Постанова № 73736370, 03.05.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №475/717/16-ц 03.05.2018

Провадження №22-ц/784/569/18

П О С Т А Н О В А

Єдиний унікальний номер судової справи № 475/717/16-ц

Провадження № 22-ц/784/569/18

Категорія 23 Доповідач апеляційного суду - Самчишина Н.В.

Постанова

іменем України

03 травня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Самчишиної Н.В.,

суддів: Бондаренко Т.З., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Яценко Л.В.,

без участі учасників справи належно повідомлених про час і місце судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області, ухвалене 24 січня 2018 року, головуючим суддею Вадовською А.В., в приміщенні цього ж суду, по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Злагода» про визнання додаткового договору до договору оренди земельної ділянки недійсним,

встановила

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ТОВ «Злагода», який обґрунтовував наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входила земельна ділянка розміром 8,32 га, що розташована в межах території Сухобалківської сільської ради Доманівського району.

05 вересня 2011 року позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку.

За життя, 15 жовтня 2006 року між ТОВ «Злагода» та спадкодавцем ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у книзі державної реєстрації договорів оренди у Миколаївській регіональній філії за № 0407013000325 від 22 червня 2007 року. В той же день вказаний договір було розірвано, у зв'язку з укладенням такого ж саме договору на більш тривалий час.

14 грудня 2007 року між ТОВ «Злагода» та підписаний від імені його батька спадкодавця ОСОБА_3 укладений додатковий договір до договору оренди земельної ділянки від 15 жовтня 2006 року, терміном на 20 років.

Позивач зазначав, що його батько не підписував додатковий договір до договору оренди належної йому земельної ділянки, укладений 14 грудня 2007 року з відповідачем від його імені та зареєстрований в Миколаївській регіональній філії за № 0407013000325 від 22 червня 2007 року, і його волевиявлення на укладення цього договору не було.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив визнати недійсним вказаний додатковий договір оренди.

Представник ТОВ «Злагода» позовні вимоги не визнала.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 січня 2018 року задоволено позов ОСОБА_2 Визнано недійсним додатковий договір до договору оренди земельної ділянки, укладений 14 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Злагода». Вирішено питання про судові витрати.

-2-

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, протягом строку дії оспорюваного договору, він виконувався його сторонами та орендодавець отримував орендну плату, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач діючи через свого представника, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Злагода» відмовити, а рішення районного суду залишити без змін. До відзиву додав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України дійсним є договір, якщо сторони при його укладенні в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За загальним правилом, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Статтею 14 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на час укладення договору, передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі.

У разі невідповідності волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі, такий правочин, згідно з вимогами ч.1 ст. 215 та ч. 3 ст. 203 ЦК України, є недійсним.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 належала земельна ділянка площею 8,32 га в межах території Сухобалківської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, кадастровий номер НОМЕР_2 (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_3, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, зазначену земельну ділянку успадкував його син ОСОБА_2, про що свідчить копія свідоцтва про право на спадщину, видана державним нотаріусом Четвертої Одеської державної нотаріальної контори 05 вересня 2011 року (а.с.10).

За життя ОСОБА_3, 15 жовтня 2006 року між ним та ТОВ «Злагода» укладений договір оренди земельної ділянки розміром 8,32 га, який зареєстрований у Доманівському відділі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинений запис за №040701300325 від 22 червня 2007 року, строком на 10 років (а.с.20-21).

Того ж дня, 15 жовтня 2006 року вказаний договір сторонами було розірвано (а.с.22).

Згідно додаткового договору №040701300325 до договору оренди земельної ділянки від 14 грудня 2007 року спадкодавець передав вказану земельну ділянку оренду ТОВ «Злагода», строком на 20 років. Вказаний договір 01 лютого 2008 року зареєстрований у Доманівському реєстраційному окрузі, про що у Державному реєстрі земель вчинений запис №040801300014 (а.с.32).

Між тим, судом встановлено, що батько позивача - спадкодавець ОСОБА_3 не підписував оспорюваний додатковий договір оренди землі, тобто його волевиявлення на укладення цього договору було відсутнє.

Зазначене підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи № 17-845, проведеної Одеським Науково-дослідним інститутом судових експертиз від 29 листопада 2017 року (а.с.109-111).

-3-

Згідно висновку експерта, підпис в додатковому договорі №040701300325 від 14 грудня 2007 року, розміщений в графі «Орендодавець», виконаний не самим ОСОБА_3, а іншою особою.

Доказів підписання оспорюваної додаткової угоди іншою особою від імені орендодавця, яка б на момент підписання цієї угоди мала на це повноваження матеріали справи не містять. Також в матеріалах справи відсутні докази отримання орендодавцем орендної плати.

За такого, додатковий договір до договору оренди землі, укладений 14 грудня 2007 року від імені ОСОБА_3 з ТОВ «Злагода» не може вважатися таким, що відповідає волевиявленню ОСОБА_3. та вимогам закону.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про недійсність оспорюваної угоди на підставі ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Самі по собі доводи ТОВ «Злагода» про те, що протягом строку дії оспорюваного договору, він виконувався обома сторонами та орендодавець протягом 2006-2016 років отримував орендну плату не можуть безперечно свідчити про волевиявлення сторони на укладання договору оренди саме на таких умовах, а виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним (п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

За такого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів

постановила

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» залишити без задоволення, а рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Н.В. Самчишина

Судді: Т.З. Бондаренко

Л.М. Царюк

____________ Повний текст постанови складено 03 травня 2018 року.