Постанова № 73744926, 03.05.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року

м.Суми

Справа №592/10405/17

Провадження № 22-ц/788/594/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Біляєвої О.М. (суддя – доповідач),

суддів: Левченко Т.А., Хвостика С.Г.,

сторони:

позивач – ОСОБА_1,

відповідач – Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання»,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми в складі судді Костенка В.Г. від 29 січня 2018 року, ухвалене у м. Суми, дата складення повного судового рішення - 07 лютого 2018 року,

в с т а н о в и в:

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402 VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

19 вересня 2017 року ОСОБА_1 пред'явив до відповідача даний позов, який мотивований тим, що він з 13 травня 1999 року працював на посаді слюсаря-ремонтника шостого розряду Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (далі - ПАТ «Сумське НВО»), звільнився 07 вересня 2017 року за власним бажанням у зв’язку із невиконанням власником умов колективного договору на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України.

У день звільнення ПАТ «Сумське НВО» не провело розрахунок з працівником, не виплативши 15000 грн заборгованості із заробітної плати, 500 грн компенсації за невикористану відпустку, 11400 грн вихідної допомоги згідно зі статтею 44 КЗпП.

Порушення відповідачем законних прав позивача призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації життя, а тому завдану моральну шкоду він оцінює в 5000 грн 00 коп.

У зв’язку з цим ОСОБА_1 з урахуванням уточнення позовних вимог просив стягнути з ПАТ «Сумське НВО» 23753 грн 00 коп. заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги без відрахування з цієї суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору; 24256 грн 96 коп. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку без відрахування з цієї суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору; 5000 грн 00 коп. у відшкодування моральної шкоди.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах суми за один місяць.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 січня 2018 року (з урахуванням ухвали цього ж суду від 19 лютого 2018 року про виправлення описки) позов задоволений частково.

Стягнути з ПАТ «Сумське НВО» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у сумі 23753 грн 00 коп., з яких: 15918 грн 63 коп. вихідної допомоги, 1626 грн 84 коп. компенсації за невикористану відпустку, - без відрахувань податків і зборів.

Стягнути з ПАТ «Сумське НВО» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 24504 грн 48 коп. без відрахувань податків і зборів.

Стягнути з ПАТ «Сумське НВО» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди у сумі 500 грн 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ПАТ «Сумське НВО» у дохід держави судовий збір у розмірі 1280 грн 00 коп.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Рішення мотивовано тим, що ПАТ «Сумське НВО» на порушення вимог ст. 116 КЗпП України не провело повний розрахунок з працівником в день звільнення, а тому несе відповідальність, передбачену ст.ст. 117, 237-1 КЗпП.

У березні 2018 року ПАТ «Сумське НВО» звернулося до Апеляційного суду Сумської області з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 24504 грн 48 коп. до 14108 грн 64коп. з наступним утриманням податку з доходу фізичних осіб та військового збору.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при визначенні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні помилково виходив з п’ятиденного робочого тижня, не врахувавши наказ ПАТ «Сумське НВО» № 75 від 21.03.2014 року, яким на підприємстві встановлений режим неповного робочого тижня, а саме триденний робочий тиждень з робочими днями: понеділок, вівторок, середа.

ОСОБА_1 у відзиві просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін з тих підстав, що суд першої інстанції при визначенні суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку обґрунтовано виходив з режиму робочого часу позивача.

Законність і обґрунтованість рішення суду в частині стягнення інших сум і відмови у решті позовних вимог суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України не перевіряє у зв’язку з неподанням сторонами апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 з 13 травня 1999 року працював на посаді слюсаря-ремонтника шостого розряду ПАТ «Сумське НВО», звільнений 07 вересня 2017 року за власним бажанням у зв’язку з невиконанням власником умов колективного договору на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України (ас.8-13).

Судом також установлено і це підтверджується довідкою відповідача від 23 жовтня 2017 року, що ПАТ «Сумське НВО» в день звільнення ОСОБА_2 не виплатило всі суми, що належать йому від підприємства, а саме: нараховану, але невиплачену заробітну плату, вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку, компенсацію за невикористану відпустку, усього 23753 грн 00 коп. (ас. 27).

За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що ПАТ «Сумське НВО» порушило визначені статтею 116 КЗпП України строки розрахунку при звільненні, а тому відповідач несе відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, встановлену ст. 117 КЗпП, тобто повинний виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з відповідними змінами (далі - Порядок), у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (пункт 8 Порядку).

Такий порядок обчислення середнього заробітку застосовується незалежно від форми власності підприємства.

Відповідно до вимог ст. 56 КЗпП України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП України, про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

З огляду на матеріали справи наказом генерального директора ПАТ «Сумське НВО» від 21 березня 2014 року №75, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, для усіх працівників ПАТ «Сумське НВО» з 26 травня 2014 року встановлено неповний робочий тиждень, а саме трьохденний робочий тиждень з наступними робочими днями: понеділок, вівторок, середа (ас. 28, 55зв.).

Тобто, графік роботи підприємства, згідно з яким розраховується середньомісячне число робочих днів, - трьохденний робочий тиждень.

Проте суд першої інстанції наведені норми права і положення Порядку не застосував до спірних правовідносин, а тому дійшов помилкового висновку, що розмір середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні слід розраховувати із середньомісячного числа робочих днів працівника без урахування графіку роботи підприємства.

Отже, суд апеляційної інстанції приймає наведені в апеляційній скарзі доводи щодо неправильного визначення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку обґрунтованими і відхиляє аргументи відзиву.

Установлено, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 визначена згідно з Порядком і складає 247 грн 52 коп. (ас. 53).

Кількість робочих днів для обчислення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача, з урахуванням наказу відповідача №75 від 21 березня 2014 року про встановлення триденного робочого тижня, за період з 08 вересня 2017 року по 29 січня 2018 року складає 57 робочих днів (вересень – 9 робочих днів; жовтень – 13 робочих днів; листопад – 13 робочих днів; грудень - 11 робочих днів; січень – 11 робочих днів).

Відтак середній заробіток за час затримки розрахунку дорівнює 14108 грн 64 коп. (247 грн 52 коп. х 57 робочих днів) без нарахування, утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору, а не 24504 грн 48 коп., як визначив суд першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Установивши, що суд першої інстанції при вирішенні вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні порушив норми матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу і змінює рішення в оскарженій частині. Суд постановив стягнути з ПАТ «Сумське НВО» на користь позивача середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у сумі 14108 грн 64 коп.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи, що вимоги майнового характеру задоволені частково, суд апеляційної інстанції змінює розподіл судових витрат з 1280 грн 00 коп. на 1139 грн 20 коп. (499 грн 20 коп. (вимога майнового характеру) + 640 грн (вимога немайнового характеру)).

Судові витрати, понесені ПАТ «Сумське НВО» у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 січня 2018 року в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні і розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (буд. 58, вул. Горького, м. Суми, код ЄДРПОУ 05747991) на користь ОСОБА_1 (кв. 8, буд. 27, вул. Малиновського, м. Суми, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні 14108 (чотирнадцять тисяч сто вісім) грн 64 коп. без нарахування, утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (буд. 58, вул. Горького, м. Суми, код ЄДРПОУ 05747991) у дохід держави судовий збір 1139 грн 20 коп.

Судові витрати 1057 грн 20 коп., понесені Публічним акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (буд. 58, вул. Горького, м. Суми, код ЄДРПОУ 05747991) у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О.М. Біляєва

Судді: Т.А. Левченко

ОСОБА_3