
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 130/2953/17
Головуючий у 1-й інстанції: Вернік В.М.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
24 квітня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,
секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,
за участю:
позивача : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01 лютого 2018 року (ухвалене в м. Жмеринці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання неправомірною відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
В грудні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області із позовом до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання неправомірною відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що факт її роботи на ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" підтверджується трудовою книжкою, архівними довідками про роботу на посаді. При цьому вказала на те, що в тому, що підприємством не була проведена атестація робочого місця її вини немає, у зв'язку з чим вважає, що має право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01 лютого 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що при відмові позивачеві у призначенні пенсії на пільгових умовах та у зарахуванні до пільгового стажу, який дає право пільгового пенсійного забезпечення за спірні періоди роботи відповідач діяв правомірно, оскільки ОСОБА_2 не надано уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 та будь яких інших документів, які б підтверджували шкідливі умови праці, характер виконуваних робіт, що містяться у Списку № 2. Крім того, не надано також доказів того, що в період з 1992 року по 1998 рік на ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" проводилась атестація робочого місця позивача.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01 лютого 2018 року скасувати, прийняти постанову про задоволення адміністративного позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Відповідач своїм правом передбаченим ст. ст. 300, 304 не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу позивача.
24 квітня 2018 року до суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без їх участі.
Позивач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила суд їх задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції неоспорені факти про те, що ОСОБА_2 з 15.11.1983 року по 15.04.1998 року працювала на заводі ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" комплектувальником виробів із пластмас та інструментів цеху пластмас на ВАТ "Жмеринський завод "Сектор".
23 жовтня 2017 року позивач звернулася до Жмеринського ОУПФ України Вінницької області про призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням комісії по розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області позивачу відмовлено в призначенні такої пенсії, через відсутність довідки про пільговий характер роботи і наказів про атестацію робочого місця.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними зокрема, віку 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
У відповідності до ч.4 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.
Згідно вимог ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Положеннями статті 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до наданої ксерокопії трудової книжки, ОСОБА_3В.з 03.10.1983 року прийнята на роботу на завод "Сектор" у пластмасовий цех учнем комплектувальника виробів та інструментів; 15.11.1983 року їй присвоєно ІІ розряд комплектувальника виробів та інструментів; 01.04.1989 року при переході на нові умови праці - комплектувальник виробів та інструментів ІІ розряду цеху пластмас; 15.04.1998 року позивач звільнена у зв'язку з переводом до ДП "Сектор-Пласт", згідно п.5 ст.36 КЗпП України; 16.04.1998 року прийнята на посаду комірником ДП "Сектор-Пласт"; 01.12.1999 року звільнена з роботи в зв'язку з переводом до ВАТ "Жмеринський завод "Сектор", згідно п.5 ст.36 КЗпП України; 01.12.1999 року прийнята на роботу до ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" у цех пластмас комірником; 05.06.2000 року звільнена з роботи за скороченням чисельності працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України.
Робота позивача на вищезазначеному підприємстві у спірний період також підтверджується архівною довідкою архівного відділу виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 07.09.2017 року №01-14-247.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно роз'яснення Міністерства праці України від 10.05.1994 року №01-3/406-02-2 Про порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах (а.с.27) п.16 по розділах "Хімічне виробництво" Списків №1 та №2 право на пільгове пенсійне забезпечення надається працівникам, зайнятим у виробництвах, продукція яких у відповідності із загальносоюзним класифікатором промисловості і сільськогосподарської продукції відноситься до таких розділів: продукція неорганічної хімії, органічного синтезу, нафтохімічна, гумотехнічна і азбестова, добрива, полімери, пластичні маси, каучуки, матеріали лакофарбної, фототехнічної, побутової хімії, синтетичні фарбники, хімічні реактиви і високочисті речовини. При цьому призначення пільгових пенсій провадиться незалежно від відомчої належності виробництва.
Комплексний аналіз зазначених правових норм дає суду підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2017 року.
Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що в матеріалах справи міститься архівна довідка арбітражного керуючого ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" ОСОБА_4 від 18.04.2011 року №66 (а.с.13) позивач працювала повний робочий день з 15.11.1983 року по 21.08.1992 рік, згідно Постанови КМ України №441 від 01.08.1992 року на посаді комплектувальника виробів та інструменту, характер виконуваної роботи полягає у постійній зайнятості в виробництві пластмасових виробів гарячим методом з пластичних мас, винипласта, фенольних і карбомідних пластикатів, стіролу та його сополімерів, підстава: особиста картка форми Т 2, особисті рахунки про отримання заробітної плати, книга наказів.
Положеннями ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Проте, дослідивши матеріали справи, судом було встановлено, що в них відсутні докази на підтвердження факту постійної зайнятості позивача на виробництві протягом повного робочого дня у вказані періоди, а саме: особиста картка форми Т 2, особисті рахунки про отримання заробітної плати, книга наказів, відсутні також і розрахунки по оплаті праці доплат, які б вказували на характер виконуваної роботи.
Колегія суддів звертає увагу на те, що архівна довідка арбітражного керуючого ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" ОСОБА_4 від 18.04.2011 року №66 (а.с.13) не може бути єдиним та достатнім доказом в розумінні КАС України, яка б підтверджувала пільговий характер роботи позивача в період з 15.11.1983 року по 21.08.1992 рік, будь яких інших доказів матеріали справи не містять, та позивачем не надано.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що даних, які містяться в трудовій книжці позивача, та наявність архівної довідки не достатньо для зарахування до пільгового трудового стажу позивача періодів роботи з 15.11.1983 року по 21.08.1992 рік.
Безпідставними також колегія суддів вважає доводи апелянта щодо порушення щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу роботи період з 21.08.1992 року по 15.04.1998 рік, з огляду на наступне.
Положеннями п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Аналіз вказаних вище норм вказує на те, що однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до списків, що діяли в період такої роботи. Вимоги щодо обов'язкового підтвердження документами умов праці до 21 серпня 1992 року та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації № 41).
Відповідно до зазначених нормативних актів основною метою атестації є регулювання відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
За приписами п. 4 Порядку № 383 та пп. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій № 41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Згідно з п. 4.4 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Таким чином, необхідними умовами для виникнення у позивача права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться в Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговими пенсійними забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відсутність підтвердження вищевказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2017 року.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в трудовій книжці позивача відсутні записи про проведення атестації робочого місця за вказаною вище професією.
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка № 01-14-250 від 07.09.2017 року видана виконавчим комітетом Жмиеринської міської ради Вінницької області, в якій зазначено, що документи ВАТ "Жмеринський завод " Сектор" про атестацію робочого місця на державне зберігання не надходили.
Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, в той час як доводи апеляційної скарги не підтверджують протиправності вчинення оскаржуваних дій.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем було надано достатньо доказів, які підтверджують правомірність його дій при прийнятті оскаржуваного рішення, а доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01 лютого 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 03 травня 2018 року.
Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6
Судове рішення № 73736915, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 130/2953/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: