Постанова № 73738510, 25.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4277/17

Категорія: 9.4 Суддя першої інстанції – Стефанов С.О. повний текст постанови складений 21.11.2017 р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Бойка А.В. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_2 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

18 серпня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі –ФГВФО), в якому просила визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не затвердження Реєстру вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині не включення в Реєстр ОСОБА_3 на підставі договору №990413418 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 р., укладеного 19 січня 2015 року між ОСОБА_3 та АТ «ІМЕКСБАНК»; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до Реєстру вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині включення ОСОБА_3 на підставі договору №990413418 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 р., укладеного 19 січня 2015 року між ОСОБА_3 та АТ «ІМЕКСБАНК».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року адміністративний позов ОСОБА_3 був задоволений. Визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не затвердження Реєстру вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині не включення в Реєстр ОСОБА_3 на підставі договору №990413418 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, укладеного 19 січня 2015 року між ОСОБА_3 та АТ «ІМЕКСБАНК». Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до Реєстру вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині включення ОСОБА_3 на підставі договору №990413418 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, укладеного 19 січня 2015 року між ОСОБА_3 та АТ «ІМЕКСБАНК».

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з’ясування обставини справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3

Так, апелянт/відповідач зазначає, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Фонд гарантування діяли в межах своїх повноважень, передбачених ст. ст. 26, 27, 37, 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та правомірно не включили позивачку до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивачка надіслала до апеляційного суду відзив, у якому зазначила, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд не вбачає підстав для її задоволення з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.01.2015 року Правлінням Національного банку України була прийнята постанова №16/БТ «Про віднесення ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії проблемних». На підставі вказаної постанови для стабілізації діяльності Банку та відновлення його фінансового становища запроваджено певну низку обмежень, у тому числі заборонено проведення будь-яких операцій за чинними договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (відкриття нових рахунків фізичним особам, перерахування коштів з рахунків фізичних та юридичних осіб, які вже були відкриті у ПАТ «ІМЕКСБАНК» на рахунки фізичних осіб).

На виконання зазначеної постанови Правління НБУ від 15.01.2015 року було видано наказ №20-в від 16.01.2015 року про дотримання встановлених обмежень.

26 січня 2015 року Правлінням Національного банку України була прийнята постанова №50 «Про віднесення ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних», на підставі чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 26.01.2015 р. №16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПAT «ІМЕКСБАНК», згідно з яким з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію ОСОБА_4

Тимчасову адміністрацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» запроваджено строком на три місяці з 27.01.2015 р. по 26.04.2015 р. включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування №84 від 23.04.2015 р. строк проведення тимчасової адміністрації в ПАТ «ІМЕКСБАНК» та повноваження уповноваженої особи Фонду продовжено до 26.05.2015 р. включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21.05.2015 р. №330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК», виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 27.05.2015 р. №105 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженою особою на ліквідацію банку ОСОБА_4 строком на один рік з 27.05.2015 р. по 26.05.2016 р. включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №189 від 19.10.2015 р. змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «ІМЕКСБАНК» з 20.10.2015 р. на ОСОБА_5

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1697 від 01.09.2016 р. змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «ІМЕКСБАНК» з 05.09.2016 року на ОСОБА_6.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2015 р. у справі №815/3779/15, що набрала законної сили 17.12.2015 р., частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_7, зобов’язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» (надалі –УО Фонду) ОСОБА_4 включити ОСОБА_7 у перелік вкладників ПАТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за договором банківського вкладу №9904413425 від 19.01.2015 р.

ОСОБА_7 15.01.2013 року уклав з ПАТ «ІМЕКСБАНК» договір №990398168 банківського вкладу на суму 50 тис. доларів США.

28.08.2014 року на підставі договору банківського вкладу №990410470 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року ці кошти були перераховані на його вкладний рахунок з датою повернення 01.06.2015 року.

19.01.2015 року на підставі договору банківського вкладу №990413425 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року ОСОБА_7 з коштів вищевказаного рахунку у сумі 10 тис. дол. США були перераховані на його ж рахунок з датою видачі 22.04.2015 року.

Інша сума ОСОБА_7 була перерахована на депозитні вклади на відкриті ним рахунки в ПАТ «ІМЕКСБАНК» на членів сім’ї: доньок ОСОБА_8 - 10000 дол., ОСОБА_3 - 10000 дол. США, рідної cecтри ОСОБА_2 - 10000 дол. США та її чоловіка ОСОБА_9 - 10000 дол. США, а також дружини ОСОБА_10 - 3000 дол. США.

Листом №5515 від 30.04.2015 року Уповноваженою особою Фонду позивач був повідомлений, що в результаті проведеною перевірки правочинів банку було встановлено, що за його - ОСОБА_7 участю було проведено ряд операцій, що за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені пп. 7 ст. 38 Закону, а нетиповий характер їх вчинення - свідчити про здійснення спроби клієнтами за штучно-створених підстав отримати задоволення своїх вимог з коштів Фонду. Позивача також повідомлено про тимчасове зупинення виплат за всіма операціями, проведеними з його участю та запропоновано надати письмові пояснення та документи.

25.05.2015 року позивач надав письмові пояснення Уповноваженій особі Фонду, в яких виклав обставини здійснення операцій в установі банку з 2013 року, та вважав, що він повинен негайно бути включений до списку осіб, які мають право на отримання відшкодування за рахунок Фонду, за його рахунком, залишок коштів на якому становить 158 995 грн. (10 тис. дол. США х 15,99 грн. по курсу НБУ на дату запровадження тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК»). Відсутні підстави, встановлені законодавством для визнання вказаного правочину нікчемним.

Також 11.06.2015 року ОСОБА_7 звернувся з заявою до Уповноваженої особи Фонду щодо надання йому письмової відповіді про причини не включення його в перелік вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду, оскільки у повідомленні від 30.04.2015 року зазначалось про попередні висновки та запропоновано було надати пояснення.

Також встановлено, що позивачем 19.01.2015 року здійснено фактично шість операцій, а саме на підставі договору банківського вкладу №990413425 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року позивачем з коштів свого рахунку були перераховані на його ж рахунок з датою видачі 22.04.2015 року у сумі 10 тис. дол. США.

Крім того, інша сума його рахунку була перерахована ним на депозитні вклади на відкриті ним рахунки в ПАТ «ІМЕКСБАНК» на членів сім’ї доньок ОСОБА_8 - 10000 дол., ОСОБА_3 - 10000 дол. США, рідної cecтри ОСОБА_2 - 10000 дол. США та її чоловіка ОСОБА_9 - 10000 дол. США, а також дружини ОСОБА_10 - 3000 дол. США.

В матеріалах справи №815/4277/17 наявна копія договору №990413418 від 19.01.2015 р. про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 р., укладеного між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_7, що оформив вклад на користь Вкладника, який діє в інтересах ОСОБА_3 (Вкладник). За цим договором вкладник ОСОБА_3 розмістила на депозитному рахунку Банку 10000 дол. США №26302080135992/26304139316400 на строк до 22.04.2015р. з процентною ставкою 6% зі сплатою процентів щомісячно.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2016 року та 27.02.2016 року позивач зверталася до директора-розпорядника ФГВФО ОСОБА_11 з вимогою повернути їй гарантовану суму депозитного вкладу, проте відповідей не отримувала.

26.03.2016 року позивач звернулася до уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_5 з проханням письмово повідомити її відносно того, чи внесена вона у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ФГВФО і коли переданий перелік з прізвищем позивача до Фонду гарантування.

У відповідь позивач отримала листа №1821 від 06.04.2016 року, яким останню було повідомлено, що 18.01.2016 року на адресу Директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вих. №207 від 18.01.2016 року направлено обґрунтування «Про внесення змін до переліку вкладників, які мають право на отримання сум гарантованого відшкодування» з доданням змін до переліку вкладників на паперовому та електронному, до яких включено і позивача.

Листом за №02-036-20391/16 від 21.04.2016 року позивач отримала відповідь з ФГВФО за підписом заступника директора-розпорядника ОСОБА_12, яким повідомлялося, що наразі уповноваженою особою були надані зміни до зазначеного Переліку, у якому міститься інформація про вклади ОСОБА_3

Листом за №02-036-29643/16 від 12.07.2016 року заступник директора-розпорядника ОСОБА_13 повідомив позивача про те, що гарантована сума за вкладами ОСОБА_3, що зазначена у Загальному Реєстрі, отримана 15.07.2015 року.

Тобто, за виплату гарантованої суми позивачу порахували виплату процентів за її вкладом.

Позивач знову ж таки звернулася до Фонду гарантування та за №02-036-37870/16 від 13.09.2016 року отримала відповідь за підписом заступника директора-розпорядника ОСОБА_13, якою позивача повідомлено, що інформація про вклади ОСОБА_3 у Загальному Реєстрі вкладників ПАТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відсутня.

15.10.2016 року позивач повторно звернулася до уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_6 з проханням повідомити, яку розрахункову суму коштів для повернення по її вкладу визначено у змінах до переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», на що, у відповідь ОСОБА_6 запевнив позивача, що ним передано у ФГВФО всі необхідні документи для виплати їй гарантованої суми.

09.02.2017 року позивач написала чергову заяву на ім’я директора-розпорядника ФГВФО, на яку отримала від ФГВФО лист-відповідь за №02-036-9939/17 від 13.05.2017 року, яким позивача було повідомлено, що у зазначеному переліку вкладників інформація стосовно ОСОБА_3 відсутня.

Вважаючи протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не затвердження Реєстру вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині не включення в Реєстр ОСОБА_3 на підставі договору №990413418 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 р., укладеного 19 січня 2015 року між ОСОБА_3 та АТ «ІМЕКСБАНК» позивач звернулася з даним адміністративним позовом, в якому також просила зобов’язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до Реєстру вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині включення ОСОБА_3 на підставі договору №990413418 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 р., укладеного 19 січня 2015 року між ОСОБА_3 та АТ «ІМЕКСБАНК».

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпідставно не затверджено зміни до Загального реєстру вкладників, що стосується позивача, а також не внесено додаткової інформації до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому позов слід задовольнити.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що суд першої інстанції при ухваленні рішення допустив неповне з’ясування обставин справи та порушення норми матеріального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягає задоволенню.

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. №4452-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня «спеціаліст») та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Повноваження уповноваженої особи Фонду викладені в ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до приписів якої уповноважена особа Уповноважена особа Фонду має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій;повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення уповноваженою особою Фонду другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством; призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю; зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі; вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Таким чином, Перелік вкладників складається та надається до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб саме уповноваженою особою Фонду.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 №14 Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Відповідно до п. 2, 4 Розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (далі - Загальний Реєстр). Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи:

1) складення Уповноваженою особою переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

2) передачу Уповноваженою особою сформованого переліку вкладників до Фонду;

3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;

4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

До повноважень уповноваженої особи Фонду відноситься повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Крім того, ч. 1 та ч. 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Відповідно до ч. 7 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана провести інвентаризацію банківських активів і зобов'язань. Під час інвентаризації перевіряється наявність і відповідність балансової вартості фактичній вартості таких активів та зобов'язань неплатоспроможного банку.

Таким чином, Закон закріплює обов'язок уповноваженої особи Фонду, з метою збереження активів банку, провести інвентаризацію активів і зобов'язань банку та забезпечити перевірку правочинів вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.

Як вже зазначалося вище, на виконання приведених норм та з метою недопущення дій, що призводять до зростання гарантованої суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внаслідок незаконних дій працівників та/або клієнтів Банку, наказом Уповноваженої особи створено комісію та призначено проведення перевірки укладених Банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки (надалі - правочини).

При цьому доцільно зазначити, що дії щодо подрібнення значних (понад розмір гарантованого відшкодування) вкладів фізичних осіб, а також перерахування грошових коштів юридичних осіб на рахунки (наявні чи новостворені) фізичних осіб в сумах, менших ніж розмір гарантованого відшкодування, спрямовані на порушення публічного порядку черговості задоволення кредиторських вимог та на порушення прав держави (адже для надання цільової позики банку для виплати гарантованої суми відшкодування Фонд сам отримує позику у Міністерства фінансів за рахунок бюджетних коштів та стає кредитором третьої черги), Фонду та інших кредиторів.

Як вбачається з результатів проведення відповідної перевірки, кошти на рахунок, відкритий ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_3 (договір банківського рахунку) надійшли 19.01.2015 р. з поточного рахунку іншої фізичної особи – громадянина ОСОБА_7, в якого станом на 19.01.2015 р. був депозитний вклад в ПАТ «ІМЕКСБАНК» в розмірі, що значно перевищує гарантовану Фондом суму (зокрема, 50 000 доларів СІІІА).

Цього ж дня, ОСОБА_7 уклав на користь ОСОБА_3 договір №990413418 від 19.01.2015 р. про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 р.

Кошти на депозитний рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_3 (договір №990413418 від 19.01.2015 р.), у розмірі 10 000,00 доларів США надійшли 19.01.2015 р. з її поточного рахунку (вказаний вище).

Крім того, сама позивачка в позові вказує, що її батько роздробив суму вкладу у розмірі 50 000 доларів США на своїх родичів, в тому числі на неї.

Разом з тим, 15.01.2015 р. Правлінням Національного банку України прийнята постанова №16/БТ «Про віднесення ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії проблемних», згідно п. 2 якої, для стабілізації діяльності банку та відновлення його фінансового стану з дня прийняття цієї постанови до кінця строку, який визначений у п. 1 цієї постанови, установити для банку такі обмеження в його діяльності: не допускати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (відкриття нових рахунків фізичним особам, перерахування коштів з рахунків фізичних та юридичних осіб, які вже були відкриті у ПАТ «ІМЕКСБАНК» на рахунки фізичних осіб).

На виконання приписів зазначеної постанови Правління НБУ від 15.01.2015 р. №16/БТ в ПАТ «ІМЕКСБАНК» було видано наказ №20-в від 16.01.2015 р. про дотримання встановлених обмежень. Вищеозначена постанова НБУ набрала чинності саме 15.01.2015 р. з огляду на таке.

За змістом положень статті 56 Закону України «Про Національний банк України» національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Національний банк видає розпорядчі акти з питань організаційно-розпорядчого характеру або індивідуальної дії, які не є нормативно-правовими актами. Розпорядчі акти оприлюднюються та набирають чинності в порядку, встановленому Національним банком.

Нормативно-правові акти Національного банку (крім нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом) набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо більш пізній строк набрання чинності не передбачений у такому акті. Офіційним опублікуванням нормативно-правового акта Національного банку вважається перше опублікування його повного тексту в одному з періодичних друкованих видань – «Офіційному віснику України», газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» або перше розміщення на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України.

Нормативно-правові акти Національного банку, що містять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають опублікуванню та доводяться до відома юридичних та фізичних осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Національним банком.

Нормативно-правові акти Національного банку, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності у порядку, встановленому цими актами.

Крім того зі змісту постанови Правління Національного банку України №16/БТ від 15.01.2015 р. вбачається позначка «банківська таємниця».

Отже, оскільки постанова Правління Національного банку України №16/БТ від 15.01.2015 р. є розпорядчим актом організаційно-розпорядчого характеру, що містить інформацію з обмеженим доступом, момент набрання постановою чинності збігається з моментом її видання.

Тобто у ПАТ «ІМЕКСБАНК» при укладанні вказаного договору з позивачем були відсутні належні повноваження для укладання даного правочину, а тому договір від 16.01.2015 року є нікчемним.

Таким чином, колегія суддів виходить з того, що ОСОБА_7 фактично було розбито свій рахунок з метою штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування грошових коштів в межах гарантійного розміру 200000 грн. за рахунок держави, за допомогою перерахування цих коштів на рахунки третіх осіб, що надає можливості власнику вкладу отримати всю суму повністю шляхом його «дроблення».

При цьому перераховані кошти не являються власними коштами позивача та не являються вкладом в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято обґрунтоване рішення про нікчемність правочину, а тому відсутні і правові підстави для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

У зв'язку з цим, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що дії та рішення відповідача щодо позивача ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняті з урахуванням усіх фактичних обставин, без порушень прав позивача.

З урахуванням вищевикладеного та з огляду на те, що спірний правочин є нікчемним, оскільки був укладений під час дії заборони укладати депозитні договори з фізичними особами з підстав віднесення банку до проблемних постановою НБУ, яка була обов'язкова до виконання, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Викладені у рішенні суду першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи і суд допустив неправильне застосування норм матеріального права, тому апеляційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року – скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 квітня 2018 року.

ОСОБА_14ОСОБА_1

Суддя А.В.Бойко

Суддя Ю.В.Осіпов