Постанова № 73736317, 25.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4994/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –ОСОБА_1,судді –ОСОБА_2,судді –ОСОБА_3при секретарі –ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5, про скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся з позовом до Департаменту ДАБІ в Одеській області про скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації, проведену Департаментом ДАБІ в Одеській області 25.07.2016 року №ОД 143162071760 щодо реконструкції нежитлової будівлі кафе-бару, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: вул.Академіка Філатова, буд.8/10, м.Одеса, Київський район, замовником у якій зазначено ОСОБА_5.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що в декларацію про готовність об’єкта до експлуатації в якості підстави для проведення будівельних робіт було зазначено дозвіл на виконання будівельних робіт Інспекції ДАБК м.Одеси від 11.06.2005 року №357/05, однак згідно інформації Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 22.06.2017 року за №01-15/317п такого дозволу Інспекцією не видавалось. З цих підстав заступник прокурора Одеської області стверджує, що реєстрація цієї декларації підлягає скасуванню, оскільки до неї внесені недостовірні відомості.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, заступник прокурора Одеської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Також апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції було подано Одеською міською радою, в якій, з посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ставиться питання про скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду по цій справі та винесення постанови про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, представника прокуратури та Одеської міської ради перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Звернення заступника прокурора Одеської області до адміністративного суду з даним позовом обумовлено тим фактом, що під час перевірки законності реєстрації Департаментом ДАБІ в Одеській області декларації про готовність об’єкта до експлуатації, яка здійснена 25.07.2016 року з №ОД 143162071760 щодо реконструкції нежитлової будівлі кафе-бару по вул.Академіка Філатова, 8/10, в м.Одеса, був виявлений факт внесення до п.11 цієї декларації недостовірних відомостей про дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.06.2005 року №357/05 нібито виданий Інспекцією ДАБК м. Одеси при УАМ ОМР на виконання робіт з будівництва даного об’єкту.

В якості підтвердження цього факту заступник прокурора Одеської області посилається на інформацію Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 22.06.2017 року за №01-15/317п, за якою дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.06.2005 року №357/05 за вказаною адресою Інспекцією не видавався.

Також заступник прокурора Одеської області вказує на те, що після проведення реконструкції вищевказаного кафе, його площа збільшилась з 115,9 кв.м. до 166,4 кв.м за рахунок здійснення прибудови до вказаного кафе, але згідно інформації Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та Головного управління Держгелкадастру в Одеської області рішень щодо передачі земельної ділянки за вказаною адресою у власність чи користування не приймалось. Цей факт вказує на те, що здійснене будівництво є самочинним, а тому проведена реєстрація спірної декларації не може вважатися законною та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Крім того, заступник прокурора Одеської області вказує на відсутність належного реагування з боку уповноважених органів в сфері архітектурно-будівельного контролю та органів місцевого самоврядування стосовно виявлених порушень в сфері будівництва та земельних відносин при реконструкції вищевказаного кафе-бару, що в свою чергу згідно ст.23 Закону України «Про Прокуратуру» надає прокурору підстави для звернення з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не заперечив наведені заступником прокурора Одеської області обставини зазначення недостовірних відомостей у спірній декларації та здійснення реконструкції вищевказаного кафе-бару із збільшенням площі забудови за рахунок земельної ділянки, яка не виділялась для цього, але дійшов висновку, що підстав для звернення з таким позовом у прокурора не виникло, оскільки до подачі позову ні прокурор, ні Одеська міська рада не звертались до Департаменту ДАБІ в Одеській області чи його правонаступника у м.Одесі - Управління ДАБК Одеської міської ради для проведення перевірки щодо недостовірності даних внесених у вищевказану декларацію.

Аргументуючи таку позицію, суд першої інстанції з посиланням на ст. 55 Конституції України, ст.2 та ст.19 ч.1 КАС України та мотивувальну частину рішення Конституційного Суд України від 25.11.1997 року №6-зп, зазначив, що лише безпідставна відмова компетентного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його бездіяльність щодо відповідних звернень прокурора чи Одеської міської ради може вважатися порушенням прав позивача, тобто Одеської міської ради, що в свою чергу може бути підставою для звернення за захистом свої прав до адміністративного суду з даним позовом. А оскільки такого звернення не було, як не було і відмови компетентного органу державного архітектурно-будівельного контролю в скасуванні вищевказаної декларації, то, на думку суду першої інстанції, відсутні підстави для задоволення даного позову.

