Рішення № 73733804, 25.04.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/398/1815 год. 35 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кованій В.А.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Херсонській області до Дочірнього підприємства "Гауда" Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслав і Ко" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДФС у Херсонській області (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Гауда" Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслав і Ко" (далі-відповідач), в якому просить стягнути кошти з рахунків платника податків у банках та стягнути кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу в сумі 2 905 115,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 21.02.2018р. за відповідачем обліковується податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств на суму 2905115,37 грн., який виник 15.02.2018р. за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань нарахованих: податковим повідомленням-рішенням від 29.01.2018р. №0000391422 на суму 1 989745,27 грн., пені в сумі 929750,14 грн. У зв'язку з наявною переплатою та частковою сплатою грошового зобов'язання в сумі 14380,04 грн. залишок несплаченого податкового боргу становить 2 905 115,37 грн. Враховуючи, що вчинені позивачем дії не призвели до погашення податкового боргу, податковий борг не сплачений в строки, визначені податковим законодавством, позивач просить стягнути кошти з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Частиною 2 статті12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи

Згідно положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Враховуючи наведені норми процесуального законодавства ухвалою суду від 03 березня 2018р. відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено на 28 березня 2018р. за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні 28 березня 2018р. задоволено клопотання позивача про надання часу для більш детального ознайомлення з відзивом та надання відповіді на нього, оголошено перерву до 16 квітня 2018р.

16 квітня 2018р. в судовому засіданні задоволено клопотання представника відповідача, надано час для ознайомлення з поясненнями на відзив, оголошено перерву до 25 квітня 2018р.

В судовому засіданні 25 квітня 2018р. представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов з підстав викладених у ньому.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема, у відзиві на позов відповідач посилається на оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.01.2018р. №0000391422 в адміністративному порядку до ДФС України, що згідно з нормами податкового законодавства зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що вручена Підприємству податкова вимога від 07.04.2015р. є необґрунтованою та містить відомості про податковий борг з податку на прибуток підприємств в сумі 18040,54 грн., що включає в себе штрафні санкції. Однак, у відповідача за 2013-2014р. переплата з податку на прибуток в сумі 21857,00 грн., тому податкова вимога від 07.04.2015р. мала бути погашена за рахунок переплати. Відповідач також посилається на відсутність розрахунку пені, що позбавляє його розуміння яка саме відсоткова ставка була використана при розрахунку пені.

Позивачем надано до суду відповідь на відзив зі змісту якого вбачається, що за результатами розгляду скарги ДП "Гауда" ТОВ "Станіслав і Ко" на податкове повідомлення-рішення від 29.01.2018р. №0000391422 ДФС України листом від 12.03.2018р. №8324/6/99-99-11-01-01-25 залишив скаргу без розгляду. Щодо погашення податкової вимоги позивач зазначив, що податкова вимога від 07.04.2015р. №2157-23 на загальну суму 18040,54 грн. не є погашеною з огляду на наявність податкової заборгованості з інших видів податків, що підтверджується рішеннями суду, які набрали законної сили. Так, позивачем зазначено, що контролюючим органом нарахована пеня згідно положень ст..129 ПК України в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ діючої на кожен день.

Відповідачем надано до суду додаткові пояснення до відзиву в якому відповідач звертає увагу на наступне. 07.04.2015р. податковим органом винесено податкову вимогу №2157-23 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №188 від 07.04.2015р. 25.05.2017р. контролюючим органом складено акт опису майна №204/21-03-23-01-12, за яким проведено опис 9 одиниць автотранспорту Підприємства у податкову заставу. Однак вважає, що вказане рішення та акт опису майна є протиправними з огляду на те, що балансова вартість описаного майна значно вища, ніж сума податкового боргу у день виникнення права податкової застави.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши їх правові позиції, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов до наступного.

Дочірнє підприємство "Гауда" товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслав і Ко" (код ЄДРПОУ 24752615) здійснює господарську діяльність на підставі Статуту, зареєстрованого розпорядженням Херсонської міської ради 22.04.1997 р. № 4705, взято на облік до Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області 23.04.1997 р.

