Рішення № 73737083, 03.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2018 рокум. Чернігів Справа № 825/1680/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кашпур О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Сосницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій,

В С Т А Н О В И В:

Сосницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за січень-березень 2018 року у сумі 7160,42 грн., мотивуючи тим, що відповідач в добровільному порядку вищевказані кошти не сплатив.

У встановлений ухвалою суду строк відповідач не подав до суду відзив на позов, конверт з ухвалою про відкриття провадження відповідач не отримав, конверт повернувся до суду з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обовязки щодо пересилання поштового відправлення». Частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

02.05.2018 позивач надіслав до суду клопотання про збільшення розміру позовних вимог на суму 2455,13 грн. Частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема передбачено, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини третьої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що позивачем при поданні клопотання про збільшення позовних вимог порушено процесуальний строк звернення з даним клопотання. Враховуючи викладене, суд не приймає клопотання про збільшення позовних вимог до розгляду.

Ухвалою суду від 06.04.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Так, судом встановлено, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Оболонь" (код ЄДРПОУ 30812596) перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Коропському районі з 06.03.2000, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску (а.с.22).

На день звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за січень-березень 2018 року, в розмірі 7160,42 грн.

На час розгляду адміністративної справи докази сплати боргу відсутні.

Працівникам Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 призначені пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.15-20).

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону, а саме фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Пунктом 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція) визначено, зокрема, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року N 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії (пункт 6.7 Інструкції).

Пунктом 6.2 Інструкції встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже, зазначеними нормами прямо визначено обов'язок підприємств стосовно повноти та своєчасності відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, при цьому єдиною підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, 2 та повідомлення про направлення та вручення розрахунку.

Відповідачу направлявся розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «а», "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2018 року (а.с. 12-13), який не було отримано відповідачем, конверт повернувся з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.14).

З матеріалів справи слідує, що позивачем відповідачу направлявся розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-березень 2018 року, однак у визначений строк визначена в розрахунках сума не перерахована.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Сосницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" (вул. Атаханова, 1, с. Оболоння, Коропський район, Чернігівська область, 16223, код ЄДРПОУ 30812596) на користь Сосницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України (вул. Чернігівська, 54, смт. Сосниця, Сосницький район, Чернігівська область, 16100, р/р 25606300037164, філія ЧОУ АТ «Ощадбанк», МФО 353553) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за січень-березень 2018 року в розмірі 7160 (сім тисяч сто шістдесят) грн. 42 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складено 03 травня 2018 року.

Суддя О.В. Кашпур