Постанова № 73733494, 03.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/3238/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2018 року суддя Плахтій І.Б., час ухвалення 13.03 год., місце ухвалення м.Луцьк у справі № 161/18568/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, повний текст складено 19.03.18, -

В С Т А Н О В И Л А:

01.12.2017р. позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати дії ГУ ДФС у Волинській області щодо притягнення її до адміністративної відповідальності незаконними і скасувати постанову заступника начальника ГУ ДФС у Волинській області Харченко Т.В. №413/03-10-14-05 від 23.11.2017р. про накладення адміністративного стягнення за порушення ч.1 ст.163-15 КУпАП в розмірі 1700,0 грн., а провадження у справі закрити.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з Акту податкової перевірки № 12118/14-01/38652318 від 26.10.2017 вбачається інкриміновано їй правопорушення допущено одноразово 28.05.2014., тому вважає строк накладення адміністративного стягнення минув більше 3 років.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2018 позов задоволено, скасовано постанову головного державного ревізора-інспектора Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області Поляка Р.М. №413/03-10-14-05 від 10 листопада 2017 року про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-15 КУпАП.

Не погодившись із винесеним рішенням суду, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідач подав апеляційну скаргу і просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що позивачем не надано доказів, що порушення яке було виявлено контролюючим органом під час перевірки було усунуте на наступний день, шляхом повернення ліміту готівки до каси.

У судовому засіданні першої інстанції представник позивача не заперечував факту вчинення даного порушення, а лише на підтвердження своєї позиції посилався на ст.38 КУпАП.

При ознайомлені із протоколом №00000289 від 10.11.2017 року ОСОБА_1 не відмовилась від підпису даного протоколу, а тому вважає, що ОСОБА_1 погодилася з даним порушенням та визнала його.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи відповідно до ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 28.09.2017 по 19.10.2017 ГУ ДФС у Волинській області проводило документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «ДТМ Агросервіс», директором якого є ОСОБА_1 про що складено Акт від 26.10.2017 №12118/14-01/38652318 (а.с.5-11) .

10.11.2017 головним державним ревізором-інспектором ГУ ДФС у Волинській області Поляком Р.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення №00000289, яким встановлено, що директор ТзОВ «ДТМ Агросервіс» ОСОБА_1, згідно Акта документальної перевірки від 26.10.2017, порушила п.2.3. Постанови правління НБУ від 15.12.2004 №637 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме видано готівкові кошти з каси підприємства протягом одного дня понад встановлену постановою правління НБУ від 06.06.2013 №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою», чим порушила ч. 1 ст.163-15 КУпАП (а.с.4).

Постановою заступника начальника ГУ ДФС у Волинській області Харченко Т.В. №413/03-10-14-05 від 23.11.2017р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-15 КУпАП та накладено штраф в сумі 1700 грн. (а.с.3)

Скасовуючи постанову відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку, що порушення не є триваючим, оскільки до даних правовідносин застосовується двомісячний строк з дня вчинення правопорушення.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді) - ч.1 ст.38 КУпАП.

Враховуючи вимоги статті 38 КУпАП, адміністративні правопорушення поділяють на: триваючі правопорушення; правопорушення, що мають разовий характер. Обчислення строків адміністративного стягнення залежить від його виду. При цьому статтею 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень. За цих обставин не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате - підлягає закриттю. Таким чином, для більшості правопорушень перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності починається з дня вчинення правопорушення. КУпАП не містить визначення поняття "триваюче правопорушення". Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року № 6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

З Акту перевірки вбачається, що з 28.05.2014 жодних перевірок на підприємстві не проводилося, лише встановлено, що 28.05.2014 з каси підприємства, згідно Видаткового касового ордера №59, видано готівкові кошти ОСОБА_5 за призначенням «Повернення поворотної фінансової допомоги» в сумі 160000 грн. чим порушено вимоги п.2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 №637, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 №637, а саме: здійснення розрахунків готівкою із фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами понад граничну суму розрахунків готівкою (150000 грн.), установлених постановою правління НБУ від 06.06.2013 №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» (а.с.9).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вчинене позивачкою порушення не є триваючим, а тому відповідно до розглядуваних правовідносин застосовується двомісячний строк з дня вчинення правопорушення.

Таким чином, у відповідача на час винесення оскаржуваної постанови не було підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Однак, судом першої інстанції скасовуючи постанову про накладення адміністративного стягнення зазначено реквізити протоколу про адміністративне правопорушення, що свідчить про те, що оскаржувана постанова відповідача не скасована судом.

Крім того, задовольняючи позов, суд першої інстанції не вирішив вимоги про визнання дій ГУ ДФС у Волинській області щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності незаконними та закриття провадження у справі.

Колегія суддів вважає, що оскарження неправомірності дій відповідача, ОСОБА_1 уособлює оскарженням самої постанови про накладення адміністративного стягнення, а також слід задоволити її вимоги щодо закриття провадження про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-15 КУпАП.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

П.4 ч.3 ст.286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, постанова суду підлягає скасуванню через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

керуючись ст.243, 286, 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, п.1, 4 ч.1 ст.317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області - задоволити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2018 року у справі № 161/18568/17 - скасувати та прийняти нове.

Позов задоволити.

Визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника ГУ ДФС у Волинській області Харченко Т.В. №413/03-10-14-05 від 23.11.2017р. про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-15 КУпАП та накладено штраф в сумі 1700,0 грн.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-15 КУпАП - закрити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді О. І. Мікула А. Р. Курилець