З такою позицією суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки порушення прав Одеської міської ради обґрунтовується заступником прокурора Одеської області не фактом відсутності реагування на виявлені порушення при реконструкції вищевказаного кафе-бару, а фактом здійснення незаконного будівництва шляхом внесення до спірної декларації недостовірних відомостей про право на здійснення такого будівництва та незаконним використанням землі, яка належить Одеській міській раді.

Як вірно зазначають апелянти, положеннями нормативних актів, які регулюють спірні відносини, зокрема, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 (надалі - Порядок №461), не вводиться обов’язкове досудове врегулювання спору шляхом звернення зацікавленої сторони до органу державного архітектурно-будівельного контролю про скасування цим органом в самостійному порядку декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а ці нормативні акти передбачають альтернативні способи скасування органом державного архітектурно-будівельного контролю такої декларації – або за результатами самостійно проведеної перевірки або за рішенням суду, яке набрало законної сили.

Так, відповідно до ч.2 ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Згідно з положеннями п. 22 Порядку №461, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування, що набрало законної сили.

Отже, скасування реєстрації декларації можливо як за самостійним рішенням органу державного архітектурно-будівельного контролю, так і за рішенням суду про скасування, що набрало законної сили.

З системного аналізу положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вбачається, що такі альтернативні способи для відміни (скасування) рішень (документів) органу державного архітектурно-будівельного контролю, передбачені також і в статтях 29, 37,39, 40 цього закону.

В апеляційній скарзі Одеської міської ради доречно зауважується, що Конституційний Суд України в мотивувальній частині рішення №15-рп від 09.07.2009 року зазначив, що: «Обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом.»

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що право на звернення заступника прокурора Одеської області в інтересах Одеської міської ради з даним позовом до адміністративного суду не залежить від досудового вирішення спірного питання самим відповідачем.

Що стосується доведеності прокурором підстав для скасування спірної декларації про готовність об’єкта до експлуатації, то колегія суддів вважає, що наведені у позові факти для такого скасування знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду даної справи і відповідно до положень ч.2 ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.22 Порядку №461 ці факти є достатньою підставою для скасування спірної декларації.

Так, матеріалами справи доведено той факт, що в п.11 спірної декларації в якості дозвільного документа для початку виконання будівельних робіт вказаний дозвіл на виконання будівельних робіт Інспекції ДАБК м. Одеси при УАМ ОМР від 11.06.2005 року №357/05. Однак за результатами перевірки факту видачі такого дозволу було встановлено, що Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради такого дозволу не видавало.

Ні відповідач, ні третя особа - ОСОБА_5, який підписав спірну декларацію як замовник, і який особисто приймав участь в розгляді даної справи в суді першої інстанції, даний факт не спростували та не надали суду відповідного дозволу на виконання будівельних робіт від 11.06.2005 року №357/05.

Також матеріалами справи доведено той факт, що реконструкція вищевказаного кафе-бару, внаслідок якої його площа збільшилась з 115,9 кв.м. до 166,4 кв.м, була проведена шляхом спорудження прибудови до вказаного кафе на земельній ділянці Одеської міської ради, яка не передавалась у власність чи користування.

Жодних доказів, які б заперечували цей факт ні відповідачем, ні третьою особою ОСОБА_5 суду не надано.

В розумінні ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» роботи з улаштування додаткового приміщення до вищевказаного кафе-бару відносяться до категорії «Реконструкція», яка передбачає перебудову введеного в експлуатацію в установленому порядку об’єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірі та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників.

Слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проведення реконструкції без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів можливо за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Однак, якщо така реконструкція пов’язана із збільшенням площі фундаменту, то її проведення відповідно до вимог вищевказаного закону буде можливим лише за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій передбачається розміщення об’єкту.

Отже, з’ясовані в ході апеляційного перегляду обставини проведеної реконструкції вищевказаного кафе-бару підтверджують наявність визначених ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підстав для скасування спірної декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а саме - виявлення факту подання недостовірних даних у зареєстрованій декларації, які дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Оскільки судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до прийняття помилкового рішення, то таке рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таких витрат по даній справі не понесено.

Керуючись ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року – скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації, проведену Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 25 липня 2016 року №ОД 143162071760 щодо реконструкції нежитлової будівлі кафе-бару, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: вул.Академіка Філатова, буд.8/10, м.Одеса, Київський район, замовником у якій зазначено ОСОБА_5.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 27 квітня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3