Ухвала суду № 73732475, 02.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 травня 2018 р. Справа № 820/3163/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мар'єнко Л.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 до пенсійного забезпечення зароблений трудовий стаж періоду праці по сумісництву з 01 березня 2005 р. по 31 серпня 2007 р. включно, на посаді головного бухгалтера на підприємстві «Харківське обласне товариство кролиководів і звіроводів - любителів».

- зобов'язати Шевченківське об'єднане управління пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням роботи по сумісництву з 01 березня 2005 р. по 31 серпня 2007 р. на посаді головного бухгалтера на підприємстві «Харківське обласне товариство кролиководів і звіроводів - любителів» до стажу роботи з моменту виходу на пенсію, тобто з 20.06.2007.

Разом з поданням заявник подав заяву про звільнення від сплати судових витрат. В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що майновий стан позивача не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки вона є пенсіонером та отримує пенсію в малому розмірі, не маючи додаткового доходу. Також позивач у своїй заяві посилалась на п.п.1, 4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", вважаючи, що в даному випадку за подачу вказаної заяви позивач не має сплачувати судовий збір.

Відповідно до положень ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

В роз'ясненнях, які викладені в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

В даному випадку позивачем не надано жодного доказу відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат.

Водночас, суд зазначає, що позивачем не підтверджено належними доказами той факт, що позивач не отримує доходу з інших джерел, окрім Пенсійного фонду України, що може бути підтверджено, серед іншого, наприклад, довідкою з податкового органу, на обліку в якому перебуває позивач, про відсутність доходів у позивача протягом 2016-2017р.р., випискою по рахунку в банку.

Щодо доводів позивача про те, що за подачу даного позовної заяви позивач не має сплачувати судовий збір тобто дана позовна заява не підпадає під об'єкт справляння судового збору, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Водночас, суд зауважує, що положеннями ч. 2 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” визначено вичерпний перелік об'єктів, щодо яких не справляє судовий збір, а саме: судовий збір не справляється за подання: 1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 2) заяви про скасування судового наказу; 3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення; 4) заяви про поворот виконання судового рішення; 5) заяви про винесення додаткового судового рішення; 6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою; 7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням; 8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; 11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 12) заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 12-1) заяви про видачу обмежувального припису; 13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду; 14) заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб; 15) клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах; 16) заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій.

З аналізу наведених норм, випливає, що в даному випадку заявлений позивачем позов відноситься до об'єкту справляння судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про звільнення від судових витрат.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено на 2018 рік розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі: з 1 січня - 1762 гривні.

З огляду на викладене, сума судового збору за подачу даного позову складає 704,80 грн.

Позивачем не надано доказу сплати судового збору у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, поданий з порушенням вимог ст.161 КАС України.

Водночас, суд зазначає, що згідно положенням ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1ст. 122 КАС України).

Суд зауважує, що право доступу до суду не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, передбачені законом строки давності.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справах “Плахтєєв та Плахтєєва проти України” від 12.03.2009 (заява №20347/03), "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" від 22.10.1996, "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" від 13.07.1995 .

Отже, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду, подавши позов з документами 25.04.2018, із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце, починаючи з 20.06.2007, тобто з пропуском встановленого КАС України строку.

Водночас, суд зазначає, що будь - яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку позивачем не надано до суду.

При цьому, суд зазначає, що згідно положень ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду є необґрунтованим.

Таким чином, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтованими підставами пропуску позивачем строку на звернення до суду, разом з доказами поважності причин його пропуску.

Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду оригінал платіжного документа, що підтверджує сплату судового збору у повному обсязі, сплативши 704,80 грн. судового збору на розрахунковий рахунок 31217206784011, одержувач УДКСУ в Основ’янському районі м. Харкова , код ЄДРПОУ 37999628, банк одержувача ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації: 22030001, або надати суду докази неможливості сплати судового збору, яким може бути довідка з податкового органу, на обліку в якому перебуває позивач, про відсутність доходів у позивача протягом 2016-2017р.р., виписка по рахунку в банку, разом з заявою про відстрочення або звільнення сплати судового збору.

Також позивач має подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтованими підставами пропуску позивачем строку на звернення до суду, разом з доказами поважності причин його пропуску

Керуючись ст. ст. 160,161,169, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від судових витрат - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали.

Повідомити позивачу про необхідність виправити зазначені недоліки адміністративної позовної заяви. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мар'єнко Л.М.