Вирок № 73743884, 03.05.2018, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/367/18

1-кп/583/90/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2018 р. м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді Ільченко В.М.

за участі секретаря Верби Н.О.

прокурора Ткаченко Л.В.

потерпілого ОСОБА_1

його представника ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 кримінальне провадження № 12017200060000619 від 10 вересня 2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Введенка, Чугуївського району Харківської області, українця, громадянина України, що має вищу освіту, що не працює, нежонатого, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого

за ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, 10 вересня 2017 року, близько 05.30 год., поблизу с. Кудряве Охтирського району Сумської області, на 94 км автодороги «Суми-Харків», керуючи автомобілем НОМЕР_1, перевозячи пасажира ОСОБА_5, рухався у напрямку із м. Чугуїв Харківської області до м. Суми Сумської області.

В цей час, у зустрічному напрямку рухався водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1, який в салоні транспортного засобу перевозив пасажирів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

ОСОБА_4, в порушення вимог п.п. 2.3 «б», 2.9. «б», 10.1 та 11.3 ПДР України, будучи неуважним та не стежачи за дорожньою обстановкою, через стан стомлення, відволікся від керування, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з зазначеним автомобілем, в результаті якого водій автомобіля марки «Mercedes-Benz 313 CDI» отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді закритого перелому даху вертлюгової западини зі зміщенням та з вивихом лівої стегнової кістки.

Порушення ОСОБА_10 пунктів 2.3 «б», 2.9. «б», 10.1 та 11.3 ПДР України перебуває в прямому причинному зв’язку з дорожньо-транспортною подією та отриманням потерпілим ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою винуватість визнав повністю та суду пояснив, що 10.09.2017 їхав за картоплею в м. Суми. Близько 5 год. проїжджали с. Кудряве, через стомленість втратив увагу, виїхав на зустрічну смугу і допустив зіткнення з іншим автомобілем, в результаті чого водій отримав ушкодження. Зупинилися, стали допомагати вилізти з автомобіля, приїхав автомобіль «Швидкої допомоги». На даний час частково відшкодував шкоду, не може відшкодувати в повному обсязі, оскільки не має постійного заробітку, робота «сезонна».

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 10.09.2017 їхав з м. Суми в м. Харків. О 05.30 год відбулося зіткнення, уникнути якого не вдалося, бо автомобіль різко вискочив на його смугу руху. Коли вийшов з автомобіля, відчув біль у нозі. Потім приїхала «Швидка». Водій з Газелі вийшов, просив вибачення. Коли лікувався, то обвинувачений та його батьки дзвонили, пропонували допомогу, однак він не потребував коштів на той час. Лікування виявилося вартісним та тривалим, до цього часу відчуває біль, порушився сон, потребує коштів на реабілітацію, тому звернувся з позовом до обвинуваченого.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні пред’явленого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування ним транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження і такі його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений позитивно характеризується, не судимий, свою винуватість не заперечує, працює за наймом. Потерпілі наполягають на призначенні максимально суворого покарання внаслідок невідшкодування обвинуваченим спричиненої шкоди. Разом з тим, суд враховує щире каяття обвинуваченого, часткове відшкодування шкоди як обставини, що пом’якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням висновку органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі, з урахуванням обставин, за яких була спричинено дорожньо-транпсортна пригода, в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України, дійшов висновку, що призначення покарання у виді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та недопущення скоєння ним нових злочинів. Враховуючи обставини дорожньо-транспортної пригоди, відношення обвинуваченого до скоєного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк.

Прокурором в інтересах держави в особі Фінансового управління Сумської міської ради заявлений позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 з тих підстав, що внаслідок отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ушкоджень потерпілий знаходився на стаціонарному лікуванні в ортопедо-травматологічному відділенні № 1 КУ «Сумська міська клінічна лікарня № 1» з 10.09.2017 по 20.10.2017 (40 ліжко-днів), сума витрат на стаціонарне лікування становить 11562,80 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком КУ «Сумська міська клінічна лікарня № 1» № 01-22/4531 від 09.11.2017.

Положеннями ч. 1 ст. 1206 ЦК України визначено, що особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров’я на лікування потерпілого від злочину.

Частиною 3 статті 1206 ЦК України передбачено, якщо лікування проводилось закладом охорони здоров’я, що є у державній власності або у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Таки чином, заявлені прокурором вимоги підлягають до задоволення та з обвинуваченого підлягають стягненню кошти в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого.

