Постанова № 73739226, 03.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року справа №812/227/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В.. ОСОБА_1,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 812/227/18 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В., м.Сєвєродонецьк, рішення складено в повному обсязі 06.03.2018) за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (далі – ТУДСА в Луганській області), в якому просила: визнати протиправною бездіяльність ТУДСА в Луганській області щодо ненарахування та невиплати суддівської винагороди за листопад 2017 року, виходячи з розміру посадового окладу 32000 грн.; зобов'язати ТУДСА в Луганській області здійснити донарахування та виплату судді Рубіжанського міського суду Луганської області Мирошниковій О.Ш. суддівської винагороди за листопад 2017 року, виходячи з розміру посадового окладу 32000 грн., з урахуванням раніше сплачених сум (а.с. 3-10).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у задоволенні зазначеного позову ОСОБА_2 відмовлено (а.с.54-57).

Позивачем на рішення суду подано апеляційну скаргу, яку обґрунтовано порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на невідповідність змісту рішення суду вимогам ст.246 КАС України. Крім того, вважає, що п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VIII від 06.12.2016 не є частиною Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та не є правовою нормою, якою вносяться зміни до вказаного закону (а. с. 63-67).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України судом апеляційної інстанції справу розглянуто в письмовому провадженні.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

Указом Президента України від 23.08.2012 року № 484/2012 позивача призначено строком на п’ять років на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області (а.с. 13-15).

Наказом голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 27.09.2012 р. №41-ос ОСОБА_2 наказано приступити до виконання обов’язків судді цього суду (а. с.16).

Згідно з штатним розписом Рубіжанського міського суду Луганської області на 2017 рік посадовий оклад судді складає 16000,00 грн (а.с. 18).

Відповідно до даних довідки ТУ ДСА в Луганській області від 14.12.2017р. № 2088/17-Вих позивачеві нарахована суддівська винагорода, виходячи з посадового окладу судді у розмірі 16000,00 грн. (а. с. 19).

07.12.2017 позивач звернулася до ТУ ДСА в Луганській області з заявою про надання, зокрема, інформації щодо правових підстав нарахування та виплати суддівської винагороди за листопад 2017 року, виходячи з посадового окладу 16000 грн. (а.с. 20).

Листом ТУ ДСА в Луганській області від 14.12.2017 № 2090/17вих позивача повідомлено, що відповідно до пункту 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Регіональні коефіцієнти до посадового окладу не застосовуються. Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1600,00 грн. Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено, що мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень. З 1 січня 2017 року в штатному розписі місцевих судів суддям, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, встановлено посадовий оклад у розмірі 1600 гривень. Враховуючи викладене, ТУ ДСА в Луганській області здійснило нарахування та виплату суддівської винагороди позивачу, виходячи з посадового окладу у розмірі 16000,00 гривень, на підставі положень чинного законодавства України та відповідних роз’яснень ДСА України, як головного розпорядника бюджетних коштів (а.с. 21-22). Вказані обставини підтверджені матеріалами справи.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо виплати позивачеві суддівської винагороди, виходячи з посадового окладу у розмірі 16000, 00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 130 Конституції України розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначено положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 (далі - Закон № 1402).

Згідно з ч.1 ст. 135 Закону № 1402 суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону № 1402 (в редакції, яка діє з 01.01.2017 року) встановлено базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до п.24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, з 1 січня 2017 року для судді місцевого суду становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Водночас, абзацом 1 пункту 22 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 обумовлено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Проте, пунктом 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 визначено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№18-20, ст. 132 із наступними змінами), (далі - Закон № 2453).

Отже, згідно з частиною третьою статті 133 Закону № 2453 посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства посадовий оклад судді, який не пройшов кваліфікаційного оцінювання, визначається відповідно до розміру, встановленого частиною третьою статті 133 Закону № 2453.

ОСОБА_2 призначена на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області та не проходила кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді), що у своїй сукупності є підставою обрахунку її посадового окладу з огляду на розмір, визначений частиною третьою статті 133 Закону № 2453.

Статтею 8 Закону України від 21.12.2016 № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що у 2017 році розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 3200, 00 гривень.

Згідно ст.7 Закону України від 21.12.2016 № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1600, 00 грн.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774 (далі - Закон № 1774) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Вказаний пункт не змінює ч.3 ст.133 Закону №2453 у частині визначення мінімальної заробітної плати як величини, на основі якої обчислюється суддівська винагорода, оскільки цим пунктом встановлено розмір мінімальної заробітної плати, а не розмір «розрахункової величини». Розмір мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у 2017 році у порівнянні з груднем 2016 року не змінився; втручання у розмір суддівської винагороди як гарантію незалежності суддів не відбулося.

Розмір мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для обчислення суддівської винагороди визначається не статтею 133 Закону № 2453, а законом про державний бюджет на відповідний рік, тому положення пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону про внесення змін слід вважати запровадженням змін (спеціального регулювання стосовно обчислення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат) по відношенню до загального правового регулювання розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом про бюджет 2017. Відсутність змін до бланкетної норми частини третьої статті 133 Закону № 2453 не є перешкодою для застосування пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону про внесення змін.

Згідно зі статтею 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.

Адміністративний суд повноважний відмовитися від застосування закону, який є аналогічним до того, що був визнаний неконституційним. Аналіз практики Конституційного Суду України засвідчує відсутність його рішень про неконституційність певного положення (яке може бути предметом регулювання виключно закону про державний бюджет) через його закріплення не у законі про державний бюджет на певний рік, а іншому законі.

На час розгляду справи положення пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774 не визнані неконституційними, також відносно них відсутнє офіційне тлумачення Конституційного Суду України, відповідно підстави для незастосування пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону про внесення змін відсутні.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції правомірності дій відповідача щодо виплати позивачеві суддівської винагороди, виходячи з посадового окладу у розмірі 16000,00 грн., тобто відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України, тому позові вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Решта позовних вимог також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вищезазначених позовних вимог.

З огляду на встановлені обставини справи та норми зазначених законів, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про те, що спір за суттю вимог вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Постанова складена в повному обсязі 3 травня 2018 року.

Керуючись ч.5 ст.250, п.2 ч.1 ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст. 321, ч.1 ст.325, ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 812/227/18 за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

ОСОБА_1