Вирок № 73735242, 03.05.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/2135/18

кримінальне провадження

№1-кп/489/454/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретарясудового засідання Коденко К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта з угодою про визнання винуватості відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця протитанкової артилерійської батареї ВЧ НОМЕР_1 , не одруженого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України,

за участю:

прокурора Докторович

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Беспрозванного Д.О.

встановив:

14.10.2016 близько 03 год. 40 хв., ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи у складі організованої групи та відповідно до розробленого злочинного плану, із заздалегідь приготовленим стартовим пістолетом «EKOL MAJOR», серії НОМЕР_2 , та предметом, схожим на бойову гранату «Ф-1», на автомобілі «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , прибули до комп`ютерного клубу «В мережі», який розташований на перехресті пр. Богоявленського та вул. Пограничної в м. Миколаєві.

Прибувши на місце ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вийшли з автомобіля та підійшли до дверей зазначеного комп`ютерного клубу, а ОСОБА_6 залишився в автомобілі та спостерігав за прилеглою до місця злочину територією.

Одягнувши маски, ОСОБА_2 , тримаючи в руках стартовий пістолет «EKOL MAJOR», серії НОМЕР_2 , спільно з ОСОБА_4 , який тримав муляж учбової гранати «Ф-1», увірвались до приміщення вказаного комп`ютерного клубу, де погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я, з метою подолання можливого опору, наказали охоронцю ОСОБА_7 лягти на підлогу обличчям до низу, після чого ОСОБА_4 притиснув охоронця коліном, контролюючи його положення.

ОСОБА_2 у свою чергу підійшов до спеціально обладнаного місця, де знаходилась адміністратор закладу ОСОБА_8 та погрожуючи пістолетом наказав останній віддати грошові кошти та цінності. Усвідомлюючи небезпеку для свого життя та здоров`я, ОСОБА_8 підкорюючись наказам ОСОБА_9 вказала на місце знаходження грошових коштів.

Продовжуючи реалізовувати злочинний намір направлений на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 забрав грошові кошти в сумі 1000,00 грн., мобільний телефон «Samsung E1200 I», вартістю 250,00 грн. та мобільним телефоном «Fly DS 106 D», вартістю 300,00 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1550,00 грн.

Вчинивши розбійний напад ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вибігли з приміщення клубу, присіли в автомобіль «ВАЗ 2107», у якому їх чекав ОСОБА_6 , після чого залишили місце вчинення злочину та розпорядившись у подальшому майном потерпілої на власний розсуд.

У подальшому, в середині жовтня 2016 року (точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим) в денний час доби, ОСОБА_1 , знаходячись на території військової частини НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно знаючи від ОСОБА_9 , що останній скоїв розбійний напад на інтернет-кафе (комп`ютерний клуб) «В мережі» в м. Миколаєві, під час якого заволодів мобільний телефоном «Fly DS 106 D», imei: НОМЕР_4 , придбав та зберігав вказаний телефон, завідомо одержаний ОСОБА_10 злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання доходів), одержаний злочинним шляхом, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 198 КК України, а саме заздалегідь не обіцяне придбання та зберігання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю та розкаявся у скоєному.

Між обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Беспрозванного Д.О., та прокурором Докторович Т.В. 12.04.2018 у кримінальному провадженні № 12017150040000359 укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до умов угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 198 КК України.

ОСОБА_1 беззастережно визнав свою вину в обсязі пред`явленого обвинувачення. При цьому, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання за ст. 198 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 повністю визнав провину у скоєному кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується посередньо, враховуючи матеріали провадження та особу обвинуваченого, сторонами угоди узгоджено звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, встановлені ст.ст. 473, 476 КПК України, які зрозумілі обвинуваченому та прокурору.

У судовому засіданні обвинувачений, захисник та прокурор просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання.

Розглядаючи в порядку ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, злочин у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений в присутності захисника та прокурор повністю усвідомлюють зміст угоди про визнання винуватості, наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, при цьому ОСОБА_1 цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб. Міра покарання, узгоджена обвинуваченим, захисником та прокурором, з урахуванням наявності обставин, які пом`якшують покарання, а тому істотно знижують ступінь тяжкості злочину, який вчинив ОСОБА_1 .

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що умови угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані вірно, покарання узгоджене сторонами угоди є достатнім для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості на підставі якої обвинуваченого ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до вимогст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 374, 376, 469-475 КПК України, суд -

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 12 квітня 2018 року між прокурором Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Миколаївської області Докторович Т.В.та ОСОБА_1 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України і призначити йому, узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік.

На підставіст. 76 КК Українипокласти на засудженого обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази:

-мобільний телефон «Fly DS 106 D», imei: НОМЕР_4 повернути потерпілій.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя І.В. Коваленко