Рішення № 73733930, 26.04.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2018 р. Справа № 818/1170/18

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 прикордонного загону про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач 1), ОСОБА_1 прикордонного загону (далі - відповідач 2), в якій просить:

- зобов’язати Адміністрацію Держприкордонслужби України здійснити перерахунок недоотриманих коштів;

- зобов’язати Адміністрацію Держприкордонслужби України здійснити перерахунок (враховуючи щомісячну грошову винагороду за 24 останні місяці служби ОСОБА_2 одноразову грошову винагороду при звільненні та грошову допомогу на оздоровлення за 2016 та 2017 роки, відповідно до вищезазначених розрахунків) та направити його встановленим порядком до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для перерахування пенсійного забезпечення ОСОБА_2;

- стягнути з Адміністрації Держприкордонслужби України на користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 65850,75 грн. та перерахувати їх на карту для виплат за № 5168757272106073, яку видано ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 до 02.08.2017 проходив службу у ОСОБА_1 прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Наказом начальника ОСОБА_1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 18.07.2017 360-ОС звільнено з військової служби. Наказом від 02.08.2017 № 15083-ОС виключено зі списків особового складу загону. Головним управлінням пенсійного фонду України в Сумській області з 22.09.2017 позивачу призначено пенсію за вислугою років. При призначенні пенсії не було враховано щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій”.

ОСОБА_2 вважає, що діями та рішеннями командування ОСОБА_1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України та Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області порушуються його права стосовно справедливого обчислення розміру пенсії, оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Крім того, невключення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні та допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, призвело до недоотримання позивачем коштів на загальну суму 65 850, 75, які позивач просить стягнути з Адміністрації Держприкордонслужби України на його користь.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду України від 26.03.2018 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Відповідачі подали до суду письмові відзиви на позовну заяву, в яких зазначили, що щомісячна додаткова винагорода, з підстав, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425, не входить до переліку видів грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 до 02.08.2017 проходив службу в ОСОБА_1 прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

ОСОБА_1 прикордонного загону від 09.01.2018 № 11/2-ш/пз (а.с. 15) позивачу було надано витяг розрахунково-платіжної відомості за період з серпня 2015 року по липень 2017 року, з якого вбачається, що на час звільнення ОСОБА_2 з військової служби розмір його грошового забезпечення включав щомісячну додаткову грошову винагороду, яка становила 60 % місячного грошового забезпечення в сумі 4390,05 гривень. (а.с. 16-21).

ОСОБА_1 прикордонного загону від 02 лютого 2018 року № 13/ш-8 (а.с. 22) позивача проінформовано, що одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби була виплачена у місяці звільнення та є соціально гарантованою виплатою, яка регламентована Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно наданих Пенсійним фондом України роз’яснень, не відноситься до грошового забезпечення військовослужбовців, а так і нарахування єдиного соціального внеску на зазначену суму вихідної допомоги, при звільненні військовослужбовців, не проводиться. Також, надано витяг з розрахунково-платіжної відомості про отримані суми при розрахунку за серпень 2017 року, в якому зазначено розрахунок одноразової грошової винагороди після звільнення, а саме: 7316,75 грн. х 26 календарних років х 50% = 95117,75 гривень (а.с. 23).

Із вищевказаних розрахунково-платіжних відомостей вбачається, що під час звільнення ОСОБА_2 було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу (за 26 повних календарних років) та допомогу на оздоровлення без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв’язку з не включенням відповідачем щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, а також у зв’язку з не включенням вказаної винагороди до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні та допомоги на оздоровлення.

Нормативно-правовими актами, що регулюють питання виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України і діяли на час звільнення позивача зі служби є Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», Постанова Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294), Постанова Кабінет Міністрів України №889 від 22.09.2010 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова № 889), Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, що затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.06.2008 за №537/15228 (далі - Інструкція № 425), Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 73 від 02.02.2016 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України».

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-ІV).

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 43 Закону №2262-ХІІ).

Згідно зі статтею 41 Закону № 1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Отже, зі змісту зазначеного закону випливає, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи саме щомісячні додаткові види грошового забезпечення з яких було сплачено внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ (далі - закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктами 3, 4 цієї статті грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та має забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

За пунктом 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби, зокрема, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за умови наявності у військовослужбовця вислуги 10 років і більше.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 1 Постанови № 1294 визначено поняття та структура грошового забезпечення військовослужбовців. Так, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Поняття «додаткові види грошового забезпечення», та які саме надбавки, доплати, винагороди та премії входять в зазначене поняття, регламентовано в Додатку 25 до Постанови №1294, а саме до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення такі винагороди: винагорода за бойове чергування (бойову службу), відсотків посадового окладу; винагорода за польоти з палуби і посадку на палубу корабля (судна), відсотків посадового окладу; винагорода за стрибки з парашутом, відсотків мінімального посадового окладу за первинною офіцерською посадою командира взводу; винагорода за водолазні роботи.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення такі винагороди: винагорода за тривалість безперервної військової служби, посадовий оклад і оклад за військовим званням; винагорода за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, відсотків мінімального посадового окладу командира взводу; винагорода за тралення і знешкодження мін, відсотків посадового окладу; винагорода за дозаправку літаків у повітрі, відсотків посадового окладу; винагорода за проведення випробувань і досліджень.

