Ухвала суду № 73748282, 25.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 233/5288/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 233/5288/15-к Головуючий в 1 інст. Бєлостоцька О.В.

Провадження № 11-кп/778/562/18 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 115 ч. 2 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Судова колегія з кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Рассуждай В.Я.,

суддів Білоконев В.М., Дадашевої С.В.,

при секретарі Мовчан Д.В.,

за участю прокурора Цукарєвої В.А.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників обвинувачених – адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

потерпілого ОСОБА_7,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Запорізької області в місті Запоріжжі кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, яка брала участь у розгляді провадження судом першої інстанції

- прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_2 та в його інтересах адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_9, обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката ОСОБА_6 на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 1 лютого 2017 року, у відношенні ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187, ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 9, 12 КК України, ОСОБА_3, у вчиненні злочинів, передбачених ст. 263 ч. 1, ч. 3, 4 ст. 187, ст.115 ч. 2, п.п. 1, 9, 12, КК України та ОСОБА_4, у вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

24 квітня 2018 року на адресу апеляційного суду Запорізької області надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід колегії суддів у складі ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, яку він мотивує тим, що апеляційне провадження у справі за його обвинуваченням здійснюється з 15 березня 2017 року, в тому числі апеляційним судом Запорізької області більше, ніж 4 місяці, при цьому колегією суддів апеляційного суду було допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та порушення прав ОСОБА_2, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

25 жовтня 2017 року відбувся розгляд апеляційним судом Донецької області питання доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого та продовжено цей строк до 23 грудня 2017 року.

Ухвалою судді судової палати з розгляду кримінальних справи апеляційного суду Запорізької області від 20 грудня 2017 року було відкрито апеляційне провадження, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою було залишено без задоволення та залишено без змін рішення суду першої інстанції про тримання обвинувачених під вартою до набрання вироком законної сили. Це рішення суддею було прийнято заочно та одноособовою без врахування ухвали апеляційного суду Донецької області від 25 жовтня 2017 року, якою строк тримання обвинувачених було продовжено.

Ухвалою апеляційного суду від 20 січня 2018 року було задоволено заяву захисника ОСОБА_9 про відвід головуючого судді Гончара О.С.

Вважає, що оскільки строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований у відношенні ОСОБА_3 вироком суду закінчився 1 квітня 2017 року, а строк дії цього запобіжного заходу, застосований на підставі ухвали апеляційного суду Донецької області від 25 жовтня 2017 року, закінчився 23 грудня 2017 року, на цей час перебуває він під вартою незаконно, без будь-яких правових підстав.

З урахуванням цього ОСОБА_3 було подано вимогу про його негайне звільнення з-під варти, але ні 5 березня 2018 року, ні 19 березня 2018 року колегією суддів у складі ОСОБА_1, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 розглянуто її не було, що на думку обвинуваченого вказує на навмисне ухилення даної колегії суддів від розгляду питання про негайне звільнення обвинуваченого з-під варти та грубе порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав і основоположних свобод 1950 року прав.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19 березня 2018 року за заявою прокурора було продовжено строк тримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під вартою на 60 днів, чим як вважає обвинувачений, було підтверджено незаконність попередніх рішень про залишення без змін рішення Костянтинівського районного суду Донецької області та підтверджено незаконність тримання під вартою обвинувачених під час апеляційного розгляду в апеляційному суді Запорізької області у період часу з 18 грудня 2017 року по 25 квітня 2018 року.

Оскільки доводи, викладені в ухвалі апеляційного суду від 19 березня 2018 року співпадають з правовими позиціями численних заяв обвинуваченого про заміну застосованого у відношенні нього запобіжного заходу на домашній арешт, він приходить до висновку про упереджене ставлення цієї колегії суддів до нього.

Також вважає, що про упередження ставлення колегії суддів до нього свідчить, що приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою, колегія суддів не врахувала тривале його тримання під вартою, факт його незаконного утримання в Артемівському УВП УДПтСУ в Донецькій області з 11.09.2015 року по 04.11.2015 року, з 30.04.2015 по 17.06.2015 р, всі ухвали Костянтинівського суду про продовження строку тримання під вартою ухвалені незаконним складом суду, не враховано приписи нової редакції ч. 5 ст. 74 КК України; не враховано порушення розумних строків розгляду судами першої та апеляційної інстанції кримінального провадження та тримання під вартою, не враховано зменшення ризиків; не враховано позитивні дані особи обвинуваченого.

Наведене, на думку обвинуваченого вказує на формальний підхід як до апеляційного розгляду кримінального провадження, так і до питання перебування обвинуваченого під вартою, і вказує на упередженість судової колегії.

Вислухавши в судовому засіданні апеляційного суду обвинуваченого ОСОБА_3, його захисника – адвоката ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника – адвоката ОСОБА_5, які підтримали заяву про відвід всієї колегії суддів, вислухавши прокурора та потерпілого ОСОБА_7, які заперечували проти задоволення, а також обвинуваченого ОСОБА_12, який при вирішенні цього питання покладався на розсуд апеляційного суду, перевіривши матеріали кримінального провадження в частині, що стосуються заявленого питання про відвід, колегія суддів приходить до висновку, що заява обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід є необґрунтованою та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного у кримінальному провадженні.

До вказаних обставин у відповідності до п. 4 ч. 1 вказаної статті відносяться, в тому числі, наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді, судді або присяжного.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід колегії суддів вбачається, що саме на такі обставини він і посилається.

Разом з тим, як також вбачається зі змісту заяви про відвід, фактично в ній викладено незгоду обвинуваченого із процесуальними рішеннями суддів та суду, які стосувались питання щодо застосованого у відношенні нього запобіжного заходу.

Жодних фактів, які б переконливо вказували на неупередженість колегії суддів апеляційного суду Запорізької області не вказано.

Що стосується доводів обвинуваченого про упередженість колегії суддів у цьому складі, яка на його думку, полягає у не розгляді його вимоги про негайне звільнення, то слід зазначити наступне.

До судового засідання 5 березня 2018 року не з’явився захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_6, участь якого у судовому засіданні з урахуванням обвинувачення, пред’явленого ОСОБА_3 є обов’язковою, інші захисники у обвинуваченого в цьому судовому засіданні були відсутні також.

Законні підстави для розгляду будь-яких клопотань обвинуваченого, який сам наполягав на відкладенні розгляду провадження, у апеляційного суду з огляду на неявку його захисника були відсутні.

Аналогічна вимога обвинуваченого ОСОБА_2 була апеляційним судом розглянута за участю його захисників, в її задоволенні було відмовлено мотивованою ухвалою.

Таким чином, дійсно в матеріалах провадження залишилась нерозглянутою вимога ОСОБА_3 про його звільнення з під вартою.

Але в наступному судовому засіданні - 19 березня 2018 року, під час обговорення в судовому засіданні відводу захисника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_9 всьому складу суду, який був заявлений ним безпосередньо після відкриття судового засідання, прокурором одночасно було заявлено клопотання про визначення строку тримання під вартою обвинувачених як ОСОБА_2, так і ОСОБА_3 на 60 днів, яке було задоволено, про що було відомо обвинуваченим.

Слід зазначити, що не заздалегідь, а 19 березня 2018 року до апеляційного суду надійшли та судді доповідачу безпосередньо перед судовим засіданням були передані письмові доповнення до апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Розгляд провадження відбувається в режимі відеконференцзв’язку, виключно всі учасники судового розгляду знаходяться за межами м. Запоріжжя.

Апеляційним судом було з’ясовано, чи наявні у інших учасників копії письмових доповнень до апеляційних скарг та чиє необхідність їх надіслати ним і надати час для ознайомлення.

Після цього з урахуванням думки всіх учасників судового розгляду про неможливість продовження судового засідання за таких обставин, було прийнято рішення надіслати копії доповнень до апеляційних скарг, а розгляд провадження відкласти.

Перед вирішенням питання про відкладення розгляду провадження у всіх учасників було з’ясовано питання, чиє інші заяви, клопотання, які можуть бути вирішені до відкладення провадження, на що всі вони, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_3 відповіли, що таких вони не мають.

Таким чином, на переконання колегії суддів, посилання обвинуваченого ОСОБА_3 на не розгляд його заяви про негайне звільнення з під варти, не вказує на порушення його процесуальних прав, а лише є формальним зауваженням, викладеним, як один з численних приводів для звернення із заявами про відвід.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 75, 81 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід колегії у складі суддів Рассуждай В.Я., Дадашевої С.В., Білоконева В.М. відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

В.Я. ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_10