Постанова № 73750909, 03.05.2018, Апеляційний суд Рівненської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2018 року м. Рівне

справа № 569/16905/17

провадження № 22-ц/787/615/2018

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів: Бондаренко Н.В.(суддя –доповідач), ОСОБА_1, ОСОБА_2

учасники справи:

позивач –ОСОБА_3

відповідач – Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот",

представник позивачки - ОСОБА_4

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області в складі судді Бердія М.А. від 30 січня 2018 року, ухваленого в 9год.10хв. в мРівне, дата виготовлення повного тексту не вказана,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ПрАТ "Рівнеазот" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсацію втрати частини доходів, у зв’язку з порушенням строків їх виплати.

Просить суд поновити строк звернення до суду та з підстав, передбачених ст.ст.116,117 КЗпП України стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 23 630,60грн. та компенсацію втрати частини доходів, у зв’язку з порушенням строків їх виплати в сумі 927,96грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2018 року поновлено ОСОБА_3 строк звернення до суду з даним позовом.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17 березня 2017 року по 3 липня 2017 року в розмірі 23630,60 грн. та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати в розмірі 927,96 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат

Рішення мотивоване тим, що ПрАТ "Рівнеазот" при звільненні не виплатило належних позивачу сум у строки, визначені у статті 116 КЗпП України, при цьому, спір щодо їх розміру був відсутній, а тому з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17 березня 2017 року по 3 липня 2017 року та на підставі ЗУ «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв’язку з порушенням строків її виплати» -компенсація втрати частини заробітної плати

В поданій на вказане рішення суду апеляційній скарзі ПрАТ "Рівнеазот" покликається на його незаконність та необґрунтованість в зв'язку з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким звільнити ПрАТ "Рівнеазот" від відшкодування шкоди заподіяної ОСОБА_5 затримкою розрахунку при звільненні.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно поновив позивачці строк звернення до суду через відсутність поважних причин та задовольнив позов.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка зазначає, що вона не мала можливості вчасно звернутися до суду через хворобу сина, який потребував постійного нагляду і присутності матері, змушена була щоденно перебувати із дитиною на реабілітаційному лікуванні з 19 червня по 19 липня 2017року. З покликанням на рішення Конституційного суду від 15.10.2013року №9-рп/2013 доводить, що до вимог про стягнення компенсації строки звернення до суду не застосовуються. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах" ліквідовано Апеляційний суд Рівненської області та утворено Рівненський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Рівненську область, з місцезнаходженням у місті Рівному.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Рівненської області.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи на наступних підстав.

Як встановлено судом і ці обставини не оспорювалися, ОСОБА_3 працювала в ПрАТ "Рівнеазот" та наказом №534 від 10 березня 2017 року була звільнена з роботи на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником законодавства про працю з 17 березня 2017 року.

Розрахунок з ОСОБА_3 у день звільнення роботодавцем не проведено.

Із матеріалів справи вбачається, що з вини відповідача позивачці не виплачена належна сума зарплати у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, що є підставами для застосування норм ст. 117 КЗпП України.

30.05.2017року був виданий судовий наказ про стягнення заборгованості по зарплаті, який повністю виконаний 3.07.2017року, тому строк на звернення до суду слід обраховувати із зазначеної дати - день коли позивач дізнався про порушення свого права, з 4.07.2017року та сплив 4.10.2017року. Із указаним позовом звернулася до суду 3 листопада 2017року року, тобто з порушенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Статтею 234 КЗпП України встановлено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України, позивачка вказувала на стан здоров'я свого сина. На підтвердження того, що ОСОБА_3 пропустила строк звернення до суду з поважних причин, остання надала медичні документи, які підтверджують, що в період з 19 червня по 19 липня 2017 року, з 2 по 7 серпня 2017 року та з 9 по 18 серпня 2017 року син позивачки Юрій, 2011р.н. хворів.

Докази поважності причин не звернення до суду за захистом свого порушеного права з 19 серпня 2017 року в матеріалах справи відсутні. Надана до відзиву довідка із дошкільного навчального закладу про те, що син позивачки не відвідував ясла-садок у зазначені в ній дні серпня-жовтня 2017 року, не є належним доказом у розумінні ст.77 ЦПК України.

Таким чином, позивачка мала реальну можливість у тримісячний строк з дня отримання повного розрахунку звернутися до суду за вирішенням відповідного спору. ОСОБА_3 не доведено, що після отримання коштів у неї існували об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для звернення з позовом в суд у строк, передбачений ч. 1 ст. 233 КЗпП України. Суд першої інстанції не обґрунтовано поновив строки звернення до суду та стягнув середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Враховуючи викладене рішення суду першої інстанції у зазначеній частині підлягає скасуванню, з постановленням нового – про відмову у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17 березня 2017 року по 3 липня 2017 року в розмірі 23630,60 грн.

Що стосується вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітку у зв’язку з порушенням строків їх виплати, то суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов в цій частині з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи, організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати (надалі компенсація), у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

З урахуванням положень вказаного Закону та в межах заявлених позивачем вимог компенсація, що підлягає стягненню на користь позивача складає 927,96грн., які суд обґрунтовано стягнув з ПрАТ «Рівнеазот». Підстави для скасування рішення в цій частині відсутні.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 3.10.2017) передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Спір щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку не відноситься до категорій справ про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі. Відсутні і докази того, що ОСОБА_3 відноситься до категорії осіб, перелічених у ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», які звільнені від сплати судового збору. За таких обставин підстави для звільнення заявника від сплати судового збору відсутні.

Позов позивачки задоволений на 3,77%(927.96х100:24558.56). Позивачу підлягає відшкодування відповідачем витрат по оплаті судового збору у сумі 24,13грн.(640х3,77%), відповідачу ОСОБА_3 - 923,81грн.(960х96,23%), шляхом взаємозаліку з позивачки підлягають стягненню ці витрати на користь ПрАТ «Рівнеазот» у сумі 899,68грн.(923,81-24.13)

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, ст. 233 КЗпП України, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати», апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2017 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та розподілу судових витрат скасувати.

ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду відмовити.

ОСОБА_3 в задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити за пропуском строку звернення до суду.

Стягнути з ОСОБА_3 (мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот"(місцезнаходження: м.Рівне-17, код ЄДРПОУ 05607824) понесені витрати по оплаті судового збору у сумі 899(вісімсот дев’яносто дев’ять)грн.68коп.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судді: Бондаренко Н.В.

ОСОБА_1

ОСОБА_2