Постанова № 73733619, 23.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 р. № 820/2281/18

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду із позовом в якому просить суд:

- визнати дії ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, щодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року - протиправними;

- скасувати рішення №19 6825/416 від 23 березня 2018 року, видане ОСОБА_1 приміським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області “Про відмову в перерахунку пенсії”;

- зобов'язати ОСОБА_1 приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплачувати ОСОБА_3 пенсію, на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до п.3 ст.59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та п. 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (із змінами), обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він є особою з інвалідністю з 1992 року. У зв’язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148, яким внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії. Однак рішенням відповідача №19 6825/416 від 23 березня 2018 року “Про відмову в перерахунку пенсії” у перерахунку пенсії було відмовлено. На думку позивача, дії відповідача стосовно відмови у проведенні перерахунку його пенсії є протиправними, а рішення підлягає скасуванню. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Представник відповідача у наданому до суд відзиві проти заявленого позову заперечував та зазначив, що оскаржуване у даній справі позивачем рішення про відмову у перерахунку пенсії позивача було прийнято відповідачем у відповідності до норм діючого законодавства у зв’язку з відсутністю визначених законодавством підстав для проведення перерахунку з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року. Вказаного висновку відповідач дійшов у зв’язку з тим, що положення п.3 ст.59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” стосуються осіб, які приймали участь у ліквідації аварії на ЧАЄС під час проходження дійсної строкової служби, а позивач брав участь у спеціальних зборах з ліквідації аварії на ЧАЄС. Отже, на думку відповідача позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду позивачем надано заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

З матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю третьої групи з 1992 року, внаслідок захворювання, отриманого під час виконання військових обов'язків, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

При цьому, пенсія по інвалідності призначена та виплачується позивачу ОСОБА_1 приміським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області з нарахованої заробітної плати у розмірі, відповідно до ст. 54, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 21.03.2018 року звернувся із письмовою заявою до ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, у якій просив видати розпорядження про призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях п застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Листом від 28.03.2018 року позивач отримав відповідь із зазначенням того, що рішенням ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 23.03.2018 року №19 6825/416 відмовлено у перерахунку пенсії позивача у зв’язку з відсутністю підстав для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII.

На думку позивача, таке рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує його права.

Суд зазначає, що у положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Положеннями ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Зі змісту адміністративного позову та доданих до нього документів вбачається, що у квітні 1986 року позивач був призваний на спеціальні військові збори ОСОБА_1 військовим комісаріатом Харківської області та направлений до військової частини № 64354 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації для виконання особливо важливого Урядового завдання з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

З огляду на вище вказане, враховуючи положення ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач є військовослужбовцем.

Суд зазначає, що положеннями ст. 59 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ визначено порядок виплати пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Як встановлено судовим розглядом Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017 ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ викладено у новій редакції, відповідно до якої особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

При цьому, пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210, передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

З огляду на вище викладене та враховуючи обставини того, що позивач в розумінні положень ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ є особою, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовець, то він відноситься до категорії осіб, яка має право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Враховуючи вище зазначене та встановлені судовим розглядом справи обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

При цьому, рішення №19 6825/416 від 23 березня 2018 року, видане ОСОБА_1 приміським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області “Про відмову в перерахунку пенсії”, враховуючи протиправність відмови у проведенні перерахунку підлягає скасуванню, як протиправно прийняте.

Враховуючи встановлені судовим розглядом справи обставини суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області перерахувати та виплатити ОСОБА_3 з 01.10.2017 року пенсію, відповідно до п.3 ст.59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та п. 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (із змінами), обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01 січня відповідного року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, щодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Скасувати рішення №19 6825/416 від 23 березня 2018 року ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області “Про відмову в перерахунку пенсії”.

Зобов'язати ОСОБА_1 приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області перерахувати та сплатити ОСОБА_3 з 01.10.2017 року пенсію з врахуванням проведених виплат, на підставі п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 02 травня 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.