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода відповідно до змісту Постанови №1294 не входить в склад грошового забезпечення.

Інструкцією № 425 визначено, що грошове забезпечення - це гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розділ III Інструкції № 425 встановлює перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: винагорода за бойове чергування (бойову службу); винагорода за стрибки з парашутом; винагорода за тривалість безперервної військової служби.

Таким чином, даний перелік є вичерпним та не передбачає такого забезпечення, винагороди як «щомісячна додаткова грошова винагорода».

Відповідно до положень п. 1.2. Інструкції № 425, місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець, згідно із чинним законодавством.

До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія).

Отже, до складу місячного грошового забезпечення взагалі не входять будь-які винагороди.

Так, суд наголошує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889» для військовослужбовців був запроваджений новий вид забезпечення - щомісячну додаткову грошову винагороду.

Проте, з детального аналізу вказаних постанов Кабінету Міністрів України випливає, що поняття «місячне грошове забезпечення» та «щомісячна додаткова грошова винагорода» розмежовані один від одного. Зазначені доводи зроблені зокрема із аналізу підпункту 2 пункту 1 Постанови №889, де визначено порядок розрахунку винагороди, яка обраховується у відсотковому відношенні з розміру місячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 2 постанови №161 Міністерство оборони зобов'язувалося забезпечити здійснення видатків, пов'язаних з набранням чинності цією постановою, в межах видатків на оплату праці, передбачених Міністерству в Державному бюджеті України на 2013 рік.

При цьому зміни, що вносилися до постанови № 889, істотно не зачіпали положень пункту 2 цієї постанови.

На виконання постанови №889 Міністр оборони України наказом від 15 листопада 2010 року № 595 затвердив Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 року за №1194/18489; з наступними змінами; далі - Інструкція), положення якої стали застосовуватися з 1 жовтня 2010 року.

У цьому акті визначені умови та порядок виплати особам офіцерського складу винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати.

Зокрема, в пункті 3 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) наводиться перелік складових грошового забезпечення, з якого має обраховуватися й виплачуватися винагорода і який за обсягом є меншим за перелік, встановлений у пункті 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ.

За пунктом 5 Інструкції винагорода виплачується як окремий платіж разом (одночасно) з грошовим забезпеченням.

Пунктом 8 Інструкції встановлено, що грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового хабезпечення.

У пункті 9 Інструкції передбачено, що розміри винагороди встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони (Головного управління розвідки Міністерства оборони) в Державному бюджеті України на відповідний рік.

Відповідно до положень пункту 10 Інструкції, командир військової частини за наявності обставин, передбачених у цьому пункті, має право зменшувати розмір винагороди.

Таким чином, нормативний підхід до розуміння положень постанови №889 в системному зв'язку із нормами статей 9 і 15 Закону №2011-ХІІ та правилами Інструкції дають підстави стверджувати, що винагорода, встановлена постановою №889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ, а також грошова допомога на оздоровлення. Ця винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; вона (винагорода) виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та до складу грошової допомоги на оздоровлення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що «щомісячна додаткова грошова винагорода», передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» не входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється (нараховується) пенсія, а також не входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога при звільненні з військової служби та грошова допомога на оздоровлення.

Зазначений висновок суду щодо правового статусу щомісячної додаткової грошової винагороди також кореспондується із постановою Верховного суду від 01.03.2018 по справі №761/17387/17 адміністративне провадження №К/9901/2181/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при звільненні ОСОБА_2 було виплачено одноразову грошову допомогу та допомогу на оздоровлення у встановленому законодавством порядку у повному обсязі, тому позовні вимоги про зобов’язання Адміністрації Держприкордонслужби України здійснити перерахунок недоотриманих коштів, враховуючи щомісячну грошову винагороду за 24 останні місяці служби ОСОБА_2, одноразову грошову винагороду при звільненні та грошову допомогу на оздоровлення за 2016 та 2017 роки відповідно до розрахунків позивача, та направити його встановленим порядком до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для перерахування пенсійного забезпечення ОСОБА_2, а також вимоги про стягнення з Адміністрації Держприкордонслужби України на користь ОСОБА_2 коштів задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 прикордонного загону про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко