Постанова № 73736847, 25.04.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3307/17

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

25 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника третьої особи: ОСОБА_4

представника відповідача: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року (м. Хмельницький, 12 лютого 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 Державної прикордонної служби України, Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління державної прикордонної служби України на користь позивача заборгованість по заробітній платі (грошовому забезпеченню) за видами виплат: надбавку за кваліфікацію за період з 01.08.2015 року по 01.08.2017 року в сумі 1435,37 грн.; надбавки у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці за період з 01.04.2016 року по 30.09.2016 року в сумі 682,97 грн.; індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 року по 01.08.2017 року в сумі 21401,15 грн., заборгованість по виплаті грошової допомоги при звільненні у сумі 319425,12 грн., стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення 01.08.2017 року по день звернення до суду 30.11.2017 року у розмірі 68049,30 грн., з урахуванням обов'язкових платежів та зборів, стягнути моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року позов задоволено частково: зобов'язано Донецький прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 року по 01.08.2017 року в розмірі 21401,15 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Позивач та його представник в судовому засіданні просили задовольнити апеляційну скаргу.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідно до наказу начальника Донецького прикордонного загону від 01.07.2017 р. № 392-ос підполковник ОСОБА_2, помічник начальника загону (з міжнародного співробітництва та прикордонно-представницької роботи) виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку із звільненням з військової служби відповідно до пункту "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з урахування пункту "ї" (які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом і строк контракту, який закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, крім випадків, визначених абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону) п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону та пп. "б" ч. 2 ст. 26 Закону в запас Збройних сил України з 01 серпня 2017 року.

Під час проходження служби в період з 01.08. по 01.08.2017 року позивач отримував надбавку за кваліфікацію в розмірі 65,18 грн. та надбавку за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 118,50 грн., а під час звільнення - одноразову допомогу в розмірі 109792,87 грн.

Вважаючи, що в день звільнення відповідач не здійснив виплату всіх сум, належних йому при звільненні, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 2,3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон № 2011-XII ), грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

За змістом п. 3.13.1 Інструкції, особам офіцерського складу (крім військових льотчиків і штурманів, військових льотчиків і штурманів інструкторського складу), особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які мають клас, присвоєний у встановленому порядку, виплачується надбавка за кваліфікацію в таких розмірах: 2-й клас - 5 відсотків посадового окладу; 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу; клас майстра - 11 відсотків посадового окладу.

Судом встановлено, що згідно грошового атестату надбавка за кваліфікацію "майстер" виплачувалась позивачу в розмірі 5,5 %.

В силу п. 6 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII, норми і положення ч. 12 ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів.

Наказом АДПС України від 02.02.15 № 19 «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) ДПСУ у лютому - грудні 2015 року», розпорядження АДПС України від 11.01.16 № 2 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців та заробітної плати працівників ДПС України у січні 2016 року», наказом АДПС України від 03.02.16 № 17 «Про заходи з виконання бюджету на 2016 рік», розпорядження АДПС України від 11.02.16 № 19 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців та заробітної плати працівників ДПС України у лютому 2016 року», наказом АДПС України від 12.03.16 № 178-ос «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) ДГІСУ у березні - грудні 2016 року», наказом АДПС України від 06.06.16 № 493-ос «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) ДПСУ у 2016 року», наказом АДПС України від 13.02.17 № 136-ос «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) ДПСУ у 2017 року», прийнявши відповідно до Закону України «Про Держаний бюджет України на 2017 рік» встановлені додаткові види грошового забезпечення, у тому числі надбавки за кваліфікацію виплачувались у розмірі 50%.

Відтак, виплата позивачу надбавки за кваліфікацію в розмірі 5,5% посадового окладу, здійсненна відповідачем в межах повноважень та у відповідності до Закону України "Про державний бюджет" та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.

Пунктом 3.27. Інструкції передбачена надбавка у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці. Вимогами п.п. 3.27.1., 3.27.2., 3.27.3. Інструкції передбачено, що надбавка у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі - надбавка), виплачується військовослужбовцям, які займають посади в органах Держприкордонслужби та які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю. Такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються військовослужбовці, які за своїми функціональними обов'язками займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці. Надбавка виплачується військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці відповідно до затвердженої номенклатури посад військовослужбовців Державної прикордонної служби України. Надбавка виплачується у розмірах, установлених Положенням про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414, залежно від ступеня секретності інформації. Ця надбавка виплачується військовослужбовцю на підставі наказу начальника органу Держприкордонслужби про надання доступу до державної таємниці, конкретної секретної інформації та її матеріальних носіїв, в якому зазначається її розмір.

Разом з тим встановлено, що у відповідності до п. 5 наказу начальника Донецького прикордонного загону від 29.03.2016 № 12д "Про припинення доступу до відомостей, що становлять державну таємницю", виданого у відповідності до п. 50 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2013 № 939, позивачу припинено доступ до державної таємниці до конкретної секретної інформації зі ступенем секретності "таємно".

Наказом від 21.09.2016 року №68д "Про надання доступу до відомостей, що становлять державну таємницю" позивачу наданий доступ до відомостей, що становлять державну таємницю зі ступенем секретності "таємно".

Отже, підстави для нараховування відповідачем надбавки позивачу у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці за період з квітня 2016 року по вересень 2016 року відсутні.

Пунктом 2 ст. 15 Закону № 2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно до пп. 4.10.6 Інструкції передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), які в разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються: для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і додаткові види грошового забезпечення (щомісячні надбавки, доплати, премія).

При цьому, розмір одноразової грошової допомоги виплаченої позивачу під час звільнення визначений відповідачем з урахуванням посадового окладу, окладу за звання, вислуги років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за ОУС, пов'язані з підвищеним ризиком для життя, надбавок за таємність, класність та премії.

Грошове забезпечення визначене без урахування додаткової грошової винагороди за безпосередню участь в АТО, щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги та допомоги на оздоровлення.

Порядок виплати та розмір щомісячної додаткової грошової винагороди передбачений Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.16 № 73, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 р. за № 217/28347 (далі - наказ МВС № 73), затвердженим відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.10 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців ЗС, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій".

Розмір винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду військовослужбовцям Державної прикордонної служби України визначений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.15 № 24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій".

Вимогами п. 8 Інструкції №73 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Тобто, до визначеного Інструкцією переліку видів грошового забезпечення, з якого обчислюються розмір вихідної допомоги при звільненні, не включається винагорода (у томі числі щомісячної додаткової грошової винагороди та винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду), а тому такі винагороди для обчислення вихідної допомоги при звільненні не враховуються.

Водночас, позивач у лютому 2017 році отримав допомогу на оздоровлення в сумі 8651,93 грн, а в серпні 2017 року матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових потреб в розмірі 1185,00 грн.

Розділом 3.6. Інструкції визначено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за рішенням начальника (командира) органу Держирикордонслужби може надаватися у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держирикордонслужби, 1 раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення та надається військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) на підставі рапорту, який подається по команді.

Розмір матеріальної допомоги визначається, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, на яке військовослужбовець має право згідно із законодавством України на день звернення.

Наказами АДПСУ від 13.02.17 № 136-ос та від 06.06.16 № 493- ос передбачено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям надається один раз на рік у розмірі посадового окладу, передбаченого штатом на день звернення.

Згідно з розділом 3.7. Інструкції військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) виплачується грошова допомога для оздоровлення у відповідності до поданого рапорту в розмірі місячного грошового забезпечення, але не залежно від вибуття військовослужбовця у відпустку.

Виплата допомоги військовослужбовцям проводиться на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Розмір допомоги визначається, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, на яке військовослужбовець має право згідно із законодавством України на день вибуття в щорічну основну відпустку.

В вою чергу, у постанові від 03.03.2015 року по справі №21-32а15 Верховний Суд України зазначив, що винагорода, встановлена постановою №889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі п.2 ст.15 Закону №2011- XII. Ця винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; вона (винагорода) виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

В силу ч. 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного ОСОБА_1 України, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, щомісячна грошова додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 №889 та Інструкцією №43, Інструкцією №188, допомога на оздоровлення та матеріальна допомога правомірно не включена до вихідної допомоги при звільненні позивача.

Що стосується вимоги про стягнення з Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління державної прикордонної служби України на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 року по 01.08.2017 року в сумі 21401,15 грн, то слід зазначити наступне.

За змістом ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. №1282-XII (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема сплата праці (грошове забезпечення).

Положеннями п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі - Порядок №1078) визначено, що Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 13 Порядку №1078 передбачено, що спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку.

ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.

Відсутність бюджетного фінансування індексації, на яку, в своєму запереченні посилається представник відповідача, на обов'язок відповідача її нараховувати та виплачувати не впливає.

За таких підстав, не нарахування та не виплата позивачу індексації грошового забезпечення є протиправною.

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення 01.08.2017 року по день звернення до суду 30.11.2017 року у розмірі 68049,30 грн, з урахуванням обов'язкових платежів та зборів, позивач посилається на ст.ст. 117, 118 КЗпП України.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Проходження військової служби врегульовано спеціальним законодавством - Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.09 № 1115/2009, тому положення КЗпП України, в тому числі і норми ст. 117 КЗпП, не поширюються на відносини між військовими частинами та військовослужбовцями щодо проходження військової служби та виплати грошового забезпечення.

Також, листом від 24.07.2013 № 774/13/84-13 Міністерство соціальної політики України роз`яснило, що на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, КЗпП України не поширюється.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні необхідно відмовити.

Стосовно позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, необхідно зауважити, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає лише за умови, що моральні страждання працівника або втрата ним нормальних життєвих зв'язків або додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушення законних прав працівника.

Однак, в обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди, позивач не надав суду жодного доказу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Тому, вимоги позивача стосовно відшкодування йому моральної шкоди є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 травня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8