Ухвала суду № 73749657, 03.05.2018, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/241/18

Провадження № 1-в/540/57/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.05.2018 року Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

прокурора Сошина В.В.

представника ВК-9 ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка спільне подання Державної установи Машівської виправної колонії Полтавській області № 9 та спостережної комісії Машівської районної державної адміністрації Полтавської області відносно засудженого:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, засудженого вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19.10.2016 р. за ч.2 ст.286 КК України до 7 р. позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 р.,

про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, -

в с т а н о в и в :

у квітні 2018 року до суду надійшло вказане подання, з якого вбачається, що ОСОБА_2 вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19.10.2016 р. засуджений за ч.2 ст.286 КК України до 7 р. позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 р., згідно ч.5 ст.72 КК України зараховано строк попереднього ув’язнення з 11.08.2016 р. по 27.04.2017 р. включно, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Станом на 30 березня 2018 року відбув 1/3 строку покарання, характеризується позитивно, як особа, що стала на шлях виправлення, а тому до нього може бути застосована заміна покарання більш м’яким.

Заслухавши думку прокурора та представника ВК-9, які подання підтримали та не заперечують проти заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на обмеження волі засудженому ОСОБА_2, засудженого, який з поданням погоджується, дослідивши документи провадження та особову справу засудженого, суд приходить до такого висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_2 відбуває покарання у виді позбавлення волі з 11 серпня 2016 року, кінцевий строк 25 листопада 2022 року.

Відповідно до ч.3 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Так, засуджений ОСОБА_2 за період відбування покарання в місцях позбавлення волі стягнень не мав, в той час один раз 01.01.2018р. був заохочений за сумлінну поведінку та ставлення до праці, а також характеризується як особа, що стала на шлях виправлення, працевлаштований слюсарем тракторної бригади, до праці ставиться сумлінно, проявляє розумну ініціативу, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, за що і був заохочений, неконфліктний, підтримує рівні стосунки із засудженими позитивної спрямованості, дотримується правомірних відносин та ввічливого ставлення з персоналом, дбайливо ставиться до майна, виконує роботи із самообслуговування, не порушує вимог пожежної безпеки і безпеки праці, приймає участь у виховних заходах, виконавчі листи в установі виконання покарань відсутні, вину у вчиненому визнає, міру покарання вважає справедливою, що підтверджується характеристикою і довідкою про стягнення та заохочення.

За правилами п.1 ч.4 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оскільки на даний час засуджений ОСОБА_2 в результаті сумлінної поведінки та ставлення до праці став на шлях виправлення, ним вже відбута 1/3 строку основного покарання призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19.10.2016 р. за вчинення необережного тяжкого злочину, а тому суд приходить до висновку, що подання обґрунтоване і підлягає задоволенню.

Відповідно до с.56 КВК України особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у виправних центрах, як правило, у межах адміністративного-територіальної одиниці відповідно до їх постійного місця проживання до засудження. За змістом ст.56 КВК України питання про направлення засудженого до обмеження волі до конкретного виправного центру вирішує не суд, а органи Міністерства юстиції України.

Згідно ч.3 ст.57 КВК України засуджені, яким обмеження волі призначено відповідно до ст.ст.82 та 389 КК України, направляються виправною колонією чи кримінально-виконавчою інспекцією до місця відбування покарання у порядку, передбаченому частиною першою і другою цієї статті.

Ураховуючи вищенаведене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання засудженого щодо надання йому можливості самостійно прибути до випарвного центру та направити до Бердичівського виправного центру, оскільки засуджений для відбування покарання до кримінально-виконавчої установи підлягає направленню в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

спільне подання Державної установи «Машівська виправна колонія № 9» та спостережної комісії Машівської РДА Полтавської області про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким відносно засудженого ОСОБА_2 - задоволити.

Замінити засудженому ОСОБА_2 невідбуту частину основного покарання у виді 4 роки 06 місяців 22 дні позбавлення волі за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19.10.2016 р. більш м’яким покаранням у виді обмеження волі та етапувати до виправного центру в порядку встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, звільнивши з-під варти по прибуттю до місця відбування покарання, із залишенням додаткової міри покарання.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом 7 діб з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Косик