Рішення № 73752351, 02.05.2018, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

02 травня 2018 рокуСправа №451/1499/17Провадження № 2/451/225/18

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Мулявка О.В.

з участю: секретаря судового засідання Кормилюк Т.С.

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 - представник позивача ОСОБА_2 до Немилівської сільської ради Радехівського району Львівської області та ОСОБА_3 про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року, діючи в інтересах ОСОБА_2, до суду із позовною заявою звернувся ОСОБА_1, відповідно до вимог якої, просить визнати за його довірителем право власності на земельні ділянки загальною площею 1,2132 га, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер 20.09.1998 року.

В обґрунтування позову посилається на обставини, що після смерті ОСОБА_4 – батька позивача, який помер 20 вересня 1998 року, залишилася спадкова маса, у склад якої увійшли земельні ділянки загальною площею 1,2132 га, які виділені для товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Немилівської сільської ради Радехівського району.

На момент смерті тата, позивач проживав з ним, таким чином фактично прийняв спадщину, вступивши в управління та володіння майном.

Поряд з цим, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий після смерті спадкодавця, нотаріус відмовляє позивачу у оформленні його спадкових прав, від так у того відсутні дієві методи захистити свої невизнані права у позасудовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві (а.с.2-5). Позов просить задоволити.

Представник відповідача – Немилівської сільської ради Радехівського району, не заперечивши вимоги та надавши до суду заяву, клопотав про розгляд справи за його відсутності (а.с.32).

Також і відповідач ОСОБА_3 скерувала до суду заяви із просьбою слухання справи без її участі, вимоги просить задоволити (а.с.33,42).

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Так судом встановлено, що ОСОБА_4 помер 20 вересня 1998 року (а.с.6).

Норми п.5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 – 531 ЦК УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Таким чином, на думку суду, спірні правовідносини щодо спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_4, регулюються чинним на той час Цивільним кодексом Української РСР.

У відповідності до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Із копії заповіту, посвідченого 01.09.1998 року секретарем Немилівської сільської ради вбачається, що ОСОБА_4 усі свої майнові та немайнові права заповів своєму сину – ОСОБА_2 (а.с.10).

Також, згідно ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Із довідки Немилівської сільської ради Радехівського району №280 від 05.07.2017 року беззаперечно визначається, що ОСОБА_4 (помер 20.09.1998 року) на час смерті був зареєстрований і проживав ІНФОРМАЦІЯ_1 і разом із ним був зареєстрований ОСОБА_2, 1961 р., син (а.с.12).

Більше того, суд зауважує, що за зверненням спадкоємця до нотаріуса (а.с.14), однак оскільки Державний акт на право приватної власності на землю виданий на ім’я ОСОБА_5 11 серпня 2001 року (а.с.11), тобто після смерті спадкодавця (а.с.6), наведене в цілому унеможливлює реалізацію спадкових прав позивача у позасудовому порядку (а.с.13).

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Також, суд зауважує, що відповідачі не заперечили заявлений стороною позивача позов (а.с.32-33,42) і в даному випадку наведене жодним чином не суперечить закону, а також жодним чином не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У розумінні вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне із відповідачів на користь позивача стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,12,13,81,89,141,258-259,263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки площами 0,0862 га, 0,0921 га, 0,1915 га та 0,8434 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Немилівської сільської ради Радехівського району Львівської області, що належали ОСОБА_4 на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії І-ЛВ №030205, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_4, який помер 20 вересня 1998 року.

Стягнути солідарно з Немилівської сільської ради Радехівського району (с.Немилів Радехівського району) та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки с.Немилів Радехівського району на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 640 гривень понесених ним судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 03.05.2018 року.

ГоловуючийОСОБА_7