Рішення № 73739129, 25.04.2018, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/133/18

Провадження № 2/177/413/18

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

25 квітня 2018 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

24.01.2018 на адресу суду, засобами поштового зв’язку, надійшла заява представника ТОВ «НФС», в якій він просив суд стягнути ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 17258,14 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту – 16811,65 грн. та 446,49 грн. – за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями.

В обґрунтування пред’явлених вимог вказує, що 25.05.2016 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № F94.288.70441, згідно з яким ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 17000 грн., зі сплатою 16,5 % річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені графіком щомісячних платежів, визначеним кредитним договором.

Банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав та надав ОСОБА_1 кредитні кошти, а відповідач зобов’язання за кредитним договором не виконала, у зв’язку з чим у неї сформувалася заборгованість у сумі 19758,14 грн.

17.11.2016 між ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» та ПАТ «Ідея банк» укладено договір факторингу № 17/11-1, згідно умов якого ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» набуло право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором.

28.02.2017 ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» уклало договір факторингу № 28/02-1 з ТОВ «Фінансова компанія «Серет», яке змінило найменування на ТОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № F94.288.70441 від 25.05.2016, заборгованість за яким станом на 19.12.2017 склала 17258,14 грн., з яких 16811,65 грн. за тілом кредиту, 446,49 грн. – за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями.

16.11.2017 на адресу відповідача надсилалася вимога про усунення порушень кредитного договору, та протягом 30 днів достроково повернути кредит, сплатити відсотки та інші платежі за кредитним договором, однак відповідач вказані вимоги не виконав, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість та судові витрати.

Представник позивача правом на участь в судовому засіданні не скористався, просив справу розглядати за його відсутності, на задоволенні позову наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 4).

Відповідач ОСОБА_1 до суду викликалася у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 67), до суду повторно не з’явилася, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзиву на позовну заяву до суду не надходило (а.с. 75-78).

Відповідно до п. 2 ч.7, ч.8 ст. 128 ЦПК України, про час та місце розгляду справи відповідач вважається повідомленим належними чином. За даних обставин, неодноразові неявки відповідача в судове засідання суд розцінює як намір затягування розгляду справи, що суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 1950 року.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів в силу ст. 280 ЦПК України.

У зв’язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.05.2016 між ПАТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № F94.288.70441, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 17000 грн., який остання зобов’язалася повернути разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості), протягом 30 місяців (п. 1.1., 1.2 Договору).

Пунктом 1.4, 1.5 Договору визначено, що відсоткова ставка за договором кредиту є річною змінюваною і становить 16,5 %, нарахування відсотків здійснюється два рази на місяць за методом «факт-факт» (п. 2.7 Договору).

Згідно п. 1.12, 2.7 Договору ОСОБА_1 зобов’язалася щомісячно, починаючи з дати видачі кредиту, здійснювати плату за обслуговування кредитної заборгованості, в терміни та розмірі визначеному графіком щомісячних платежів (а.с. 6-9). Нарахування вказаних виплат припиняється після повного повернення кредиту, а також в інших випадках передбачених договором.

Згідно п. 2.1 Договору ОСОБА_1 зобов’язалася повернути кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 30 щомісячних внесках до 1 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів (а.с. 6).

Пунктом 3.3.1, 4.2.3 Договору визначено, що за невиконання чи неналежне виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань за цим договором, банк має право нарахувати пеню, або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та плати за обслуговування кредитної заборгованості, відшкодувати збитки, а ОСОБА_1 зобов’язана на вимогу банку виконати достроково вказані грошові зобов’язання (п. 3.1.3 п. 4.2.3 Договору).

25.05.2016 ОСОБА_1 ознайомлена з умовами договору кредиту та прийняла його умови, попереджена про відповідальність за порушення кредитних зобов’язань, що підтверджується довідкою-повідомленням, письмовою згодою фізичної особи – клієнта Банку (а.с. 10-13).

Факт виконання банком зобов’язань за кредитним договором підтверджується меморіальним ордером № F94.288.70 від 26.05.2016, згідно якого ОСОБА_1 видано 17000 грн. кредитних коштів (а.с. 15).

Однак відповідач, взяті на себе зобов’язання за кредитним договором не виконала, у зв’язку з чим у неї сформувалася заборгованість за кредитним договором в розмірі 19758,14 грн. станом на 17.11.2016 (а.с. 18).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит, сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, при цьому одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Імперативним приписом ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов’язання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між ПАТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) вимагати їх повернення.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077-1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

17.11.2016 між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» укладено договір факторингу № 17/11-1, згідно якого ПАТ «Ідея Банк» передало фактору ТОВ «Факторингова компанія Рантье», право вимоги до ОСОБА_1 за договором № F94.288.70441 від 25.05.2016 на загальну суму 19758,14 грн. (а.с. 18, 42-47).

06.02.2017 ПАТ «Ідея Банк» надало ТОВ «Факторингова компанія «Рантье», дозвіл на відчуження придбаних прав (а.с. 48), що відповідає вимогам ст. 1083 ЦК України.

28.02.2017 ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» уклало з ТОВ «Фінансова компанія «Серет», яке перейменоване на ТОВ «Нью файненс сервіс» (а.с. 26- 34), договір факторингу № 28/02-1, згідно якого відступило ТОВ «Нью файненс сервіс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № F94.288.70441 від 25.05.2016 на загальну суму 18558,14 грн. (а.с. 19).

20.11.2017 відповідачем ОСОБА_1 здійснено оплату за договором кредиту в розмірі 1300 грн., про що вказував позивач у позові, у зв’язку з чим сума боргу ОСОБА_1 за вище вказаним кредитним договором склала 17258,14 грн. (а.с. 3, 17), право на стягнення якої має ТОВ «Нью файненс сервіс».

ОСОБА_1 повідомлялася ТОВ «Нью файненс сервіс» про відступлення права вимоги та про необхідність здійснення оплати заборгованості за кредитом, а саме дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та інших платежів за кредитним договором (а.с. 35-36, 38-40).

Однак, позичальник ОСОБА_1 свої зобов’язання за кредитним договором не виконала, в результаті чого станом на 19.12.2017 має заборгованість за кредитним договором в розмірі 17258,14 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту – 16811,65 грн. та заборгованість за відсотками та комісіями - 446,49 грн., яку суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.17), у зв’язку з чим вважає за необхідне стягнути вказану суму заборгованості з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1) в розмірі 1600 грн.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», код ЄДРПОУ 39691431, заборгованість за кредитним договором № F94.288.70441 від 25.05.2016, станом на 19.12.2017 в загальному розмірі 17258 (сімнадцять тисяч двісті п’ятдесят вісім) гривень 14 копійок, яка включає заборгованість:

- за тілом кредиту 16811(шістнадцять тисяч вісімсот одинадцять) гривень 65 копійок;

- по процентам за користування кредитом – 446 (чотириста сорок шість) гривень 49 копійок;

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», код ЄДРПОУ 39691431, в рахунок відшкодування судових витрат 1600 (одну тисячу шістсот ) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: