Постанова № 73738475, 25.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/20232/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Бойчук А.Ю.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Осіпова Ю.В.,

суддів – Бойка А.В., Скрипченка В.О.,

при секретарі Іщенко В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2017 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення – 11.12.2017р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

27.10.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо порушення та зміни строків, порядку та періоду перерахунку призначеної йому пенсії, встановлених Законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262, постановами Кабінету Міністрів України №763 від 30.09.2015р. «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012р. №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», №505 зі змінами, що внесені Постановою №763, №1013 від 09.12.2015р. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати призначену йому пенсію з 01.11.2015р. замість 01.01.2016р. згідно Постанови КМУ №763 від 30.09.2015р. «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012р. №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», Постанови №505 зі змінами, що внесені Постановою №763;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати призначену йому пенсію із 01.01.2016р. замість 01.09.2016р. згідно постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015р. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»;

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо обмеження призначеної йому пенсії максимальним розміром у 10740 грн. та зобов'язати відповідача перерахунки та виплати пенсії здійснювати без обмеження її граничних розмірів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було протиправно відмовлено йому у перерахунку призначеної пенсії, оскільки він, відповідно до норм діючого законодавства, має право на отримання сум пенсії з інших дат без обмеження максимальним граничним розміром.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2017 року у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, ОСОБА_1 14.12.2017 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2017 року та прийняти нову, якою задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

04.04.2018 року до Одеського апеляційного адміністративного суду від представника ГУ ПФУ в Одеській області та від представника ОСОБА_1 надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю - доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач – ОСОБА_1, з 1979р. проходив військову службу в органах військової прокуратури колишнього СРСР України на різноманітних прокурорських та слідчих посадах.

У березні 2001 року, відповідно до вимог ст.18, пункту «б» ст.20 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-12, позивачу призначена та виплачується пенсія по інвалідності у розмірі 60% грошового забезпечення. Розмір пенсії було обчислено згідно грошового забезпечення військового прокурора Котовського гарнізону військової прокуратури ОдВО.

Позивач вважає, що перерахунок пенсії відповідач зобов'язаний був здійснити йому з 01.11.2015 року та з 01.01.2016 року відповідно до Закону №2262. Натомість, перерахунок був здійснений лише з 01.01.2016 року та з 01.09.2016 року.

Також, щомісяця з 01.09.2016 року по теперішній час відповідач обмежує розмір належної ОСОБА_1 пенсії сумою в 10740 грн.

24.07.2017 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області з метою усунення порушень законодавства та перерахунку призначеної пенсії, проте ГУ ПФУ в Одеській області своїм листом від 08.08.2017 року відмовило йому в такому перерахунку.

Не погоджуюсь з такими діями та рішеннями пенсійного органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог та, відповідно, з правомірності дій відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як слідує зі змісту вимог ч.1 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до приписів ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакціях що діяли на момент виникнення права на перерахунок), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою ст.51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

У відповідності до вимог п.4 Постанови КМУ від 13.02.2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393», перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться в строки, передбачені ч.ч.2,3 ст.51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Згідно з п.п.2,3 вказаного Порядку №45, Пенсійний фонд України повідомляє у 5-денний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в АР Крим, областях, м. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

Далі, Головні управління Пенсійного фонду України складають у 10-денний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

В подальшому, на підставі вказаних списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Отже, перерахунок пенсії проводиться Головними управлінням Пенсійного фонду України лише на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яка надається уповноваженим органом у порядку передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Так, як вбачається з матерів пенсійної справи ЮО-099491, в якості фактичної підстави для перерахунку є довідка Генеральної прокуратури України від 07.06.2016 року №18-868зп про розмір грошового забезпечення позивача, яка видана відповідно до Постанови КМУ від 30.09.2015 року №763 станом на 15.12.2015 року та довідка Генеральної прокуратури України від 19.10.2016 року №18-1364зп про розмір грошового забезпечення позивача, видана відповідно до постанови КМУ від 27.07.2016 року №488 станом на 03.08.2016 року.

Як передбачено п.6 Постанови КМУ від 30.09.2015 року №763 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012р. №505», який набрав чинності з 15.12.2015 року, до Постанови КМУ від 31.05.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» внесено зміни, зокрема, її доповнено додатком 7, яким встановлено посадові оклади працівників місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та прирівняних до них прокуратур.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, розміри посадових окладів дійсно було змінено з 15.12.2015 року, у зв'язку із чим і було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, відповідно до положень ч.2 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою КМУ від 27.07.2016 року №488 «Про внесення зміни до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013», яка набрала чинності з 03.08.2016 року, було змінено посадові оклади військовослужбовцям військових прокуратур.

Тобто, розміри посадових окладів змінено з 03.08.2016 року, а тому відповідачем перерахунок пенсії правомірно було проведено з 01.09.2016 року відповідно до положень ч. 2 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і деяких інших осіб», перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на такий перерахунок.

Відтак, Головним управлінням ПФУ, в даному випадку, було проведено позивачу перерахунок у повній відповідності до положень ст.63 вищезазначеного Закону в редакціях від 07.11.2015 року та 06.05.2016 року, що діяли на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Що ж стосується інших п/вимог позивача про скасування обмеження його пенсії максимальним розміром, то з цього приводу необхідно зазначити наступне.

Так, згідно з положенням ст.43 вказаного вище Закону, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 (десяти) прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, т.б. у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) було обмежено до суми, яка не може перевищувати 10740 грн.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 року №1774-VШ внесені зміни до ч.7 ст.43 Закону України від 09.04.1992 року №2262 відповідно до яких, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 (десяти) прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, тимчасово, до 31.12.2017 року, максимальний розмір пенсії встановлено таким, що не може перевищувати 10740 грн.

Разом з тим, рішенням Конституційного суду України у справі №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають ст.17 Конституції України положення першого речення частини 7 статті 43 Закону №22б2-ХІІ в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом від 24.12.2015 року № 911-VI. В якій було зазначено, що тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 грн.

Однак, положення першого речення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом під 06.12.2016 року №1774-VII, на теперішній час не було визнано неконституційним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, головне управління ПФУ діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З вказаного вбачається, що достатніх підстав для виплати пенсії позивачу в розмірах більших, ніж передбачено частиною 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, зараз не має.

Отже, ці норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії на момент звернення позивача із заявою були чинними і неконституційними не визнані, а тому відповідно, підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.

Крім того, слід зазначити, що аналогічна правова позиція з даного спірного питання висловлена як Верховним Судом України від 06.03.2017 року в справі №490/5309/16-а, так і Верховним Судом від 14.03.2018 року в справі №183/342/17, від 03.04.2018 року у справі №361/4922/17.

З врахуванням вищевказаного, колегія суддів приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про відсутність належних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційних скаргах доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2017 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 26.04.2018р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: ОСОБА_2

Судді: А.В. Бойко

ОСОБА_3