Рішення № 73740848, 26.04.2018, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/484/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Гал Л. Л., за участю секретаря Адамчо К.С., розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зазначивши, що 18.05.2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500372908 на суму 16 620 гривень. 30.09.2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТзОВ «Дата ОСОБА_2» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого до ТзОВ «Дата ОСОБА_2» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 500372908 від 18.05.2013 року. 10.10.2016 року між ТзОВ «Дата ОСОБА_2» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ, у відповідності до умов якого ТзОВ «Дата ОСОБА_2» відступило ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТзОВ «Дата ОСОБА_2», а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги грошових коштів від відповідача. Оскільки ОСОБА_1 в порушення взятих на себе зобов’язань згідно умов договору не погасила кредит в повному обсязі та не сплатила відсотки, тому позивач просив суд стягнути з відповідачки заборгованість по кредиту на загальну суму 40 243,61 грн., з яких 15 893,44 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 13 350,17 грн. – заборгованість по процентам та комісією, 11 000 грн. – пеня, штраф, неустойка, а також судові витрати.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідачка відзив щодо позову не подала.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, 18.05.2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500372908 на суму 16 620 гривень (а.с. 4-9).

30.09.2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТзОВ «Дата ОСОБА_2» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого до ТзОВ «Дата ОСОБА_2» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500372908 від 18.05.2013 року (а.с. 14-16).

10.10.2016 року між ТзОВ «Дата ОСОБА_2» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ, у відповідності до умов якого ТзОВ «Дата ОСОБА_2» відступило ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» належне йому право вимоги до ОСОБА_1 коштів, що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТзОВ «Дата ОСОБА_2», а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги грошових коштів від відповідача (а.с. 17-21).

З повідомлення від 19.10.2016 року вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 була повідомлена про те, що право вимоги за її кредитним договором було відступлене на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (а.с. 12, 13).

Відповідно до розрахунку, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 10.10.2016 року складає 40 243,61 грн., з яких 15 893,44 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 13 350,17 грн. – заборгованість по процентам та комісією, 11 000 грн. – пеня, штраф, неустойка (а.с. 11).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В частині 2 статті 1050 ЦК України, зазначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на встановлених умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 та ч.ч. 3, 4 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Правильність проведення позивачем розрахунку заборгованості по кредиту відповідачкою належними та допустимими доказами не спростована. На спростування розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», відповідачка відзиву відносно позову до суду не подала.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 отримала згідно договору кредит в розмірі 16 620 грн., однак вчасно його не повернула і не сплатила по ньому проценти, тому позов ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення з неї заборгованості на загальну суму 40 243,61 грн. підлягає до задоволення.

Судові витрати по справі відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 612, 1049, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280, 284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

рішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1, в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», розташованого за адресою: м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4, Київської області, код ЄДРПОУ 35625014, заборгованість по договору кредиту № 500372908 від 18.05.2013 року в розмірі 40 243 (сорок тисяч двісті сорок три) гривні 61 копійку, з яких 15 893,44 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 13 350,17 грн. – заборгованість по процентам та комісією, 11 000 грн. – пеня, штраф, неустойка.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.