Рішення № 73734902, 03.05.2018, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/341/18 пров. №2/478/207/2018

З а о ч н е р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

03 травня 2018 року. смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Томашевського О.О., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 (56000, Миколаївська область, Казанківський район, смт. Казанка, вул. Алхімова, будинок, 64, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення кредитної заборгованості,

В с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач) звернулося до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 30749 грн. 40 коп., з яких: 2754 грн. 73 коп. - заборгованість за кредитом; 743 грн. 16 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 25311 грн. 06 коп. – заборгованість за пенею; 500 грн. 00 коп. – штраф (фіксована частина); 1440 грн. 45 коп. – штраф (процентна складова), у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами 03.08.2007 року кредитного договору № б/н, а також про стягнення судових витрат у справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 03.08.2007 року між сторонами було укладено договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 500 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по кредиту, процентам за користування ним, пенею та штрафи, що станом на 15.01.2018 року складає 30749 грн. 40 коп.

У судове засідання представник позивача не з'явився, з поданого до суду одночасно з позовною заявою клопотання вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу без участі його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду цивільної справи був повідомлений завчасно та належним чином шляхом здійснення виклику через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з’явилися до зали судового засідання.

Відповідно до п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 03.08.2007 року відповідач звернулась до ПАТ «Приватбанк» із анкетою-заявою про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» та погодився, що вказана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає договір про надання банківських послуг.

Згідно заяви відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» зі сплатою 36% річних на суму заборгованості за кредитом та зобов'язалась своєчасно погашати кредит та відсотки за користування ним.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1054 ЦПК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

Виходячи з вимог ст.ст.526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що отримавши кредит в розмірі 500 грн. 00 коп., відповідач лише частково погашав кредит та проценти по ньому, в результаті чого станом на 15.01.2018 року у нього утворилась заборгованість на загальну суму 30749 грн. 40 коп., з яких: 2754 грн. 73 коп. - заборгованість за кредитом; 743 грн. 16 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 25311 грн. 06 коп. – заборгованість за пенею; 500 грн. 00 коп. – штраф (фіксована частина); 1440 грн. 45 коп. – штраф (процентна складова).

Як встановлено судом, позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування ним.

За порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором позивачем також нараховані:

- 25311 грн. 06 коп. – заборгованість за пенею;

- 500 грн. 00 коп. – штраф (фіксована частина);

- 1440 грн. 45 коп. – штраф (процентова складова).

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно п.2.1.1.7.6, п.2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг за порушення зобов'язань по поверненню кредитних коштів, нараховується пеня, а також штрафи у розмірах визначених даними Умовами.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 21.10.2015 року по цивільній справі №6-2003цс15.

Оскільки угодою сторін передбачено застосування пені та штрафу за одне й те саме порушення зобов'язань за договором, їх одночасне стягнення є неприпустимим.

За такого з відповідача підлягає стягненню на користь позивача лише пеня, при визначенні розміру якої суд виходить з наступного.

Так, Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року по справі «Щодо офіційного тлумачення положень зобов’язань» від 22 листопада 1996 року дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Вимога позивача про стягнення пені в розмірі, який перевищує заборгованість, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання, неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Такий висновок Конституційного Суду України узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, в якій наголошено, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, а тому принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах. Конституційний Суд України визначив, що захист від цих зловживань базується на положеннях законодавства, зокрема ч.3 ст.551 ЦК України.

В силу ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки, а пеня є її видом, може бути зменшений за рішенням суду, якщо значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За такого, сума пені підлягає зменшенню до 3500 грн. 00 коп. і це у повній мірі буде відповідати наведеним вище засадам Конституції України, міжнародній практиці та нормам цивільного законодавства про розумність та справедливість судових рішень.

З огляду на все наведене вище, суд приходе до висновку про те, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 6997 грн. 89 коп., з яких: 2754 грн. 73 коп. - заборгованість за кредитом; 743 грн. 16 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 3500 грн. 00 коп. – заборгованість за пенею.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача згідно розміру задоволених вимог також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати.

Згідно з платіжним дорученням № PROM3BF645 від 03.03.2018 року позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Частина задоволених позовних вимог складає 22,76% від заявлених вимог позивача, у зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 401 грн. 03 коп.

Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 76, 81, 89, 141, 209, 229, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 56000, Миколаївська область, Казанківський район, смт. Казанка, вул. Алхімова, будинок, 64, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення кредитної заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. № 29092829003111) заборгованість за кредитним договором від 03.08.2007 року у сумі 6997 (шість тисяч дев’ятсот дев’яносто сім) грн. 89 коп., з яких: 2754 грн. 73 коп. - заборгованість за кредитом; 743 грн. 16 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 3500 грн. 00 коп. – заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок № 29092829003111) судовий збір, в розмірі – 401 (чотириста одну) грн. 03 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду виготовлено та підписано суддею: 03 травня 2018 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_3