Рішення № 73750935, 03.05.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5352/17

Провадження № 2/639/322/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С. М.,

секретар судового засідання - Макушенко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу № 639/5352/17 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: ОСОБА_2 про зняття арешту з рухомого майна,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: ОСОБА_2 про зняття арешту з рухомого майна, в якій просить суд зняти заборону відчуження автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер в записі про обтяження - НОМЕР_3, 2007 року випуску, номер кузову - НОМЕР_4, зареєстровану в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстраційний запис № 16374009 від 17.07.2017), внесену на підставі Договору застави № SUH2AE000045359, укладеного 22.08.2008 між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 належить на праві власності автомобіль Toyota Camry, реєстраційний номер - НОМЕР_5, 2007 року випуску, номер кузову - НОМЕР_4. Вказаний транспортний засіб позивач набула у власність на підставі договору купівлі-продажу № 987/15/653036 від 06.05.2015, укладеного між ОСОБА_3 (комітент), ТОВ «ВіП-ЕКСПЕРТ» (комісіонер) та ОСОБА_1 (покупець).

03.08.2017 при спробі позивача зняти зазначений автомобіль з реєстраційного обліку, з'ясувалося, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна існує запис № 16374009 від 17.07.2017 щодо обтяження автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер - НОМЕР_3, 2007 року випуску, номер кузову - НОМЕР_4 на підставі Договору застави № SUH2AE000045359, укладеного 22.08.2008 між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Таким чином, ОСОБА_1 не має можливості реалізувати своє право розпоряджуватися вказаним транспортним засобом, який належить їй на праві приватної власності, як добросовісному набувачу, оскільки згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області від 31.08.2017 на адвокатський запит від 28.08.2017 встановлено, що ОСОБА_1 стала п'ятим власником автомобіля Toyota Camry після ОСОБА_2

При купівлі автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер - НОМЕР_5, 2007 року випуску, номер кузову - НОМЕР_4, ОСОБА_1 не знала та не могла знати про зобов'язання ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк», вона взагалі не знала про попередню реєстрацію купленого автомобіля за ОСОБА_2

Згідно наданих позивачем до органів МВС документів, необхідних для реєстрації транспортного засобу на своє ім'я, як зазначає позивач, можна однозначно зробити висновок про дійсність даного правочину.

У зв'язку з викладеним ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Представник позивача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності, подав до суду заяву щодо розгляду справи за відсутності позивача та її представника, в якій позовні вимоги сторона позивача підтримує у понову обсязі та просить задовольнити їх.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення, в яких зазначено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» заперечує проти задоволення позовних вимог та просить розглянути справи без участі відповідача. У запереченнях Банк зазначає, що відповідно до укладеного договору № SUH2AE000045359 від 22.08.2008 ОСОБА_2 22.02.2008 отримав кредит у розмірі 22867,42 Дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.02.2013. у зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 22.02.2008 уклали договір застави рухомого майна, згідно якого останній надав в заставу автомобіль TOYOTA, модель: Camry 2.4, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_4, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить йому на праві власності. ОСОБА_2 свої зобов'язання перед банком не виконав. Рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 19.09.2012 по справі № 2/0417/6633/2012 суд вирішив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на зазначений автомобіль та передати його ПАТ КБ «ПриватБанк». Рішення набрало законної сили. Відповідач стверджує, що без скасування вказаного рішення зазначений позов задоволенню не підлягає, оскільки на втомобіль накладено арешт на законних підставах. Крім того, Банк звертає увагу, що кредитно-заставний договір був укладений 22.02.2008, а відповідно до ст. 16 ЗУ «Про заставу» право застави виникає з моменту укладення договору застави. Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи третя особа ОСОБА_2, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з'явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, докази, надані в обґрунтування позову та його заперечення, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що на підставі договору № 987/15/653036 від 06.05.2015, укладеного між ОСОБА_3, іменованим Комітентом з одного боку, ТОВ «ВіП-ЕКСПЕРТ», що іменується Комісіонером з іншого боку, і Покупцем ОСОБА_1 з третього боку; довідки № 232 від 06.05.2015, виданої Відділом державтоінспекції УМВС України ВРЕР № 3 щодо відсутності накладених арештів на автомобіль Toyota Camry, номер кузову - НОМЕР_4; довідки-рахунку серії ВІА № 653036 від 06.05.2015, виданої ТОВ «ВіП-ЕКСПЕРТ» щодо продажу вказаного автомобіля, позивачу на праві власності належить транспортний засіб Toyota Camry, реєстраційний номер - НОМЕР_5, 2007 року випуску, номер кузову - НОМЕР_4 (а.с. 7, 8).

