Рішення № 73750965, 03.05.2018, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/446/18

Пр. 2-а/621/22/18

Рішення

іменем України

03 травня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Шахової В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Міненко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чемужівської сільської ради Харківської області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до виконавчого комітету Чемужівської сільської ради Харківської області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, які були прийняті судом, просить скасувати постанову від 16.02.2018 року №7 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чемужівської сільської ради та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначила, що оскаржуваною постановою на неї було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 КУпАП. Позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки: по-перше, в постанові не вказане чітке правопорушення, за яке накладено стягнення; по-друге, накладене стягнення не відповідає санкції ч.2 ст. 156 КУпАП, яка передбачає накладення стягнення від 85 грн. до 340 грн.; по-третє, її не запросили до комісії на розгляд цього адміністративного матеріалу, що позбавило її права на захист.

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити з підстав наведених у позові.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 205 КАС України у разі неявки в судове засідання відповіда повідомленого належним чином, який не повідомив про причини своєї неявки, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, дійшов наступного.

З копії постанови про накладення адміністративного стягнення № 07 від 16.02.2018 року вбачається, що адміністративною комісією виконкому Чемужівської сільської ради Харківської області до ОСОБА_1, як продавця в магазині підприємця ОСОБА_2, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Згідно з частиною 1 статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи не вбачається, що позивач був в установленому законом порядку повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративного матеріалу за ч.2 ст. 156 КУпАП. Доказів на спростування вказаного відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що відповідачем не були дотримані права позивача, які визначені в ст. 268 КУпАП.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Суд зазначає, що в порушення ч. 2 ст. 283 КУпАП, відповідачем в оскаржуваній постанові не було зазначено опис обставин, установлених під час розгляду справи, а саме: місце, час вчинення і конкретну суть адміністративного правопорушення.

Крім того, ч.2 ст. 156 КУпАП передбачає окремі самостійних склади адміністративного правопорушення (порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами), а саме: 1. торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом; 2. торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, 3. торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами; 4. продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років; 5. продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар); 6. торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Суд зазначає, що ст.. 156 КУпАП є банкетною, тобто законодавець відсилає до тих нормативно-правових актів, які регулюють правила торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами.

Проте, в порушення ч.2 ст. 283 КУпАП, оскаржувана постанова не містить конкретну кваліфікацію дій ОСОБА_1 та посилання на пункт, частину, статтю, тощо нормативно-правового акту, який регулює правила торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами та який був порушений позивачем.

Посилання позивача на ту обставину, що відповідачем був накладений штраф поза межами санкції ч.2 ст. 156 КУпАП, суд вважає необґрунтованими, оскільки на момент розгляду відповідачем адміністративного матеріалу, санкція ч.2 ст. 156 КУпАП передбачала накладення адміністративного стягнення тільки у виді штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 510 грн. до 1700 грн.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішеннясудом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Таким чином, згідно вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена відповідачем не у спосіб, що визначений в КУпАП, з порушенням прав позивача, передбачених статтею 268 Кодексу

України про адміністративні правопорушення та без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України.

Враховуючи заявлені позовні вимоги, встановлені обставини справи, характер встановлених порушень з боку відповідача та приписи ч.3 ст. 286 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме скасування оскаржуваної постанови та направлення справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 156 КУпАП на новий розгляд до виконавчого комітету Чемужівської сільської ради Харківської області, що відповідає приписам п.2 ч.3 ст. 286 КАС України.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 73-77, 90, 139, 143, 205, 229, 241-244, 271, 272, 286 КАС України, суд –

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чемужівської сільської ради Харківської області про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чемужівської сільської ради від 16.02.2018 року № 07, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення надіслати на новий розгляд до виконавчого комітету Чемужівської сільської ради Харківської області.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь держави ( стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації бюджету 22030106) за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – Чемужівської сільської ради Харківської області (вулиця Курдяєва, 4, с. Чемужівка, Зміївський район, Харківська область, 63430, код ЄДРПОУ: 04397550, інші відомості не відомі) витрати на оплату судового збору у розмірі 320 (триста двадцять) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення суду складений 03.05.2018 року.

Головуючий: