Рішення № 73732703, 02.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1569/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О. розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовомОСОБА_1доЧернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду Українипровизнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (далі – Чернігівське ОУПФУ), в якому просить:

- визнати дії Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в частині відмови позивачу в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку протиправними;

- зобов'язати Чернігівське об’єднане управління Пенсійного фонду України призначити пенсію позивачу зі зменшенням пенсійного віку з 27.09.2016.

Позов мотивовано тим, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 35 років 8 місяців 29 днів. Спеціальний стаж на посаді матроса плавскладу склав 9 років 28 днів. Даний розмір стажу є меншим ніж 12 років 6 місяців, що не дає ОСОБА_1 права на зменшення пенсійного віку на п’ять років за пунктом «б» частини 1 статті 13 3акону України «Про пенсійне забезпечення», проте він є більшим ніж половина необхідного спеціального стажу згідно з абзацем 24 пункту «б» частини 1 статті 13 3акону України «Про пенсійне забезпечення». Отже, спеціальний стаж роботи за Списком №2 складає 9 років 28 днів, що дає право на зменшення пенсійного віку на 3 роки (2,6+2,6+2,6)= 7 років 6 місяців. Таке право на призначення пенсії виникло позивача в 57 років, а саме 27 вересня 2016 року коли останньому виповнилось 57 років. Позивач звернувся до відповідача 19.08.2016 із заявою про призначення пенсії, на яку останнім 25.08.2016 надано Протокол № 627111 від 25.08.2016, в якому пораховано стаж та відмовлено в призначенні пенсії з підстав відсутності у ОСОБА_1 на це права. Наступного разу з аналогічною заявою ОСОБА_1 звертався на початку липня 2017 року та 01.12.2017 року. Останнім листом Чернігівського об’єднаного управління пенсійного фонду України від 19.01.2018 року в призначені пенсії ОСОБА_1 зі зменшенням пенсійного віку відмовлено. Вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку неправомірними та такими, що порушують право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку, як це передбачено абзацем 24 пункту «б» частини 1 статті 13 3акону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 звернувся до суду.

Представником відповідача подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи. Крім того, вважає, що позивачем пропущений встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк на звернення з позовом до суду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.04.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного письмового провадження, без виклику сторін.

Представником відповідача в своєму відзиві викладено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, проте суд зазначає, що провадження у даній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, що не передбачає можливості переходу в загальне позовне провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що в період з 29.10.1985 по 13.12.1995 ОСОБА_1 перебував у складі плавскладу Калінінградської бази «Рефтрансфлота» Російської Федерації. Із них, згідно Архівної довідки №362 від 28.08.2014 з 12.12.1985 по 24.07.1995 значився і «подтверждается стаж его работы в плавсоставе на судах морского флота рыбной промышленности (кроме судов портовых, постоянно работающих на акватории порта, служебно-вспомогательных, разъездных, пригородного и внутригородского сообщения) постоянно занятого в течении полного рабочего дня в должности матроса».

Загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 35 років 8 місяців 29 днів, спеціальний стаж на посаді матроса плавскладу склав 9 років 28 днів, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 12-18), копіями довідок (а.с. 19-26) та не заперечується відповідачем.

Чернігівським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зниженням його пенсійного віку (а.с. 30-31, 34-35).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Пунктом б частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Абзацем 24 пункту б частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Згідно підрозділу 17 розділу 24 ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 до Списку №2, що дає право на державну пенсію на пільгових умовах відноситься робота на плав базах протягом повного робочого дня, що пов’язана з обробленням риби та морепродуктів на промислі з виходом у відкрите море та океани.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України від 01.08. 1992 №442. Зазначена ОСОБА_2 набула чинності з 21.08.1992року.

В період з 29.10.1985 по 13.12.1995 ОСОБА_1 перебував у складі плавскладу Калінінградської бази «Рефтрансфлота» РФ. Із них, згідно Архівної довідки №362 від 28.08.2014 року з 12.12.1985 року по 24.07.1995 року значився і «подтверждается стаж его работы в плавсоставе на судах морского флота рыбной промышленности (кроме судов портовых, постоянно работающих на акватории порта, служебно-вспомогательных, разъездных, пригородного и внутригородского сообщения) постоянно занятого в течении полного рабочего дня в должности матроса».

Даний період роботи на посаді матроса зайнятого обробкою, переробкою риби та морепродуктів, плавскладу, які плавають в морях і океанах протягом повного робочого дня відноситься до пільгового стажу роботи по Списку №2.

Загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 35 років 8 місяців 29 днів. Спеціальний стаж на даній посаді матроса плавскладу склав 9 років 28 днів.

Даний розмір стажу є більшим ніж половина необхідного спеціального стажу за абзацем 24 пункту б частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Отже, спеціальний стаж роботи за Списком №2 складає 9 років 28 днів, що дає право на зменшення пенсійного віку на 3 роки (2,6+2,6+2,6)= 7 років 6 місяців.

Вказане право на призначення пенсії виникло у ОСОБА_1 в 57 років, а саме 27 вересня 2016 року, коли останній вперше і звернувся до відповідача із заявою та отримав відмову.

Враховуючи вказане вище, дії Чернігівського об’єднаного управління пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку є неправомірними та такими, що порушують право останнього на пенсію зі зменшенням пенсійного віку, як це передбачено абзацем 24 пункту б частини 1 статті 13 3-ну «Про пенсійне забезпечення» .

Крім цього, доводи відповідача, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з позовом, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В свою чергу, згідно з пп. 1 п. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи, що право на призначення пенсії позивач набув з 27.09.2016, проте, станом на час розгляду та вирішення даної справи доказів здійснення такого призначення відповідачем не надано, право позивача на пенсію є порушеним та має бути відновленим.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої-п'ятої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката ОСОБА_3 позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання правової (правничої) допомоги №27 від 23.03.2018, ордер на надання правової допомоги серії ЧН № 038601, прибутковий касовий ордер № 27 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 27 від 23.02.2018 на суму 5000,00 грн (яка включала ознайомлення з документами, моніторинг законодавства, аналіз судової практики по аналогічним справам, надання консультацій та рекомендацій замовнику – 1500 грн; складання позовної заяви, підготовка та подача документів до суду – 1500 грн; участь в судових засіданнях близько 2000 грн.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України на користь позивача підлягають присудженню здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 3704,80 грн (704,80 грн судового збору та 3000 грн витрат на правову (правничу) допомогу).

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (проспект Миру, 44, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 40378209) в частині відмови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1/2, м. Чернігів, 14037, ІПН НОМЕР_1) в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку згідно з абзацем 24 пункту «б» частини 1 статті 13 3акону України «Про пенсійне забезпечення»;

Зобов'язати Чернігівське об’єднане управління Пенсійного фонду України (проспект Миру, 44, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 40378209) призначити з 27.09.2016 пенсію ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1/2, м. Чернігів, 14037, ІПН НОМЕР_1) зі зменшенням пенсійного віку згідно з абзацем 24 пункту «б» частини 1 статті 13 3акону України «Про пенсійне забезпечення».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3704 (три тисячі сімсот чотири) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складено 02.05.2018.

Суддя Ю. О. Скалозуб