господарських будівель та споруд, який розташований по вулиці Івасюка у селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області.

В зв’язку з цим, позивач вважає, що йому належить право власності на 17/20 часток житлового будинку №11 та господарських споруд на вулиці В.Івасюка в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, з яких 1/2 частка будинку успадкована ним після смерті батька ОСОБА_8 та 7/20 часток, подаровані йому мамою ОСОБА_7, а також на 17/20 часток земельної ділянки площею 0,1304га, що знаходиться в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 4623683800:01:003:0204, з яких 1/2 частка земельної ділянки успадкована ним після смерті батька ОСОБА_8 та 7/20 часток земельної ділянки, право на які виникло у позивача зв'язку з отриманням у дар частки житлового будинку згідно із Договором дарування від 20 червня 2008 року.

На підставі наведеного, позивач у позовній заяві просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, дали пояснення, аналогічні, викладеним в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_4 позов заперечила, пояснила суду, що прийняла спадщину згідно заповіту матері. Ствердила,що батьки будували будинок спільно. Однак, вважає, що позивач неправильно прийняв спадщину після смерті батька, з порушенням строків, тому не має права на ? будинку, що належала батьку ОСОБА_8

Відповідач ОСОБА_5 позов заперечила, пояснила, що законно прийняла спадщину згідно заповіту бабці. Вважає вимоги позивача безпідставними.

Третя особа в судове засідання Приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 в судове засідання не зявилася, однак нею подано заяву, в якій просить суд розглядати справу без її участі.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази у справі у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що обставини на які покликається позивач у позовній заяві, як на підстави для задоволення заявлених позовних вимог знайшли своє часткове підтвердження у представлених суду доказах.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Судом встановлено, що 01.10.2009 року померла мати позивача та відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_7. Згідно заповіту від 07.07.2009 року, посвідченого секретарем виконкому Лисиничівської сільської ради ОСОБА_9, ОСОБА_7 заповіла відповідачам - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 все належне їй майно.

19.08.2014 року приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 видано Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,1304 га, що знаходиться в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 4623683800:01:003:0204 та 13/20 часток житлового будинку №11 на вулиці В.Івасюка в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області в рівних частках на ім’я ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Як вбачається з Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого виконкомом Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області 07.08.1995 року, зареєстрованого у Львівському міжміському бюро технічної інвентаризації 07.08.1995 року за . №449 в реєстрову книгу №3 реєстраційний №23478520 власником житлового будиинку №11 на вулиці В.Івасюка в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області є ОСОБА_7.

Згідно Державного акта на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_7 24.04. 1997 року, їй передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1304 га, що знаходиться в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

Судом встановлено, що спріне майно набуте ОСОБА_7 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_8

Відповідно ст. 22 КпШС , що діяла на момент набуття права власності ОСОБА_7 на спірне майно, майно, набуте в шлюбі належить подружжю на праві спільної сумісної власності в рівних частках.

Відповідачами не заперечується факт будівництва подружжям ОСОБА_10 та ОСОБА_7 в період шлюбу будинку №11 на вулиці В.Івасюка в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області та, відповідно, належності їм цього будинку на праві спільної сумісної власності.

З приводу права власності на земельну ділянку, набуту ОСОБА_7 в порядку приватизації , суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 6, 17 ЗК України 1992 року, Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15 «Про приватизацію земельних ділянок», Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадян (затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 лютого 1993 року № 10) і ст. 22 КпШС України, які були чинними на час приватизації ОСОБА_7 спірної земельної ділянки, земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку й господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, дачного і гаражного будівництва, є його власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку у земельному фонді.

Разом з тим, виходячи зі ст. 30 ЗК України 1992 року, згідно з якою при переході права власності на будівлю і споруди разом з цими об'єктами переходить і право власності на земельну ділянку без зміни її цільового призначення, у разі будівництва подружжям на земельній ділянці будівель і споруд право власності на земельну ділянку відповідно виникає й в учасників спільної власності на ці будівлі та споруди. Аналогічне право в учасників спільної власності на будівлі і споруди виникає при приватизації земельних ділянок, на яких останні знаходяться.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного суду України у справі №6-2710цс15, викладеній у Постанові від 16.12. 2015 року.

Таким чином, суд встановив, що об’єкти: будинок №11 з господарськими спорудами на вулиці В.Івасюка в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області та земельна ділянка площею 0,1304га, що знаходиться в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 4623683800:01:003:0204 належали на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_8 та ОСОБА_7

04.06.2003 року, помер позивача батько, ОСОБА_8.

Згідно матеріалів спадкової справи №101/04, спадщину після смерті ОСОБА_8 прийняв син ОСОБА_3 Зокрема, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.02.2004 року, виданим державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори ОСОБА_11, ОСОБА_3 успадкував 1/3 частку квартири АДРЕСА_1. На 1/2 земельної ділянки та 1/2 житлового будинку із господарськими спорудами №11 на вулиці В. Івасюка в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_3 Свідоцтва про право на спадщину не отримував.

Іншими спадкоємцями першої черги спадщина не приймалася

У відповідності до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Прийняття спадщини в частині спадкового майна законом не передбачено.

