Постанова № 73744630, 26.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3922/17 Головуючий у І інстанції Болобан В. Г.Провадження № 22-ц/780/1800/18 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М.Категорія 26 26.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2018 року апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Іванової І.В., Савченка С.І.,

за участю секретаря - Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 07 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за розпискою від 07 березня 2015 року станом на 10 грудня 2017 року у розмірі 7 984,36 доларів США, яка складається із: заборгованості по тілу позики у розмірі 5 000 доларів США, заборгованості за процентами за користування позикою у розмірі 2 619,84 доларів США, 3% річних у розмірі 364,52 долари США. Також ОСОБА_3 просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договором процентної позики від 02 листопада 2016 року станом на 10 грудня 2017 року у розмірі 81 918, 62 доларів США, яка складається із: заборгованості по тілу позики у розмірі 54 475, 07 доларів США, заборгованості за процентами у розмірі 26 741 доларів США, 3% річних у розмірі 46,84 доларів США.

У грудні представник позивача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення даного позову, в якій з урахуванням заяви від 23 січня 2018 року, остаточно просила накласти арешт на 1/2 частину нерухомого майно, що належить ОСОБА_2 а саме, будинок загальною площею 265,80 кв. м., житловою площею 42,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що після звернення позивача до суду з даним позовом відповідач ОСОБА_2 згідно договорів дарування від 18 грудня 2017 року відчужила належну їй на праві власності земельну ділянку площею 0,1514 га та сарай, №1 - свердловину, площею 304,4 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а тому вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 07 лютого 2018 року заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частину будинку загальною площею 265,80 кв. м., житловою площею 42,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити ОСОБА_3 у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що представник позивача у заяві про забезпечення позову просила накласти арешт на 1/2 частину будинку, що належить ОСОБА_2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, а оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції накладено арешт на 1/2 частину будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Однак житлового будинку по АДРЕСА_1, який би належав на праві власності ОСОБА_2, не існує. Тому вважає, що суд першої інстанції помилково наклав арешт на неіснуючий об'єкт нерухомого майна, який не належить відповідачу на праві власності.

Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи зворотні повідомлення про вручення судових повісток представнику позивача - адвокату ОСОБА_4 та відповідачу ОСОБА_2 Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_5 подав до апеляційного суду клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі та без участі відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведене та зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала неявку сторін такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з п. 4 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Обухівського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за розпискою від 07 березня 2015 року та договором процентної позики від 02 листопада 2016 року.

У грудні представник позивача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення даного позову, в якій з урахуванням заяви від 23 січня 2018 року, остаточно просила накласти арешт на 1/2 частину нерухомого майно, що належить ОСОБА_2, а саме, будинок загальною площею 265,80 кв. м., житловою площею 42,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частину будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Проте суд першої інстанції, вирішуючи питання про забезпечення позову, не звернув уваги на те, що представник позивача у заяві про забезпечення позову від 15 грудня 2017 року та уточненій заяві від 23 січня 2018 року, просила накласти арешт на належну ОСОБА_2 1/2 частину будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, а не по АДРЕСА_1.

При цьому, матеріали справи не містять даних про уточнення представником позивача даних про накладання арешту на належну ОСОБА_2 1/2 частину будинку по АДРЕСА_1.

Крім того, з наданої суду представником позивача інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14 грудня 2017 року вбачається, що власником будинку, загальною площею 265,80 кв.м., житловою площею 42,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 10 липня 2001 року, а не ОСОБА_2.

Однак, суд першої інстанції наведених вище обставин належним чином не з'ясував, не уточнив вимоги заявника, які мають значення для правильного вирішення даного питання, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про забезпечення позову.

Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню на підставі ст.379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 07 лютого 2018 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді