Рішення № 73735607, 23.04.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/711/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Шулик Н.І.,

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення.

Позовні вимоги:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.11.2017 року № НОМЕР_1, яким нарахований штраф у сумі 14275 грн. 28 коп.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2018 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (надалі також - позивач, ПАТ "Укрнафта") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.11.2017 року № НОМЕР_1, яким нарахований штраф у сумі 14275 грн. 28 коп. за затримку сплати грошового зобов`язання.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафу є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте за наслідками камеральної перевірки, під час проведення якої з`ясовувались питання, що виходять за законодавчо визначені межі даного виду перевірки. ПАТ "Укрнафта" вважало, що під час проведення камеральної перевірки не можуть з`ясовуватись питання щодо термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання.

Крім того, позивач наполягав на тому, що під час винесення відповідного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган порушив право платника податків щодо надання заперечень відносно висновків перевірки, а саме: виніс оскаржуване податкове повідомлення - рішення раніше ніж отримав заперечення платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позові та відповіді на відзив на позовну заяву /а.с. 47-48/.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.

У відзиві на позовну заяву /а.с. 34-35/ відповідач стверджував про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Зазначав, що податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 23.11.2017 року прийнято на підставі висновку камеральної перевірки платника щодо несвоєчасної сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість по декларації за лютий 2016 року в розмірі 71 376 грн 40 коп.

Відповідачем вказано, що камеральна перевірка проведена відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням встановленого пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України предмету камеральної перевірки. ГУ ДФС у Полтавській області зазначено, що заперечення на акт перевірки позивачем подані з порушенням встановленого законодавством п`ятиденного терміну, тому вони правомірно не були розглянуті фіскальним органом. Відповідно ГУ ДФС у Полтавській області було правомірно винесене повідомлення - рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Нафтогазовидобувне управління "Полтаванафтогаз" є відокремленим підрозділом юридичної особи - ПАТ "Укрнафта" /а.с. 23-25/.

08 листопада 2017 року посадовою особою Головного управління ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість по податковій декларації за лютий 2016 року по Договору про спільну діяльність від 24.12.1997 № 99/97, уповноважена особа - НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" .

За результатами перевірки складено акт від 08.11.2017 року № 6053/16-01-12-02-12/403739509 /а.с. 9-11/ (надалі - акт), в якому встановлено несвоєчасну сплату податкового зобов`язання по податку на додану вартість по декларації за лютий 2016 року в розмірі 71 376 грн 40 коп., чим порушено п. 57.1 статті 57, п. 203.2 статті 203 Податкового кодексу України.

Отримавши 13.11.2017 року акт, позивач склав заперечення, які відправлені 20.11.2017 року на адресу відповідача та були отримані останнім 23.11.2017 року.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Полтавській області винесене податкове повідомлення-рішення від 23.11.2017 року № НОМЕР_1, яким нарахований штраф у розмірі 20% від суми своєчасно несплаченого узгодженого податкового боргу.

Зазначене податкове повідомлення-рішення ПАТ "Укрнафта" оскаржило в адміністративному порядку, звернувшись зі скаргою до Державної фіскальної служби України /а.с. 16-18/.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 16.02.2018 року № 5747/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 23.11.2017 року залишене без змін, а скарга - без задоволення /а.с. 19-20/.

Позивач не погодився із податковими повідомленнями - рішеннями № НОМЕР_1 від 23.11.2017 року, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пп. 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.152 статті 14 Податкового кодексу України, погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Висновки щодо правозастосування

Оцінюючи доводи позивача щодо невідповідності виду перевірки (камеральної) предмету податкового законодавства, дотримання якого в даному разі перевірялося, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Судом встановлено, що позивач, посилаючись як на підставу протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, вказує на те, що під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган не може перевіряти вчасність сплати податкового зобов`язання, зазначеного у декларації. На підтвердження цього ним у позовній заяві цитується зміст пп. п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України. Однак, позивач у позові наводить лише перший абзац зазначеного підпункту, оминаючи другий абзац, в якому чітко зазначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, суд критично оцінює відповідний довід позивача.

Оцінюючи посилання ПАТ "Укрнафта" про те, що відповідач порушив право платника податку надати заперечення на акт перевірки протягом п`яти днів, та виніс оскаржуване податкове повідомлення - рішення без урахування заперечень на акт перевірки, що надіслані ПАТ "Укрнафта" у останній день строку для їх подання, суд прийшов до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що отримавши 13.11.2017 року акт камеральної перевірки, позивач склав заперечення на його висновки, які відправлені засобами поштового зв"язку 20.11.2017 року на адресу відповідача та були отримані останнім 23.11.2017 року.

Відповідно до п. 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

23.11.2017 року ГУ ДФС у Полтавській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення без врахування заперечень, що надійшли до контролюючого органу 23.11.2017 року.

Оцінюючи відповідні обставини, суд виходить з наступного.

ГУ ДФС у Полтавській області як суб`єкт владних повноважень повинен діяти у межах та у спосіб, що встановлені нормами чинного законодавства. Під час винесення податкового повідомлення - рішення від 23.11.2017 року № НОМЕР_1 контролюючий орган керувався нормами Податкового кодексу, що встановлюють його обов`язок відповідно до п.126.1 статті 126 Податкового кодексу України нарахувати штраф за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов`язання. Податкове повідомлення - рішення було винесене вже після спливу передбачених 5 днів для подання заперечень на акт перевірки.

Також, як на думку суду, зміст відповідних заперечень жодним чином не впливає на результат перевірки. Запереченнями не спростувано встановленого в ході перевірки порушення строку сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Окремо суд звертає увагу на те, що в ході судового розгляду представник позивача не спростовував факту несвоєчасної сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість. Отже, спір щодо факту несвоєчасної сплати податкового зобов"язання відсутній.

Таким чином, на підставі встановленого факту того, що ПАТ "Укрнафта" порушило строк сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 71 376 грн. 40 коп. більше ніж на 30 календарних днів, відповідач правомірно нарахував даному платнику штраф відповідно до п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у розмірі 20% від суми грошового зобов`язання - 14 275 грн 28 коп., про що виніс оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Отже податкове повідомлення-рішення, яким нарахований штраф за затримку сплати грошового зобов`язання, винесене відповідачем на підставі вимог чинного законодавства, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Як наслідок, податкове повідомлення - рішення від 23.11.2017 року № НОМЕР_1, яким нарахований штраф у сумі 14 275 грн. 28 коп. є правомірним та скасуванню не підлягає.

Таким чином, позивачем не доведено тверджень, покладених в обґрунтування позову, на відміну від відповідача, а отже в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (місцезнаходження: пров.Несторівський , 3-5 м.Київ, код ЄДРПОУ - 00135290) до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (місцезнаходження: вул. Європейська, 4 м.Полтава, код ЄДРПОУ - 39461639) залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 травня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_3