Постанова № 73753338, 23.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/105/18 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков І.П.

Провадження № 33/783/414/18 Доповідач: Макойда З. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року м. Львів

Суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Макойда З.М., з участю захисника ОСОБА_1 в інтересах правопорушника ОСОБА_2, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах правопорушника ОСОБА_2 на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 21 лютого 2018 року, -

в с т а н о в и в :

цією постановою об’єднано справи №464/105/18, №464/107/18 та №464/108/18 в одне провадження та присвоєно № 464/105/18.

Визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів ГУК у Львівській обл./м.Львів/21081300, р/р 31112149700001, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській обл., код ЄДРПОУ: 38008294, ЗКПО 21081300 (призначення платежу) МФО (код банку) 825014; (у порядку виконавчого провадження: стягувач – Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, адреса: 79005, м.Львів, вул. К.Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294).

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, р/р 31215256700001, банк: ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ: 37993783, дохід бюджету: 22030106, МФО (код банку) 820019; (у порядку виконавчого провадження: стягувач – Державна судова адміністрація України, адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

У випадку несплати штрафу у п’ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Згідно з постановою суду, 25.12.2017 року о 20 год. 46 хв. у м.Львові по вул. Зелена, 149, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом – автомобілем НОМЕР_1, під час об’їзду транспортного засобу марки «ВАЗ 21102», р.н. НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим порушив вимоги п.13.3 Правил дорожнього руху; після чого водій ОСОБА_2 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний, чим порушив вимоги п.2.10 (а, в) Правил дорожнього руху; крім того, 25.12.2017 року о 21 год. 30 хв. в м.Львові по вул. Липова Алея, 9, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом – автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічного приладу на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

На вказану постанову суду захисник ОСОБА_1 в інтересах правопорушника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Сихівського районного суду м. Львова від 21 лютого 2018 року, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 21 лютого 2018 року, а провадження по справі закрити. Мотивує це тим, що суддею першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Щодо пропущеного строку на апеляційне оскарження, то зазначає, що такий пропущений з поважних причин, останній день, відведений на оскарження припадає на 06.03.2018 року, оскільки постанову судді першої інстанції отримано 24 лютого 2018 року. Вказує, що ні ОСОБА_2 ні захисник ОСОБА_1 не були присутні при постановленні рішення судом.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши виступ захисника ОСОБА_1 в інтересах правопорушника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що така до задоволення не підлягає виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Винуватість ОСОБА_2 у скоєних адміністративних правопорушеннях стверджується протоколами про адміністративне правопорушення: від 25.12.2017 року серії БР №079448; від 25.12.2017 року серії БР №079449; від 25.12.2017 року серії БР №079450; схемою із місця дорожньо-транспортної пригоди; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5; наданими під час розгляду протоколу поясненнями потерпілого ОСОБА_3, який підтримав свої письмові пояснення, та повідомив, що 25.12.2017 року близько 20.46 год. керував автомобілем НОМЕР_3, по вул. Зеленій у м.Львові, його транспортний засіб з правого боку обігнав автомобіль марки «Ланос» зачепивши при цьому бокове дзеркало, після чого він був змушений переслідувати даний автомобіль, оскільки він не зупинився, паралельно викликавши працівників патрульно поліції. По вул. Липова Алея, 9 у м.Львові автомобіль марки «Ланос» зупинився, із нього вийшов водій ОСОБА_2, який перебував із явними ознаками алкогольного сп’яніння. На пропозицію працівників патрульної поліції ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння; наданими під час розгляду протоколу поясненнями інспектора патрульної поліції ОСОБА_6, яка повідомила суду, що 25.12.2017 року приїхала на місце події за викликом гр. ОСОБА_3, зафіксували пошкодження транспортних засобів, у водія ОСОБА_2 були виявлені ознаки алкогольного сп’яніння, на пропозицію пройти огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння відмовився у присутності двох свідків; наданими під час розгляду протоколу показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які підтримали надані ними письмові пояснення, та підтвердили суду, що саме ОСОБА_2 25.12.2017 року керував транспортним засобом марки «Ланос», за участю якого відбулась дорожньо-транспортна пригода, на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння ОСОБА_2 відмовився у їхній присутності; долученим до матеріалів справи відеозаписом із місця події, на якому зафіксовано, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння; долученими до матеріалів справи фотокопіями з місця дорожньо-транспортної пригоди, на яких зафіксовані пошкодження транспортних засобів.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та з постанови судді першої інстанції вбачається, що в ході розгляду справи судом не встановлено належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп'яніння в момент його перевірки працівниками поліції 25.12.2017 року, тим самим не спростовано правомірності дій інспектора патрульної поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, та відповідно дійсності допущення водієм порушення п.2.5 ПДР України, яким закріплений обов'язок водія на вимогу працівника поліції пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.

Сам факт відмови на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння становить закінчений склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Суддею першої інстанції вірно не взято до уваги посилання захисника правопорушника на те, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, оскільки він не надав на підтвердження даного факту належних доказів, а також спростовуються поясненнями потерпілого ОСОБА_3, та показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які під час розгляду протоколу підтвердили, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом.

Вважаю, що суддя першої інстанції вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 та ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, вулиць чи іншого майна; залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні; та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. А тому, дані справи слід об’єднати в одне провадження та накласти на правопорушника стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2 суддею першої інстанції враховано особу правопорушника, характер вчиненого та його суспільну небезпеку, те, що правопорушник не визнав вини у вчиненні правопорушення, та не розкаявся у вчиненому, та вірно наклав адміністративне стягнення, відповідно до вимог ст.36 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення, у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що буде справедливим та достатнім для покарання порушника за скоєне правопорушення, та для попередження скоєння ним правопорушень у майбутньому.

За таких обставин, вважаю, що постанова судді Сихівського районного суду м. Львова від 21 лютого 2018 року є законна, обґрунтована та винесена у відповідності до вимог законодавства.

Керуючись ст. 294 КУпАП суддя, -

п о с т а н о в и в :

поновити захиснику ОСОБА_1 в інтересах правопорушника ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах правопорушника ОСОБА_2 – залишити без задоволення, а постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 21 лютого 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП України – без змін.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Львівської області ОСОБА_7