Рішення № 73738474, 02.05.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7192/17

Провадження № 2/0182/1019/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

02.05.2018 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Скоробогатова А.О.

за участю позивачів ОСОБА_1

ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про усунення перешкод в користуванні житлом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з позовною заявою до відповідача про усунення перешкод у користуванні квартирою, посилаючись на наступне.

Вони є власниками квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира належить їм на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01.07.1997 року, посвідченого Нікопольським житлово-експлуатаційним об»єднанням. У належній їм квартирі з 09.10.1997 року зареєстрований колишній чоловік їх доньки – відповідач по справі, який з квітня 2009 року там не проживає, що підтверджується ОСОБА_5 № 3 від 04.12.2017 року ОСББ «Мальва 178». 12.11.2010 року шлюб між їх донькою та відповідачем по справі розірваний. В квартирі відсутнє будь-яке майно відповідача. Він не приймає участі в утриманні квартири та оплаті комунальних послуг. З відповідачем не спілкуються. За таких обставин звернулись до суду і просять усунути перешкоди в користуванні належною їм житловою квартирою, шляхом зняття ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала і суду пояснила, що із колишнім зятем не спілкуються, він не спілується навіть зі своєю дитиною. Останній раз його бачила їх кума десь в районі вул.Барнаульської. Вона колишнього зятя не бачила з часу розлучення з її донькою.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги також підтримав, нічого додати не бажав.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, надала заяву про розгляд справи в свою відсутність, позовні вимоги також підтримала в повному обсязі.

Представник третьої особи до суду не прибув, будь-яких заяв про розгляд справи у свою відсутність чи про відкладення розгляду справи суду не надав.

Відповідач про день розгляду справи по суті був повідомлений належним чином судовими повістками з поштовими повідомленнями, які повертались без вручення за закінченням терміну зберігання, та оголошенням на сайті «Судової влади». Про причини неявки до суду не повідомив, будь-яких заяв до суду не надав.

Відповідно до ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов»язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно зі ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа слухалась в порядку ст.131, 223, 280 ЦПК України у відсутність відповідача.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов”язків цивільного характеру.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року, відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97 ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2.4.7.11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності прав приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Згідно із ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно п.34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням, відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71. 72, 116. 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення: про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Відповідно до ст.3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних реєстраційному органу.

Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1 (а.с.6). Вказана квартира належить позивачам на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01.07.1997 року, посвідченого Нікопольським житлово-експлуатаційним об»єднанням (а.с.6). У належній їм квартирі з 09.10.1997 року зареєстрований колишній чоловік позивачки ОСОБА_3 – відповідач по справі ОСОБА_4 (а.с.11), який з квітня 2009 року там не проживає, що підтверджується ОСОБА_5 № 3 від 04.12.2017 року ОСББ «Мальва 178» (а.с.10). 12.11.2010 року шлюб між позивачкою ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 розірваний (а.с.17). В квартирі відсутнє будь-яке майно відповідача. Він не приймає участі в утриманні квартири та оплаті комунальних послуг.

Даний факт в судовому засіданні підтвердили й свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Так, свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона – сусідка позивачів з 1977 року. Знає і позивачів, і відповідача. Відповідач – колишній зять позивачів по справі. Років з 9, як донька позивачів розійшлась з відповідачем, вона його не бачить зовсім. Де відповідач – не знає.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона – сусідка позивачів по справі.

Знає їх років 40. Відповідач – їх колишній зять. Близько 9 років не бачить відповідача і де він – не знає.

За таких підстав суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги – задовольнити в повному обсязі.

Усунути перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користуванні і розпорядженні квартирою № 94 в будинку № 178 по вул.Шевченко в м.Нікополі Дніпропетровської області, шляхом зняття відповідача ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за вказаною вище адресою.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Дніпропетровської області (м.Кривий Ріг) до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.