Потерпілим заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок отриманого в результаті ДТП ушкодження він протягом 40 днів перебував на стаціонарному лікуванні, були витрачені кошти на лікування у розмірі 11180,05 грн., на підтвердження чого надані чеки на придбання лікарських засобів. Крім того, неправомірними діями обвинуваченого йому завдана і моральна шкода, яка виразилася у фізичному болі та стражданнях внаслідок ушкодження здоров’я, та сильних душевних стражданнях внаслідок протиправної поведінки щодо нього, що порушили уклад його життя, оскільки довго потребував сторонньої допомоги, тривалий час не може влаштуватися на роботу. Моральну шкоду оцінює у грошовому еквіваленті у розмірі 50000 грн.

Обвинувачений визнав позов у повному обсязі.

При вирішенні заявленого позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з ч. 5 та ч. 7 ст. 128, ст. ст. 16, 28 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, в КПК не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства, зокрема, недоторканості права власності та розумності строків.

На підтвердження понесених матеріальних затрат на лікування потерпілим надані чеки на придбання лікарських засобів та оплату медичних досліджень на суму 9513,05 грн.

Крім того, обвинуваченим було добровільно відшкодовано матеріальну шкоду у розмірі 7700 грн., що підтверджується наданими фіскальними чеками та не заперечується потерпілим.

Таким чином, виходячи з наданих доказів, з обвинуваченого на користь потерпілого в рахунок відшкодування матерільної шкоди підлягає стягенню 1813,05 грн.

Оцінюючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з положень ст. 1167 ЦК України, Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь потерпілого, суд приймає до уваги, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, внаслідок чого переніс фізичний біль та моральні страждання, змінився звичний уклад його життя, враховуючи, що обвинуваченим не оспорюється заявлений до відшкодування розмір грошової компенсації понесених моральних втрат, дійшов до висновку про стягнення з обвинуваченого в рахунок відшкодування моральної шкоди 48000 грн. ( з урахуванням добровільно вішкодованих обвинуваченим 2000 грн., що підтверджується наданою суду розпискою та не оспорюється потерпілим).

Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення експертиз у розмірі 11481,42 грн.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили до суду не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 349, 370, 371, 374-376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді штрафу у розмірі 5100 ( п’ять тисяч сто ) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_4 в рахунок відшкодування витрат за проведення інженерно-транспортних , авто товарознавчої, експертизи технічного стану транспортного засобу та транспортно-технологічних експертиз 11481,42 грн. (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят одну грн. 42 коп.) в дохід держави.

Речовий доказ – автомобіль НОМЕР_3, номер кузову WDB9036631R9118502, який знаходиться на стоянці транспортних засобів Охтирського ВП ГУНП в Сумській області, повернути власнику, ОСОБА_1, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайсуду Сумської області від 12 вересня 2017 року.

Речовий доказ – автомобіль НОМЕР_4, номер кузову Х9633020072223790, який знаходиться на стоянці транспортних засобів Охтирського ВП ГУНП в Сумській області, повернути власнику, ОСОБА_5, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайсуду Сумської області від 12 вересня 2017 року.

Позов прокурора в інтересах фінансового управління Сумської міської ради задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (Україна, с. Тернова, вул. 2 Лісна, 94 Чугуївський район, Харківська область, РНОКПП3319404674) на користь фінансового управління Сумської міської ради ( Україна, м. Суми, вул. Горького, 21, одержувач платежу: місцевий бюджет м. суми р/р 314145447000002; код одержувача платежу: 37970593; банк одержувача: ГУДКСУ у Сумській області, м. Суми, МФО 837013; код бюджетної класифікації доходів: 24060300 «Інші надходження») в рахунок відшкодування витрат за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 11180,05 грн. ( одинадцять тисяч сто вісімдесят грн. 05 коп).

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (Україна, с. Тернова, вул. 2 Лісна, 94 Чугуївський район, Харківська область, РНОКПП3319404674) на користь ОСОБА_1 ( Україна, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_5) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1813,05 ( одну тисячу вісімсот тринадцять грн. 05 коп.) та 48000 ( сорок вісім тисяч ) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього стягнути 49813,05 грн. ( сорок дев’ять тисяч вісімсот тринадцять грн. 05 коп.).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області ОСОБА_11