Постанова № 73733325, 25.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/10295/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

позивач: не з’явився

відповідач: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду (суддя Пулик М.В., смт. Рожнятів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови митного органу,-

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача – Чернівецької митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови митного органу.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови митного органу - залишено без розгляду в порядку п.4 ч.1 ст.155 КАС України. ( а.с. 67)

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач - ОСОБА_1, який в апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного залишення позовної заяви без розгляду (а.с.70-71).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач не був присутній в судовому засіданні через те що, його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи. Апелянт звертає увагу на те, що жодних повідомлень про судові виклики він не отримував. Таким чином, апелянт вважає, що судом першої інстанції допущено порушення права особи знати про дату, час та місце судового засідання, що стало наслідком винесення незаконної ухвали, яка підлягає скасуванню.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду з підстав передбачених п. 4 ч.1ст. 155 КАС України суд першої інстанції виходив з того, що в судове засідання позивач повторно не з’явився та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Проте колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з наступних міркувань.

Відповідно до частини 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч.3 ст.128 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо, зокрема, позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Заходи щодо виклику сторін у судові засідання передбачені Главою 3 Розділу ІІ КАС України, в редакції, що діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.33, ч.ч.1,2 ст.35 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістка вручається під розписку. Особа, яка вручає повістку, зобов’язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.

Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У зв’язку з наведеним, колегія суддів звертає увагу на те, що при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави необхідно з’ясувати: чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд перший і другий раз; чи обидва рази були відсутні поважні причини неприбуття позивача або інформація про такі причини; чи відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності.

Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою судді від 26 липня 2017р. було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 14 серпня 2017року. (а.с.16).

Копія ухвали про відкриття була надіслана лише відповідачу – Чернівецькій митниці Державної фіскальної служби, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Підтвердження направлення копії ухвали про відкриття та призначення справи до судового розгляду на 14 серпня 2017 року позивачу ОСОБА_1 відсутнє.

В матеріалах справи є лише відомості про доставку смс-повідомлення позивачу про розгляд справи на 14 серпня 2018 року.

Позивач,14 серпня 2017 року в судове засідання не з’явився.

У зв’язку з неявкою сторін в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 04 вересня 2017 року. Про відкладення розгляду справи позивача було повторно повідомлено через смс-повідомлення, про що в матеріалах справи наявні відомості про доставку смс-повідомлення.

Позивач, 04 вересня 2017 року, також не з’явився в судове засідання.

У зв’язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, судом першої інстанції винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Як видно з відомостей про доставку смс-повідомлення на телефон (а.с. 60-61, 64-65) останні не містять інформації про особу, яка здійснювала такий виклик, та не зазначено інформації про номер телефону на який було здійснено таке відправлення. Отже, колегія суддів вважає, що дані відомості не можуть бути доказом належного виклику позивача в судове засідання.

Оскільки, в матеріалах справи відсутнє підтвердження, що позивач отримав направлені йому повідомлення, то відсутні підстави вважати, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

За вказаних обставин, колегія суддів зазначає, що факт належного повідомлення позивача судом про дату, час та місце судового розгляду справи матеріалами справи не підтверджується, адже суд першої інстанції не скористався усіма засобами зв’язку аби повідомити позивача про судові засідання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не дотримано процедури виклику позивача у судове засідання у відповідності до норм КАС України, що свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином та, як наслідок, передчасно виніс ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Отже, суд першої інстанції, залишивши позов без розгляду, позбавив позивача можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушив його право на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини також акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 р.).

У Рішеннях у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у справі «Перес де ОСОБА_2 Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це слід вважати як порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги є підставними, оскільки такі спростовують відповідні висновки суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

Згідно ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала скасуванню із направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції .

Керуючись, ч. 4 ст.229,ч.3 ст.242, 243, 246, 250, 308, 310, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 350/1061/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови митного органу - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_2 Повне судове рішення складено 02.05.2018 року.