Отже, під час реєстрації будь-які обтяження або обмеження щодо вказаного автомобіля були відсутні.

Проте, 17.07.2017 на транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2007 р. в., номер об'єкта: НОМЕР_4, номер держаної реєстрації: НОМЕР_3, накладено обтяження у вигляді заборони відчуження на підставі договору застави № SUH2AE000045359 від 22.08.2008, обтяжував - ПАТ КБ «ПриватБанк», боржник - ОСОБА_2 (а.с. 9).

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2012, яке набрало законної сили 01.10.2012, задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № SUH2AE000045359 від 22.08.2008 у розмірі 389688 грн 51 коп. звернути стягнення на предмет застави на автомобіль: TOYOTA, модель: Camry 2.4, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_4, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом опису та передачі зазначеного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з правом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу (а.с. 59-60).

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини, встановлені рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, доказуванню не підлягають.

Як вбачається з наданої Дніпропетровською філією державного підприємства «Національні інформаційні системи» інформації від 23.10.2017 за вих. № 2770/222-23/2/17, Дніпропетровською філією ДП «Національні інформаційні системи» 17.07.2017 на підставі поданої обтяжувачем - ПАТ КБ «ПриватБанк» в електронній формі заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна від 17.07.2017 № 43616 були внесені відомості про обтяження № 16374009 (а.с. 40).

У вказаній заяві відповідача від 17.07.2017 за № 43616 предметом обтяження є транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2007 р. в., серійний номер - НОМЕР_4, номер державної реєстрації - НОМЕР_3 (а.с. 41).

З відповіді Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області від 31.08.2017 за № 31/18-Ц-16аз вбачається, що після третьої особи - ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 стала п'ятим власником автомобіля Toyota Camry, 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_4 (а.с. 20).

Таким чином, при купівлі спірного автомобіля ОСОБА_1 не знала та не могла знати про зобов'язання ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк», вона взагалі не знала про попередню реєстрацію купленого автомобіля за ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно приписів ст.ст. 3, 4 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Обтяження поділяються на публічні та приватні.

Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.

Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.

Отже, обтяження спірного автомобіля, зареєстроване 17.07.2017 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі Договору застави № SUH2AE000045359 від 22.08.2008, укладеного між відповідачем та ОСОБА_2, є саме забезпечувальним.

Застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 1 Закону України «Про заставу» та стаття 572 ЦК України).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої вимоги іншій особі або переведення боргу, який виник із забезпеченої застави.

Разом з тим, зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістом статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом

Системний аналіз наведених норм та встановлені фактичні обставини у справі, дозволяють дійти висновку, що позивач є третьою стороною у правовідносинах, що випливають з договору застави, а тому за відсутності відповідного запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, вона є добросовісним набувачем, оскільки не знала і не могла знати про наявність договору, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2

Реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому вона зберігає чинність при переході власності предмета застави до іншої особи, але в такому випадку має значення факт здійснення реєстрації такого обтяження у відносинах, що виникають з третіми особами.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.

Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Судом встановлено, що на час відчуження спірного автомобіля боржником, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про обтяження, а, отже, відсутні підстави вважати збереження сили застави для нового власника майна.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд України у своїй постанові від 06.02.2018 по справі № 333/6700/15-ц (провадження № 61-2859св18)

Статтями 41, 47 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що 17.07.2017 накладено обтяження на належний позивачу на праві власності автомобіль, який вона набула на законних підставах 06 травня 2015 року, тобто обтяження були встановлені більше ніж через два роки після укладення договору купівлі-продажу, у зв'язку з чим позивач позбавлена можливості здійснювати право власності на власний розсуд, суд приходить до висновку, що позовна заява є обґрунтованою, підлягає задоволенню, а порушення прав позивача підлягають усуненню шляхом зняття обтяження.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 2), судовий збір у сумі 640,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-82, 133, 141, 142, 265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 388, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 41, 47 Конституції України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: ОСОБА_2 про зняття арешту з рухомого майна- задовольнити.

Зняти заборону відчуження автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер в записі про обтяження - НОМЕР_3, 2007 року випуску, номер кузову - НОМЕР_4, зареєстровану в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстраційний запис № 16374009 від 17.07.2017), внесену на підставі Договору застави № SUH2AE000045359, укладеного 22.08.2008 між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Третя особа: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_2.

Повне рішення складено 03.05.2018.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя С. М. Гаврилюк