Ухвала суду № 73734982, 26.04.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/3286/18

провадження 2/201/1501/2018

УХВАЛА

26 квітня 2018 року місто Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська

у складі судді Федоріщева С.С.,

секретаря судового засідання Кияшко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2018 року Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та просить стягнути з останнього на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»; заборгованість у розмірі 15790,54, за кредитним договором № б/н від 14.02.2006 року, судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

26 квітня 2018 року на адресу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська надійшла заява від представника ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» - ОСОБА_2, в якому остання просить позовну заяву залишити без розгляду та розглянути вказану заяву без участі представника Позивача у судовому засіданні.

Суд дослідивши матеріали справи, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається

Згідно п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;.

Відповідно до ст.275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Системний аналіз положень Цивільно-процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Суд вважає, що сторони у справі повинні з належною повагою ставитись до суду та інших сторін у спорі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Розглянувши заяву позивача про залишення позову без розгляду, яка подана до початку розгляду справи по суті, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, оскільки її зміст не суперечить вимогам чинного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.223, 257, 259, 260 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: