Рішення № 73743311, 03.05.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6874/13-ц

Провадження № 2/591/19/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Грищенко О.В., секретаря судового засідання Антипенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми, за участю позивачів за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, третьої особи із самостійними вимогами – позивача ОСОБА_4, справу № 591/6874/13-ц за позовами:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Сумської міської ради, Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності;

ОСОБА_5 до Сумської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування;

ОСОБА_6 до Сумської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися з позовом до суду 08.08.2013 року та свої вимоги мотивують тим, що ОСОБА_7 (мати позивачки) користувалася земельною ділянкою розміром 0,3198 га за адресою вул. Аерофлотська № 49 в м. Суми, яку вона отримала на підставі рішення правління колгоспу від 10.07.1959 року № 22. В 1990 році ОСОБА_7 отримала дозвіл на будівництво житлового будинку на земельній ділянці № 49 по вул. Аерофлотській в м. Суми, який розпочала будувати разом з позивачами. 29.06.1993 року ОСОБА_7 померла. Після смерті ОСОБА_7 позивачі продовжили будівництво житлового будинку. На даний час будівництво будинку та прибудинкових споруд завершено. Законом передбачено прийняття його в експлуатацію, але інспекція ДАБК у Сумській області відмовляє в прийнятті завершеного будівництва як самовільно збудованого в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований будинок. Просили визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований житловий будинок і прибудинкові споруди, які складаються із житлового будинку А-1, прибудови «а», веранди з ганком «а1», погребу п/г, вбиральні «Б», огорожі 1-3 на земельній ділянці за адресою вул. Аерофлотська, 49, м. Суми.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12.09.2013 року позовні вимоги були задоволені, визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований житловий будинок і прибудинкові споруди, які складаються із житлового будинку А-1, прибудови «а», веранди з ганком «а1», погребу п/г, вбиральні «Б», огорожі 1-3 на земельній ділянці за адресою: вул. Аерофлотська, 49, м. Суми.

За касаційною скаргою ОСОБА_5 рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12.09.2013 року було скасовано ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ. Як вбачається з вказаної ухвали, суди попередніх інстанцій не врахували , не перевірили обставини щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8, зокрема, не встановили коло спадкоємців після їх смерті, зокрема, чи є спадкоємцем після їх смерті ОСОБА_5, не з’ясували, чи вчинили такі особи необхідні дії для прийняття спадщини, оскільки вирішення питання про право на спірне майно може вплинути на його право на спадщину та не залучив його до участі у справі.

Справу повернуто на розгляд до суду першої інстанції.

Протокольною ухвалою головуючого судді в судовому засіданні 01.07.2016 року задоволено заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про вступ у справу в якості третіх осіб із самостійними вимогами.

Позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, кожен окремо, заявили вимоги до Сумської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_8 на будівельні матеріали, які були використані в процесі будівництва житлового будинку за адресою м. Суми, вул. Аерофлотська, 49, а також право забудовника, право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об’єкт та право одержати на своє ім’я правовстановлюючий документ та зареєструвати право власності на житловий будинок за адресою м. Суми, вул. Аерофлотська, 49 в межах своєї частки у спадщині як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_8.

В судовому засіданні позивачі підтримали в повному обсязі позовні вимоги, які уточнили письмовою заявою від 04.04.2017 року та просили визнати за ОСОБА_1 право власності на збудовані житловий будинок «А-1», з прибудовою «а», верандою з ґанком «а1», та прибудинкові споруди: погріб п/г, вбиральню «Б», огорожу 1-3, що знаходяться за адресою вул. Аєрофлотська, 49 в місті Суми.

Тертя особа із самостійними вимогами ОСОБА_5 проти задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 заперечував, пояснив, що після смерті батька ОСОБА_8 має право визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_8 на будівельні матеріали, які були використані в процесі будівництва житлового будинку за адресою м. Суми, вул. Аерофлотська, 49, а також право забудовника, право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об’єкт та право одержати на своє ім’я правовстановлюючий документ та зареєструвати право власності на житловий будинок за адресою м. Суми, вул. Аерофлотська, 49 в межах своєї частки у спадщині як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Третя особа самостійними вимогами ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилася, в позові просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_8 на будівельні матеріали, які були використані в процесі будівництва житлового будинку за адресою м. Суми, вул. Аерофлотська, 49, а також право забудовника, право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об’єкт та право одержати на своє ім’я правовстановлюючий документ та зареєструвати право власності на житловий будинок за адресою м. Суми, вул. Аерофлотська, 49 в межах своєї частки у спадщині як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Представник відповідачів в судове засідання не з’явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Від Сумської міської ради надійшов письмовий відгук про слухання справи у відсутність його представника, в якому не заперечує проти задоволення первісного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 та просить відмовити за в задоволенні позовних вимог третіх осіб ОСОБА_6, ОСОБА_5 за необґрунтованістю.

Суд, заслухавши пояснення позивачів, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а в задоволенні вимог третіх осіб із самостійними вимогами ОСОБА_6, ОСОБА_5 необхідно відмовити за необґрунтованістю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_9 та ОСОБА_7. 24 серпня 1974 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 і змінила прізвище на ОСОБА_2 ( т. 1, а. с. 9,11).

29.11.1959 року загальними зборами колгоспників колгоспу ім. Сталіна Красносільського с/р Сумського району, Сумської області було затверджено рішення правління цього колгоспу від 10.07.1959 року № 22 про продаж ОСОБА_7 житлового будинку в с. Тимірязівка Сумського району за 5397 крб. 20 коп. Одночасно їй була виділена земельна ділянка розміром 0,31 га., що підтверджується випискою із протоколу № 5 від 29.11.1959 року (т. 1, а.с. 16).

07.10.1971 року Указом Президії Верховної ради Української РСР № 160-Ш «Про включення сіл Василівка та Тимірязівка Сумської області в смугу міста Суми», с. Тимірязівка Червоносільської сільської ради Сумського району Сумської області було включено до територї міста Суми. Рішенням № 992/6 від 23.12.1971 року СМР вул. Тимірязівка села Тимірязівка було перейменовано в вул. Аерофлотську.

В 1990 році, на підставі рішення Зарічної районної ради народних депутатів № 281 від 18.12.1990 року, ОСОБА_7 отримала дозвіл на будівництво житлового будинку замість старого розміром 8,0 х 8,0 м. по вул. Аерофлотський № 49 в м. Суми. Строк будівництва нового житлового будинку 3 роки. Після завершення будівництва нового жилого будинку стару частину по вул. Аерофлотській 17 необхідно знести. ( т. 1 а.с.18-20).

Будівництво житлового будинку на зазначеній земельній ділянці за адресою вул. Аерофлотська, 49 в м. Суми було розпочато в 1991 році спільними зусиллями ОСОБА_7, ОСОБА_8 та позивачів.

29 червня 1993 року ОСОБА_7 померла, а в березні 1994 року помер ОСОБА_8, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть ( т. 1, а.с. 14-15).

Як вбачається з копії довідки Сумського міського БТІ від 18.10.1994 р., готовність житлового будинку по вул. Аерофлотській в м. Суми складає 16% (т. 1, а.с.219).

Після смерті батьків позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 продовжили будівництво житлового будинку за вказаною адресою. Вказана обставина підтверджується платіжними документами про придбання будівельних матеріалів (т. 1, а.с.49-50). В процесі будівництва був проведений огляд будинку працівниками БТІ та виданий технічний паспорт від 29.09.1994 року (т.1, а.с.26-28, 125). Будівництво будинку фактично було завершено вже після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_8

На звернення позивачів інспекція ДАБК у Сумській області відмовила у прийняття в експлуатацію вказаного будинку, пославшись на відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій збудовано житловий будинок (т. 1, а.с.30). На виконання припису інспекції позивачами був отриманий від КП «Сумське міське БТІ» технічний паспорт на завершене будівництво житлового будинку і прибудинкових споруд на земельній присадибній ділянці за адресою: вул. Аерофлотська, 49 м. Суми та здійснено його інвентаризаційну оцінку (технічний паспорт та довідка про інвентаризаційну вартість від 04.07.2013 року). 04.09.2013 року було виготовлено землевпорядною організацією кадастровий паспорт на земельну ділянку, на якій здійснено самочинне будівництво з позначеннями меж та точок координат її в натурі (т. 1, а.с.31, 112).

Житловий будинок № 49 по вул. Аерофлотській в м. Суми складається із житлового будинку А-1, прибудови «а», веранди з ганком «а-1» та прибудинкових споруд: погребу п/г, вбиральні «Б», огорожі №1-3.

Згідно висновку будівельно-технічного дослідження № 677 від 07.08.2013 року не здані в експлуатацію: приміщення житлового будинку літ. «А-1», прибудови літ. «а», веранди літ. «а-1», надвірних прибудов: вбиральня літ. «Б», погреб літ. «п/г», огорожа № 1-3, в будинку по вул. Аерофлотська в м. Суми, відповідають державним, будівельним, пожарним і санітарним нормам ( т. 1 а.с. 35-39).

Відповідно до листа Сумського міського відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області розміщення житлового будинку «А-1», прибудови «а», веранди з ганком «а-1», погребу «п/г» та убиральні «б» по вул. Аерофлотська, 49 в м. Суми не суперечить вимогам норм та правил пожежної безпеки (т.1, а.с.107).

Відповідно до листа Державної санітарно-епідеміологічної служби України, питання проведення оцінки санітарно-гігієнічних норм при будівництві житлових будинків не входить до компетенції органів Державної санітарно-епідеміологічної служби України. Дане питання відображено в експертному висновку будівельно-технічного дослідження від 07.08.2013 року № 677 (т.1, а.с.106).

Право користування земельною ділянкою по вул. Аерофлотській, 49, яка була виділена ОСОБА_7 для будівництва житлового будинку, виникло на підставі рішення правління колгоспу від 10.07.1959 року № 22 про продаж ОСОБА_7 житлового будинку в с. Тимірязівка Сумського району, та одночасно їй була виділена земельна ділянка розміром 0,31 га., що підтверджується випискою із протоколу № 5 від 29.11.1959 року. В подальшому на підставі рішення Зарічної районної ради народних депутатів № 281 від 18.12.1990 року, ОСОБА_7 отримала дозвіл на будівництво житлового будинку замість старого розміром 8,0 х 8,0 м. по вул. Аерофлотський № 49 в м. Суми.

Таким чином судом встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_7 була виділена на законних підставах, вона ж отримала дозвіл на будівництво будинку, яке було розпочате за її життя за кошти позивачів, будівництво завершено вже після смерті ОСОБА_7 Збудований будинок разом з господарськими спорудами відповідає нормам ДБН. За життя ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ступінь готовності незавершеного будівництвом будинку складала 16%, проте, за їхнього життя право власності на вказане нерухоме майно за ними або за будь-якими іншими особами не було зареєстроване.

Згідно ст. 321 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається із спадкової справи, після смерті ОСОБА_8 до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями за адресою м. Суми, вул. Аерофлотська, 17/2 (а.с.99).

Як вбачається із копії свідоцтва про народження, ОСОБА_6 не є донькою померлого ОСОБА_8, вона мала право успадкувати майно після смерті матері – ОСОБА_7, проте, не зверталася до нотаріальної контори із такою заявою.

ОСОБА_5, ОСОБА_1 як діти спадкодавця ОСОБА_8 є спадкоємцями першої черги. Проте, вони також не зверталися із заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька.

При розгляді справ про спадкування суд має встановити: місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року.

В зустрічних позовних заявах ОСОБА_5, ОСОБА_6 посилаються на те, що до завершення будівництва будинку особа вважається власником матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва, а тому, якщо спадкодавцем було здійснено самочинне будівництво, до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, які були використанні в процесі цього будівництва.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачами ОСОБА_5, ОСОБА_6 не надано доказів на підтвердження того, що батьки позивачів брали участь у здійсненні самочинного будівництва до ступеню готовності 16%, за рахунок придбаних ними будівельних матеріалів. В той же час, встановлено, що самочинне будівництво було здійснено вже після смерті батьків та виключно за рахунок матеріалів, які були придбані за власні кошти позивачів ОСОБА_1 ОСОБА_2, що підтверджується наданими ними та наведеними вище доказами.

Згідно з положеннями статей 548, 549, 554 ЦК УРСР, що діяли на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_8, для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня її відкриття. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (ст. 553 зазначеного Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 не вступав у фактичне володіння або управління недобудованого будинку, адже його будівництво протягом тривалого часу здійснювалось саме позивачами ОСОБА_1 ОСОБА_2 за власні кошти. Крім того, ОСОБА_5 не подавав до державної нотаріальної контори заяви про прийняття даного майна у спадщину.

Таким чином, встановлено, що позивачі ОСОБА_1 ОСОБА_2, здійснивши будівництво житлового будинку з прибудовою та господарськими спорудами, не ввели новозбудоване нерухоме майно в експлуатацію у відповідності до норм закону. Проте, з наданих позивачами доказів вбачається, що вказані будівлі, розташовані за адресою м. Суми, вул. Аерофлотська, 49, відповідають державним будівельним та пожежним нормам. Крім того, встановлено, що земельна ділянка за адресою м. Суми, вул. Аерофлотська, 49, була відведена на законних підставах саме для цієї мети. Законодавство, що діяло на той час, не передбачало обов’язкової державної реєстрації прав на вказану земельну ділянку за особою, що нею користується та яка здійснює на ній будівництво житлового будинку.

Отже, суд дійшов висновку, що норма ст. 376 ЦК України у даному випадку підлягає застосуванню, оскільки передбачає, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 ОСОБА_2 підлягають повному задоволенню.

В той же час, треті особи із самостійними вимогами - позивачі ОСОБА_5. ОСОБА_6 не надали жодних доказів на підтвердження своїх вимог, отже, суд відмовляє в їх задоволенні в повному обсязі у зв’язку з необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2) задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) право власності на збудовані житловий будинок «А-1», з прибудовою «а», верандою з ґанком «а1», та прибудинкові споруди: погріб п/г, вбиральню «Б», огорожу 1-3, що знаходяться за адресою вул. Аєрофлотська, 49 в місті Суми.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 (зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2) відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 (зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_3) відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Сумської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду складено та підписано 03.05.2018 року.

Суддя О.В.Грищенко