Судом встановлено, що у період з 04.03.2015р. по 01.04.2015р. контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ДП "Гауда" ТОВ "Станіслав і Ко", за результатами якої складено акт від 08.04.2015 № 77/21-03-22-02/24752615 (далі - акт № 77). На підставі вказаного акту №77 податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.04.2015 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, якими Підприємству збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток на 1 995 032,5 грн., у тому числі за основним платежем на 1 596 026,0 грн., за штрафними санкціями на 399 006,5 грн. та з податку на додану вартість на 4 588 382,5 грн., у тому числі за основним платежем на 579 862,0 грн. та за штрафними санкціями на 3 678 520,5 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в судовому порядку.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.04.2017р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017р. позов ДП "Гауда" ТОВ "Станіслав і Ко" задоволено частково. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області від 16.04.2015 № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 5287,23 грн., в тому числі за основним платежем на 4229,78 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1057,45 грн. Також визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області від 16.04.2015 № НОМЕР_2.

Враховуючи вказану обставину, ГУ ДФС у Херсонській області відповідно до п.5 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015р. №1204, прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.01.2018р. №0000391422 на суму податку на прибуток - 1 591 796,22 грн. та штрафні санкції - 397 949,05 грн.

Також судом встановлено, що 13.02.2018р. податкове повідомлення-рішення від 29.01.2018р. №0000391422 оскаржено відповідачем в адміністративному порядку до ДФС України. За результатами розгляду вказаної скарги ДФС України листом від 12.03.2018р. №8324/6/99-99-11-01-01-25 залишила її без розгляду з огляду на положення ст. 56 ПК.

Вирішуючи дані правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

В силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно зі ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Як вже зазначалось вище, ДП "Гауда" ТОВ "Станіслав і Ко" оскаржувались податкові повідомлення-рішення, якими йому нараховано грошове зобов'язання, і в судовому і в адміністративному порядку.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

За результатами оскаржень податкових повідомлень-рішень в судовому і адміністративному порядках, сума грошового зобов'язання, яка визначена контролюючим органом складала 1 989 745,27 грн. (в тому числі по податку на прибуток 1 591 796,22 грн. та штрафні санкції - 397 949,05 грн.).

Таким чином, грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 29.01.2018р. №0000391422 набуло статусу узгодженого. Оскільки ці зобов'язання не було сплачено платником у встановлений Законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Так, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями ст.. 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що 07.04.2015р. контролюючим органом виставлена вимога форми "Ю" №2157-23, яка отримана відповідачем 24.04.2015р.

Слід звернути увагу, що Податковий кодекс України не містить норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому контролюючий орган не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач був постійним боржником не лише з податку на прибуток, що підтверджується копією зворотного боку облікової картки платника, а також рішеннями суду, зокрема у справах №821/1917/15-а, №821/36/18, які набрали законної сили. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

На підставі викладених обставин доводи відповідача щодо погашення податкової вимоги наявною переплатою з податку на прибуток є помилковими.

Відповідно до пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею (ст..89 ПК України).

07 квітня 2015р. заступником начальника ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області прийнято рішення №188 про опис майна ДП "Гауда" ТОВ "Станіслав і Ко" у податкову заставу.

Судом встановлено, що ДП "Гауда" ТОВ "Станіслав і Ко" оскаржено вищезазначену податкову вимогу та рішення №188 про опис майна у податкову заставу в судовому порядку.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 24.04.2018р. позов повернуто позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків, які полягали в необгрунтуванні позивачем пропуску строків звернення до суду з вказаним позовом.

З наведеного вбачається, що податкова вимога від 07.04.2015р. №2157-23 та рішення №188 про опис майна у податкову заставу є дійсними на день розгляду даної справи.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нарахування пені розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п.129.4 ст.129 ПК України).

Судом встановлено, що контролюючим органом нарахована пеня на суму податкового зобов'язання ДП "Гауда" ТОВ "Станіслав і Ко" в розмірі 929 750,14 грн.

Таким чином, враховуючи, що у відповідача наявна переплата в сумі 14380,04 грн., загальна сума податкового боргу станом на 21.02.2018р. складає 2 905 115,37 грн.

Як вбачається, застосовані контролюючим органом заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу в добровільному порядку.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається із матеріалів справи, в банківських установах на ім'я ДП "Гауда" ТОВ "Станіслав і Ко" відкриті поточні банківські рахунки, з яких може проводитись стягнення податкового боргу.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Дочірнього підприємства "Гауда" Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслав і Ко" (м. Херсон, пр-т Ушакова, 50, код ЄДРПОУ 24752615) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) до зведеного бюджету, р/р 33117318700002, ОКПО 37959779, МФО 852010, банк ГУ ДКСУ у Херсонській області в сумі 2905115 (два мільйони дев'ятсот п'ять тисяч сто п'ятнадцять) грн. 37 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02 травня 2018 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.3