Рішення № 73746512, 25.04.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7916/17

2-а/310/50/18

РІШЕННЯ

Іменем України

25 квітня 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, головного спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області ОСОБА_4 про визнання дій щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради Запорізької області, головного спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради ОСОБА_4 про визнання дій щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, мотивуючи свої вимоги наступним. 01 листопада 2017 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті БМР було винесено постанову № 586 по справі про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП, відповідно до якої на позивача було накладено штраф в розмірі 1 700 грн. Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності був складений ОСОБА_4 адміністративний протокол від 02 жовтня 2017 року № 342, відповідно до якого нібито 02 жовтня 2017 року о 10 год. 30 хвил. в м. Бердянську по вул. Консульській, 48 встановлено факт неукладення керівником ОСББ ОСОБА_1 договору про вивіз твердих побутових відходів зі спеціалізованими підприємствами, чим порушено п.п. 2.6.4, 3.1.8 Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях м. Бердянська, затверджених рішенням сесії БМР від 30 травня 2012 року № 5, із змінами, внесеними рішенням сесії від 31 травня 2013 року № 17. Вважає, що вказана постанова є незаконною і підлягає скасуванню. Протокол складався зацікавленою особою, свідки відмови позивача в ознайомленні з протоколом та надання пояснень були відсутні, другий екземпляр протоколу в порушення вимог ст. 254 КУпАП ОСОБА_1 не видавався. Позивач не є суб’єктом відповідальності за даною статтею, оскільки за протоколом його вказано керівником ОСББ, якого не існує – ОСББ «Консульська 48». Згідно з Правилами благоустрою позивачу до складення протоколу повинні були винести попередження та надати строк для виконання. Під час первинного розгляду протоколу адміністративною комісією було повернуто протокол для доопрацювання, тому що в ньому не було зазначеного другого свідка, але і після доопрацювання свідка в протоколі зазначено не було. Крім вказаного, на позивача одразу було накладено штраф в максимальному розмірі, передбаченому ст. 152 КУпАП. Оскаржувана постанова була винесена за відсутності доказів у справі про адміністративне правопорушення. Просив визнати дії головного спеціаліста адміністративного відділу виконкому БМР ОСОБА_4 щодо складення протоколу від 02 жовтня 2017 року незаконними та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті БМП від 01 листопада 2017 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а справу закрити в зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 07 грудня 2017 року відповідача – адміністративну комісію при виконавчому комітеті Бердянської міської ради Запорізької області було замінено на виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області.

27 березня та 25 квітня 2018 року ОСОБА_1 до суду були надані клопотання про розподіл судових витрат, відповідно до яких позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 5 800 грн., які складаються з наступного – ознайомлення з матеріалами адміністративної справи та висновками правової позиції (договір від 01 листопада 2017 року) – 500 грн.; позов – 1 000 грн.; участь в судових засіданнях 6 разів по 600 грн. за судове засідання – 3 600 грн.; заява щодо розподілу судових витрат – 700 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, зазначив, що постанова від 01 листопада 2017 року № 586 про визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ознаками ст. 152 КУПаП є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Дані, на підставі яких адміністративна комісія при виконавчому комітеті БМР прийшла до висновків про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, є надуманими. Під час ухвалення оскаржуваної постанови відповідачем не були додержані та проігноровані вимоги ст.ст. 3, 8, 19 Конституції України, ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП. Адміністративна комісія фактично не розглядала справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, самоусунувшись від виконання своїх обов’язків – ніякі докази не досліджувала; свідків, понятих, інших осіб, які би могли надати відповідні пояснення, не допитувала, обмежившись констатацією факту того, що в матеріалах адміністративної справи нібито достатньо доказів вини позивача та його причетності до скоєного правопорушення. Протокол було складено відносно абстрактного керівника неіснуючої юридичної особи. При складанні протоколу ОСОБА_1 не були роз’яснені положення ст.ст. 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Внаслідок розгляду адміністративною комісією протоколу про адміністративне правопорушення, складеного з грубими порушеннями діючого законодавства, комісією було прийнято незаконне рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Крім зазначено, позивач вважає, що при розгляді адмінматеріалу про притягнення його до адміністративної відповідальності адміністративна комісія діяла упереджено – не були враховані пом’якшувальні обставини, не з’ясовано дохід позивача, при цьому на ОСОБА_1 було накладено найсуворіше стягнення, передбачене ст. 152 КУпАП. Просив суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача пояснив суду, що складений відповідачем ОСОБА_4 протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам, встановленим ст. 256 КУпАП. Вказаний протокол складено відносно невідомої особи, яка не була головою ОСББ на час складення протоколу. Відповідно до наданих суду документів такої юридичної особи, як ОСББ «Консульськка, 48», не існує. Тому зазначений протокол не може бути доказом провини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП. Під час розгляду вказаного протоколу адміністративною комісією були порушені вимоги ст.ст. 245, 280 КУпАП, не було повного всебічного розгляду справи, не досліджено жодної обставини, що має значення для правильного вирішення справи. Зазначив, що в даному випадку відсутні як подія (протокол складено щодо невідомої особи), так і склад (не встановлено, які дії було вчинено) адміністративного правопорушення, що є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог. Крім зазначеного, просив стягнути з виконавчого комітету БМР на користь позивача понесені останнім витрати на правничу допомогу в розмірі 5 800 грн.

Представник виконавчого комітету БМР позовні вимоги не визнала з наступних підстав. Вина позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, підтверджується протоколом, договором на вивезення побутових відходів від 17 жовтня 2017 року, бухгалтерською довідкою від 29 вересня 2017 року, виданою КП «Бердянськекотранс». ОСОБА_1 були порушені п.п. 2.6.4, 3.1.8 Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях м. Бердянська. Твердження позивача щодо зацікавленості особи, що склала протокол, не підтверджені будь-якими доказами, є надуманими та хибними. Посилання ОСОБА_1 на процедурні порушення безпідставні та необґрунтовані, оскільки позивач був присутній під час складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, жодних клопотань, в тому числі і в частині залучення неналежних свідків, не заявляв. Законодавець не встановлює обмежень щодо кола осіб, які можуть бути свідками, а тому свідками можуть бути особи, які є співробітниками однієї установи. В протоколі про адміністративне правопорушення № 342 вказані свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також зазначено, що ОСОБА_7 став свідком того факту, що позивач відмовився від надання пояснень та підписання протоколу. Будь-яких інших обставин, що викликають сумніви в об’єктивності свідків, зазначених в протоколі, окрім факту роботи в одній установі, позивачем не наведено. Посилання ОСОБА_1 на те, що він не є суб’єктом відповідальності за ст. 152 КУпАП, є такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства. У відповідності до вимог Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об’єднання. В м. Бердянську по вул. Консульська, 48 зареєстровано тільки одне ОСББ, яке обслуговує тільки один багатоквартирний житловий будинок, розташований за вказаною адресою. У відповідності із офіційною інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (як на момент складення протоколу, так і на момент прийняття спірної постанови) позивач був головою ОСББ «Комунарів-Праці», яке створено в житловому будинку по вул. Консульська, 48 в м. Бердянську. Позивач був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови, йому були роз’яснені права та обов’язки, будь-які зауваження стосовно процедури розгляду справи від позивача не надходили. Просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні позову та пояснив, що ним в присутності колег – головних спеціалістів адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради ОСОБА_6, ОСОБА_5, а також у присутності понятих ОСОБА_7 і ОСОБА_8, при проведенні перевірки та контролю за дотриманням громадянами, підприємцями, керівниками установ та організацій Правил благоустрою було встановлено факт не укладення договору на вивіз твердих побутових відходів зі спеціалізованими підприємствами керівником ОСББ ОСОБА_1 за юридичною адресою: м. Бердянськ, вул. Консульська (Комунарів), буд. 48, тобто порушення п.п. 2.6.4, 3.1.8 вищезазначених Правил. Відповідачем, як головним спеціалістом адміністративного відділу виконавчого комітету БМР, у відповідності до ст.ст. 255, 256 КУпАП у відношенні правопорушника ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол від 02 жовтня 2017 року № 342 за ст. 152 КУпАП (порушення державних стандартів, норм і правил благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів). Позивачу були роз’яснені норми ст. 63 Конституції України, а також права і обов’язки, передбачені ст. 268 КУпАП, і в усній формі повідомлено про дату, час та місце розгляду адміністративної справи у виконавчому комітеті БМР. Вищезазначений протокол відповідає вимогам ст. 280 КУпАП. Під час складення протоколу ОСОБА_1 поводив себе зухвало, відмовився від ознайомлення з протоколом, отримання його другого екземпляру, про що є відмітка в протоколі. Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Бердянської міської ради винесла постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, яка є законною і обґрунтованою.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Ст. 152 КУпАП передбачає відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Згідно ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 152 КУпАП.

Як встановлено в ст. 38 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

Ст. 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

Рішенням 25 сесії Бердянської міської ради Запорізької області VI скликання від 30 травня 2012 року № 5 були затверджені Правила благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях м. Бердянська (далі – Правила). Рішенням 38 сесії Бердянської міської ради Запорізької області VI скликання від 31 травня 2012 року № 17 до вказаних Правил внесено зміни.

У відповідності із п.п. 11 п. 2.6.4 Правил підприємства, установи й організації та фізичні особи-підприємці в сфері благоустрою зобов’язані укладати договори на вивезення відходів зі спеціалізованими підприємствами. Відмовлення від укладення договору на вивезення відходів, як і створення несанкціонованих смітників, розглядається як факт забруднення навколишнього середовища відходами споживача, що тягне за собою цивільно-правову й адміністративну відповідальність згідно з КУпАП.

Згідно з п. 3.1.8 Правил керівники підприємств, установ, організацій усіх форм власності, фізичні особи-підприємці та громадяни зобов’язані укладати договір на вивезення відходів з комунальними підприємствами міста або з іншими суб’єктами господарювання, яків мають право займатися цією діяльністю.

08 жовтня 2017 року головним спеціалістом адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради ОСОБА_4 було складено адміністративний протокол, відповідно до якого 02 жовтня 2017 року о 10 год. 30 хвил. в м. Бердянську по вул. Консульській, 48 встановлено факт неукладення керівником ОСББ ОСОБА_1 договору про вивіз твердих побутових відходів зі спеціалізованими підприємствами, чим порушено п.п. 2.6.4, 3.1.8 Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях м. Бердянська, затверджених рішенням сесії БМР від 30 травня 2012 року № 5, із змінами, внесеними рішенням сесії від 31 травня 2013 року № 17.

Вказуючи посаду правопорушника, ОСОБА_4 зазначив його місце роботи та посаду – «керівник ОСББ».

У відповідності з протоколом засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті БМР від 17 жовтня 2017 року № 19 у зв’язку з відсутністю доказів, а саме – відсутністю підтвердження про сповіщення особи, яка бере участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду та відсутністю другого свідка, який підтверджує відмову та підписання даного протоколу особою, на яку складено адміністративний протокол, вказаний протокол було повернуто до адміністративного відділу для належного оформлення.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення від 01 листопада 2017 року № 586 ОСОБА_1, керівника ОСББ «Консульська 48», на підставі протоколу від 08 жовтня 2017 року було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн. за ст. 152 КУпАП.

Ст. 152 КУпАП встановлена відповідальність за порушення громадянами, посадовими особами, громадянами - суб’єктами підприємницької діяльності державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, у вигляді штрафу:

на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До позивача застосовано штраф у розмірі 1 700 грн. - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян як для громадян - суб’єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

При прийнятті рішення повинні враховуватись обставини, що визначені ч. 1 ст. 280 КУпАП, а саме: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а відповідно повинна враховуватись і правомірність дій по складанню протоколу, дотримання нормативно-правових актів посадовою особою, яка його склала, тощо, що в даному випадку повинно здійснюватись судом, уповноваженим на його розгляд та прийняття відповідного рішення у вигляді постанови.

За визначенням ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто відповідальність у вигляді штрафу на підставі ст. 152 КУпАП може настати для громадян, посадових осіб та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у разі наявності їх вини у порушенні державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Отже, для накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу однією з необхідних умовою є встановлення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вини особи у вчиненні такого правопорушення.

При цьому за приписами ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За визначенням, наведеним у ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Як було зазначено вище, вказуючи посаду правопорушника при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, головний спеціаліст адміністративного відділу ОСОБА_4 зазначив місце роботи та посаду позивача – «керівник ОСББ». Фабула адміністративного правопорушення, викладена в протоколі, містить відомості про те, 02 жовтня 2017 року о 10 год. 30 хвил. в м. Бердянську по вул. Консульській, 48 встановлено факт неукладення керівником ОСББ ОСОБА_1 договору про вивіз твердих побутових відходів.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів про ОСББ «Консульська 48» у вказаному реєстрі не знайдено.

У відповідності з детальною інформацією про юридичну особу та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за адресою: 71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Консульська/Праці, буд. 48/19 розташоване ОСББ «Комунарів-Праці», керівником якого є ОСОБА_1

Відповідно до протоколу засідання правління співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Комунарів-Праці» від 02 жовтня 2017 року № 2 було задоволено заяву голови правління ОСОБА_1 (за сумісництвом) та звільнено його з займаної посади.

Згідно з наказом ОСББ «Комунарів-Праці» від 02 жовтня 2017 року № 2-вк «Про звільнення з посади» ОСОБА_1, голову правління ОСББ, було звільнено з займаної посади (за сумісництвом) за власним бажанням з 02 жовтня 2017 року; головою правління на громадських засадах було призначено ОСОБА_9; ОСОБА_1 призначено тимчасово виконуючим обов’язки управителя будинку (за сумісництвом) з правом підпису на договорах, банківських документах та звітах ОСББ «Комунарів-Праці» до внесення змін у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно із довідкою, виданою директором КП «Бердянськекотранс» БМП, в КП «Бердянськекотранс» БМП становм на 27 вересня 2017 року договору з ОСОБА_1, головою ОСББ «Консульська 48», не існує.

17 жовтня 2017 року між КП «Бердянськекотранс» БМП та ОСББ «Комунарів-Праці» було укладено договір № 217/17 з вивезення побутових відходів.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 не з’ясував і відповідно не зазначив в протоколі чітку посаду особи, яка притягується до відповідальності, не з’ясував, чи був ОСОБА_1 на час складання протоколу саме керівником ОСББ, вказав у протоколі ОСББ, якого ні під час складання протоколу, ні під час винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, ні на час розгляду справи в суді не існувало і не існує.

Крім зазначеного, відповідачем ОСОБА_4 до протоколу було додано лише довідку КП «Бердянськекотранс» БМП про відсутність на час складання протоколу відповідного договору про вивіз ТПВ, але не з’ясовано та не надано доказів про відсутність можливих договорів, укладених з іншими підприємствами, уповноваженими на здійснення такої діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративний протокол, складений головним спеціалістом адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради ОСОБА_4 08 жовтня 2017 року про порушення ОСОБА_1 ст. 152 КУпАП, складно з грубими порушеннями вимог чинного законодавства, що потягнуло за собою прийняття 11 листопада 2017 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті БМР неправомірної постанови по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Зазначені факти не були спростовані поясненнями допитаних судом свідків ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 І А.

Враховуючи наведене, вищевказана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Оскаржувані рішення, дія або бездіяльність суб’єкта владних повноважень повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення має доказовий характер і не породжує правових наслідків, оскільки не встановлює права і обов’язки для учасників спірних правовідносин, а тому не є рішенням суб’єкта владних повноважень, а лише підставою для подальшого вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності згідно з КУпАП, тому вимоги позивача щодо визнання дій головного спеціаліста адміністративного відділу виконкому БМР ОСОБА_4 щодо складення адміністративного протоколу задоволенню не підлягають.

Ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова або службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» затверджено граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, пов’язаних з розглядом справ. Так, граничний розмір витрат на правову допомогу не може перевищувати 40 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за годину роботи фахівця у галузі права.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов’язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Склад та розміри витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до ч. 2 ст. 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Ч. 4 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

В судовому засіданні встановлено, 10 листопада 2017 року між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_11 було укладено договір про надання правової допомоги. Предметом даного договору є надання правничої допомоги по даній справі.

Повноваження адвоката підтверджено ордером серії ЗП № 049306.

До заяви про розподіл судових витрат додано квитанцію до прибуткового касового ордера від 27 березня 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_1 адвокату ОСОБА_2 за надання правничої допомоги було сплачено 5 800 грн., однак, позивачем не було надано суду акт виконаних робіт.

Адвокат ОСОБА_2. приймала участь у судових засідання 07 грудня 2017 року – 01 годину 06 хвилин, 12 грудня 2017 року – 01 годину 41 хвилину, 07 лютого 2018 року – 01 годину 06 хвилин, 15 березня 2018 року – 01 годину 30 хвилин, 27 березня 2018 року – 05 хвилин, 03 квітня 2018 року – 01 годину 11 хвилин, 25 квітня 2018 року – 43 хвилини (всього – 07 годин 21 хвилину), тому стягненню з відповідача виконавчого комітету БМР на користь позивача підлягає сума 5 180,28 грн. – 07 годин 21 хвилина х 1 762 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб) х 40 %.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 139 КАС у разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зважаючи на те, що від відповідача по справі клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надходило, суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету БМР судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 180,28 грн.

Крім зазначеного, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань підлягає судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 71, 160-163 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, головного спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області ОСОБА_4 про визнання дій щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу задовольнити частково.

Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради від 11 листопада 2017 року № 586 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 1 700 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 180,28 грн. (п’ять тисяч сто вісімдесят грн. 28 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області судовий збір 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.)

Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02 травня 2018 року.

Суддя ОСОБА_12