Постанова № 73738298, 26.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Заверухи О. Б., Рибачука А. І.,

з участю секретаря судового засідання – Болюк Н. В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача –Гордюка Є-К.О.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року у справі № 813/4191/17 (рішення ухвалене судом у складі головуючого судді Сакалоша В. М. об 11 год. 34 хв у м. Львові, повний текст якого виготовлено 15 січня 2018 року) за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

17 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі – ГУ НП у Львівській області), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив визнати протиправними дії посадових осіб ГУ НП у Львівській області щодо направлення позивача для проходження стажування у Луганську область, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів поліції, звільнення з органів поліції; визнати протиправними та скасувати накази ГУ НП у Львівській області від 05 вересня 2017 року № 2880 «Про направлення на стажування працівників ГУ НП у Львівській області у Донецьку та Луганську області», від 30 жовтня 2017 року № 3625 «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників ГУНП у Львівській області», від 10 листопада 2017 року 876 о/с «По особовому складу» в частинах, що стосуються ОСОБА_2; зобов'язати відповідача поновити його на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Личаківського відділу поліції ГУ НП у Львівській області; стягнути з ГУ НП у Львівській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 листопада 2017 року по день постановлення судового рішення в сумі, визначеній судом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він не належить до категорій поліцейських, які повинні проходити стажування, що свідчить про протиправність дій відповідача щодо направлення його на стажування та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на підставі оскаржуваних наказів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ НП у Львівській області подало апеляційну скаргу на нього, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що згідно з планом-графіком, затвердженим начальником ГУ НП у Львівській області 04 серпня 2017 року, позивач зарахований до кадрового резерву із визначенням строку проходження ним стажування у третьому кварталі 2017 року. Вказує, що відповідач, видаючи оскаржувані накази, діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством.

Позивач подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує щодо її змісту і вимог, посилається на законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржене рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши головуючого суддю, представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до наказу ГУ НП у Львівській області від 16 березня 2017 року № 219 о/с з 16 березня 2017 року ОСОБА_2 призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Личаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Згідно з наказом Волинського навчального центру підготовки поліцейських від 20 березня 2017 року № 14 о/с рядового поліції ОСОБА_2 зараховано за фактом прибуття до навчального центру для проходження первинної професійної підготовки з 20 березня 2017 року, яку він проходив до 18 липня 2017 року.

05 вересня 2017 року ГУ НП у Львівській області видано наказ «Про направлення на стажування працівників ГУ НП у Львівській області в Донецькій та Луганській областях» № 2880, згідно з пунктом 2 якого рядовий поліції ОСОБА_2 дільничний інспектор поліції сектору превенції патрульної поліції Личаківського відділу поліції ГУ НП у Львівській області направляється для проходження стажування у період із 07 вересня 2017 року до 04 січня 2018 року до ГУ НП в Луганській області.

У зв'язку із неприбуттям 07 вересня 2017 року певних працівників до ГУ НП у Львівській області для направлення їх для проходження стажування 08 вересня 2017 року наказом ГУ НП у Львівській області «Про призначення службового розслідування» № 2930 призначено службове розслідування, за результатами проведення якого складено висновок.

Наказом ГУ НП у Львівській області «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників ГУ НП у Львівській області» від 30 жовтня 2017 року № 3625 за грубе порушення службової дисципліни, неналежне виконання службових обов'язків, передбачених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, порушення вимог пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, листа Голови Національної поліції України від 03 серпня 2017 року № 8411/01/12-2017 «Про кадрові призначення в системі Національної поліції України» та наказу ГУ НП у Львівській області від 05 вересня 2017 року № 2880 «Про направлення на стажування працівників ГУНП у Донецькій та Луганській областях» на ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

У зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказом ГУ НП у Львівській області «По особовому складу» від 10 листопада 2017 року № 867о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що позивача незаконно звільнено зі служби в поліції з огляду на відсутність правових підстав для включення позивача до переліку осіб, які направляються до підрозділів ГУ НП в Донецькій та Луганській областях для проходження стажування.

Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VІІІ (далі - Закон №580-VІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №580-VІІІ Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

За приписами частини першої статті 18 Закону № 580-VІІІ поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Статтею 19 Закону №580-VІІІ встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VІІІ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Пунктом 4 розділу ХІ Закону №580-VІІІ встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

До затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів Національної поліції України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни (статті 2 Дисциплінарного статуту).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Відповідно до п. 1.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року за № 230 (надалі - Інструкції), службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.

Згідно з пунктом 5.4 Інструкції якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту начальник - особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником. Начальники в межах наданих їм повноважень можуть видавати накази, які є обов'язковими для виконання.

Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі.

Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк. У разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно поінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово поінформувати старшого прямого начальника.

Віддання і виконання наказу, який суперечить закону, або невиконання правомірного наказу тягне відповідальність, передбачену цим Статутом та іншими законодавчими актами.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських є невиконання або неналежне виконання ними службової дисципліни, зокрема, невиконання правомірного наказу начальника.

Згідно із статтею 72 Закону № 580-VIII професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно - службової діяльності.

Порядок, організація та терміни проведення професійного навчання визначає Міністерство внутрішніх справ України.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 73 Закону № 580-VIII поліцейські, які вперше прийняті на службу в поліції, з метою набуття спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, зобов'язані пройти первинну професійну підготовку за відповідними навчальними програмами (планами), затвердженими Міністерством внутрішніх справ України. Поліцейські після успішного закінчення курсу первинної професійної підготовки повертаються до органів (закладів, установ) поліції, з яких вони були направлені для проходження первинної підготовки, для подальшого проходження служби в поліції відповідно до цього Закону.

За приписами пункту 1 розділу IX Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24 грудня 2015 року № 1625 (надалі – Положення № 1625), стажування працівників поліції здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок і компетенцій, здобутих у результаті теоретичної підготовки.

Згідно з пунктом 2 Положення № 1625 стажування проходять: працівники поліції, які зараховані до кадрового резерву, - для просування по службі; працівники поліції, які вперше призначені на посади керівного складу Національної поліції України; інші працівники поліції - при призначенні на нову посаду.

Таким чином, вищенаведеними нормами чітко визначені категорії поліцейських, які повинні проходити стажування.

Як видно з матеріалів справи, 30 жовтня 2017 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення службової дисципліни, а саме: невиконання письмового наказу старшого прямого начальника, а саме - наказу ГУ НП у Львівській області від 05 вересня 2017 року № 2880 «Про направлення на стажування працівників ГУ НП у Львівській області у Донецькій та Луганській областях».

Враховуючи відсутність доказів зарахування позивача до кадрового резерву чи призначення на нову посаду, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не належав до категорій осіб, які повинні проходити стажування.

Що стосується наданої представником відповідача в судовому засіданні копії Плану-графіку щодо кількості працівників поліції ГУ НП у Львівській області, які зараховані до кадрового резерву, та строків проходження ними стажування у 2017 році, затвердженого начальником ГУ НП у Львівській області 04 серпня 2017 року, то суд відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України вказаний план-графік не бере до уваги, оскільки відповідачем не зазначено обставин, які б унеможливлювали його подання до суду першої інстанції.

Як видно із листа голови Національної поліції України від 03 серпня 2017 року № 8411/01/12-2017, умовою направлення для проходження на стажування було виявлення поліцейськими бажання.

Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 не виявляв бажання для проходження стажування в ГУ НП у Луганській області. При цьому, позивачем 21 серпня 2017 року, 16 серпня 2017 року та 01 вересня 2017 року на ім'я начальника ГУ НП у Львівській області подавались рапорти із зазначенням обставин, через які він не зможе відбути для проходження стажування в ГУНП у Луганській області (перебування на його утриманні двох малолітніх дітей, часті хвороби дітей, відсутність роботи в дружини).

Суд звертає увагу на те, що на час проведення службового розслідування позивач діючих дисциплінарних стягнень не мав, натомість був нагороджений почесною грамотою.

Крім цього, згідно з поданням про присвоєння спеціального звання – капітана поліції в порядку переатестування від 01 серпня 2017 року №142 за час роботи в Національній поліції у Львівській області ОСОБА_2 зарекомендував себе з позитивної сторони, до виконання своїх службових обов'язків відноситься добросовісно, поставлені перед ним завдання виконує вчасно та якісно.

Вказані обставини свідчать про належній рівень дотримання ОСОБА_2 службової дисципліни та виконання ним покладених на нього службових обов'язків.

Таким чином, відповідач, застосовуючи до ОСОБА_2 крайній вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, не дослідив в повній мірі всі обставини та докази, особу працівника та результати його роботи.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо направлення позивача на проходження стажування у Луганську область та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на підставі оскаржуваних наказів, що свідчить про підставність та обрунтованість позовних вимог.

Разом з тим, суд першої інстанції припустився помилки при визначенні суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11 листопада 2017 року по 11 січня 2018 року (62 календарні дні), який згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» обчислюється шляхом множення середньоденного заробітку (обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню) на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Згідно з наданою відповідачем довідкою від 24 квітня 2018 року № 148/68 середньоденна заробітна плата позивача за останні два місяці роботи становила 291,26 грн, а відтак, розмір середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу становить 18058,12 грн (291,26 грн х 62 календарні дні).

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для часткового скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови у такій частині.

Керуючись статтями 310, 315, 317 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року у справі № 813/4191/17 скасувати в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та прийняти в цій частині нову постанову.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 18058,12 грн (вісімнадцять тисяч п’ятдесят вісім гривень 12 коп.).

В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року у справі № 813/4191/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених пунктом 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 02 травня 2018 року.