Частиною 5 ст.1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За таких обставин суд приходить до переконання, що незважаючи на те, що позивачем не отримано Свідоцтва про право на спадщину на належні ОСОБА_8 1/2 земельної ділянки та 1/2 житлового будинку із господарськими спорудами №11 на вулиці В. Івасюка в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області ним прийнято в спадщину вказані об’єкти.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи договору дарування від 20.06.2008 року, посвідченого ОСОБА_12, приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №2492 ОСОБА_7 подарувала, а ОСОБА_3 прийняв у дар 7/20 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, який розташований по вулиці Івасюка у селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області.

Таким чином, за позивачем слід визнати право власності на 17/20 часток житлового будинку №11 та господарських споруд на вулиці В.Івасюка в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, з яких 1/2 частка будинку успадкована ним після смерті батька ОСОБА_8 та 7/20 часток, подаровані йому матірю ОСОБА_7 згідно з Договором дарування від 20 червня 2008 року;

Доводи позивача про те, що в результаті укладення 20 червня 2008 року між ним та спадкодавцем ОСОБА_7, договору дарування 7/20(семи двадцятих) частини житлового будинку виникло право спільної часткової власності на житловий будинок та одночасно виникло і право власності на земельну ділянку пропорційно до його частки у вартості житлового будинку, тобто на 7/20 частин земельної ділянки площею 0,1304га. суд вважає необгрунтовними з огляду на наступне :

Як встановлено судом, земельну ділянку площею 0,1304 га, що знаходиться в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд належала ОСОБА_7 на праві приватної власності.

Предметом договору дарування укладеного між ОСОБА_7А та ОСОБА_3 від 20.06.2008 року, посвідченого ОСОБА_12, приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №2492 є 7/20 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, який розташований по вулиці Івасюка у селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області.

Відповідно до п.9 даного договору вказано, що дарувальник та обдарований свідчать, що у тексті цього договору зафіксовані усі істотні умови, що стосуються дарування житлового будинку. Будь-які попередні домовленості, які мали місце до укладення цього договору і не відображені у його тексті, не мають правового значення.

Відповідно до п. 10 договору зазначено, що право власності на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, переходить до обдарованого згідно договору дарування земельної ділянки, посвідченого нотаріально.

В силу вимог ст. 76, 81 ЦПК України, доказів укладення договору дарування на земельну ділянку пропорційно до його частки у вартості житлового будинку, тобто на 7/20 частин земельної ділянки площею 0,1304га. позивачем суду не представлено.

Таким чином, позивачу належить 1/2 частина земельної ділянки площею 0,1304га, що знаходиться в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 4623683800:01:003:0204, яка успадкована ним після смерті батька ОСОБА_8, оскільки належна ОСОБА_7 ? частина земельної ділянки увійшла до спадкової маси після її смерті до кола спадкоємців згідно заповіту, до якого позивач не включений, а тому належна їй частина спірної земельної ділянки по ? її частині підлягає спадкуванню за відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5

З урахуванням наведеного, в силу положень ст. 1218 ЦК України, до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_7 увійшло 3/20 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, який розташований по вулиці Івасюка у селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області та ? частина земельної ділянки площею 0,1304га, що знаходиться в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 4623683800:01:003:0204.

Таким чином, відповідачі мають право на отримання у власність в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 згідно заповіту, майно, яке належало спадкодавцю на момент смерті: 3/20 часток житлового будинку №11 та господарських споруд на вулиці В.Івасюка в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області та по ? частині земельної ділянки площею 0,1304га, тому Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,1304 га, що знаходиться в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 4623683800:01:003:0204 та 13/20 часток житлового будинку №11 на вулиці В.Івасюка в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області в рівних частках, видані на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягають визнанню частково недійсними.

Відповідно до припису ст. 261 ЦК України, перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що про порушення права власності позивач ОСОБА_3 дізнався 11.11.2014 року з листа, в якому приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 повідомила, що 19.08.2014 року нею видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,1304 га, що знаходиться в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 4623683800:01:003:0204 та 13/20 часток житлового будинку №11 на вулиці В.Івасюка в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області в рівних частках на ім’я ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Таким чином, право власності позивача порушене 19.08.2014 року, тобто з моменту видачі приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_6Р, на ім’я відповідачів оскаржуваного свідоцтва про право на спадщину, в тому числі на майно, належне ОСОБА_3

А тому, строк позовної давності визначений ст. 257 ЦК України на звернення до суду за захистом своїх майнових прав позивачем не пропущено.

Керуючись ст.ст. 10,12,13,64,76-83,258-268 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 257, 261, 392, 1216, 1218, 1268, 1296 ЦК України, ст. 22 КпШС, ст. 30 ЗК України 1992 року, ст.120 ЗК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати частково недійсними Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0, 1304 га, що знаходиться в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 4623683800:01:003:0204 та 13/20 часток житлового будинку №11 на вулиці В.Івасюка в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, виданими 19.08.2014 року приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 на ім’я ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 17/20 часток житлового будинку №11 та господарських споруд на вулиці В.Івасюка в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області та на 1/2 часток земельної ділянки площею 0,1304га, що знаходиться в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 4623683800:01:003:0204.

Визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за кожною, по ? на земельну ділянку площею 0,1304 га, що знаходиться в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 4623683800:01:003:0204 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7.

Визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за кожною, по 3/40 часток на житлового будинку №11 на вулиці В.Івасюка в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1552 грн. 60 коп. понесених на сплату судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1552 грн. 60 коп. понесених на сплату судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

СуддяОСОБА_13