Рішення № 73732350, 02.05.2018, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/328/18

Провадження № 2/139/143/18

РІШЕННЯ

іменем України

02 травня 2018 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В. з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_2 до Снітківської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

16 травня 2017 року помер чоловік позивача ОСОБА_3. Позивач у справі є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3, прийняла спадщину, але не може оформити спадкові права на житловий будинок по вул. Весняна, 37 у с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької області в нотаріуса, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на нерухоме спадкове майно. За захистом своїх прав та інтересів 30 березня 2018 року з відповідним позовом звернулася до суду.

02 квітня 2018 року відкрито провадження у справі і призначено підготовче провадження (а.с. 38).

Ухвалою суду від 17 квітня 2018 року (а.с. 40) підготовче засідання відкладено у зв’язку із задоволенням клопотання представника позивача адвоката ОСОБА_4 (а.с. 31, 32) про витребування доказів (а.с. 30).

Станом на день підготовчого провадження судом отримано всі витребувані документи.

Будучи належним чином повідомленою про час і місце проведення підготовчого засідання (а.с. 48), позивач до суду не з’явилася, не повідомила про причину неявки.

Представник позивача адвокат ОСОБА_4 електронною поштою подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 55) у зв’язку з його зайнятістю. Доказів поважності причини неявки в суд представник позивача не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 198 ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу;

2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;

3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи, що ні позивач, ні його представник не довели поважність причини неявки у підготовче засідання, у суду відсутні законні підстави для його відкладення. Крім того, за приписами ч. 3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Представник відповідача - сільський голова Снітківської сільської ради ОСОБА_5 подав заяву (а.с. 45) про визнання позовної вимоги та про розгляд справи за його відсутності.

Така заява представника відповідача узгоджується із положеннями ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

На підставі викладеного суд ухвалив про проведення підготовчого засідання за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи обставину, що відповідач визнає позовні вимоги, і таке визнання позовних вимог відповідає закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб, суд вважає за можливе на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у цій справі.

Розглянувши справу у судовому засіданні, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного:

22 лютого 2000 року померла ОСОБА_6 (а.с. 14).

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР (діяв на момент відкриття спадщини), в день смерті спадкодавця відкривається спадщина. До складу спадщини входять права та обов’язки спадкодавця, що належали йому на момент смерті.

Довідкою виконавчого комітету Снітківської сільської ради № 128 від 19 лютого 2018 року (а.с. 21), випискою з погосподарської книги за 1996-2000 роки (а.с. 24), технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок (а.с. 15-19) стверджується, що ОСОБА_6 володіла житловим будинком № 37 по вул. Весняній в с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької області, який було побудовано у 1954 році.

Із довідки начальника КП Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації № 3 від 24 січня 2018 року (а.с. 22) та з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 34) слідує, що право власності за ОСОБА_6 не зареєстровано.

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб – спадкоємців.

Відповідно до норм ст. 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 51610760 від 17.04.2018 (а.с. 43) стверджується, що по своїй смерті ОСОБА_7М заповіту не залишала.

При спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є діти, дружина і батьки померлого (ст. 529 ЦК України). Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с. 13) позивач довела, що право спадкувати після смерті ОСОБА_6 у першій черзі спадкоємців за законом мав ОСОБА_7 як син.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями ( ч. 1 ст. 548 ЦК УРСР в редакції 1963 року). Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (частини 1 і 2 ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року).

Довідками виконавчого комітету Снітківської сільської ради № 124 та 128 від 19 лютого 2018 року (а.с. 21, 27), виписками з погосподарських книг за 1996-2000 роки (а.с. 24) тат 2016-2020 роки (а.с. 28),стверджується, що ОСОБА_7 прийняв спадщину, оскільки був зареєстрований і проживав зі спадкодавцем за однією адресою - у спадковому будинку.

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру по спадкових справах № 51610777 від 17.04.2018 (а.с. 44) доведено, що спадкові права після смерті ОСОБА_6 ОСОБА_7 не оформив. Однак, відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Таким чином, з 22 лютого 2000 року ОСОБА_7 належало домоволодіння по вул. Весняна, 37 у с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької області.

14 серпня 2016 року ОСОБА_7 помер (а.с. 26).

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті, і це право у них виникає у день відкриття спадщини – день смерті спадкодавця.

З матеріалів спадкової справи № 163/2016, заведеної приватним нотаріусом Мурованокуриловецького районного нотаріального округу ОСОБА_8 (а.с. 50-54), зокрема, інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 45872956 від 22.11.2016 (а.с. 53) вбачається, що по своїй смерті ОСОБА_7 заповіту не залишив.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, і батьки (ст. 1261 ЦК України), у другу - рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України).

Із довідки виконкому Снітківської сільської ради № 823 від 27.09.2016 (зворот а.с. 51), що міститься в матеріалах згаданої вище спадкової справи № 163/2016 до майна померлого ОСОБА_7 , слідує, що спадкоємцями після його смерті за законом є дружина та брат, які з ним не проживали.

Свідоцтвом про народження ОСОБА_3 (а.с. 12), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с. 13) доведено, що ОСОБА_3 був спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_7 як його рідний брат.

Спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини(ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 163/2016 (а.с. 50-54), ОСОБА_3 22 листопада 2016 року подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_7 Відомостей про прийняття спадщини іншими спадкоємцями в матеріалах спадкової справи нема, в тому числі залишилося без реакції повідомлення нотаріуса до спадкоємця першої черги (а.с. 54).

Таким чином, перед судом доведено факт смерті спадкодавця ОСОБА_7, склад спадкового майна, право ОСОБА_3 спадкувати та факт прийняття ним спадщини.

З матеріалів спадкової справи № 163/2016, заведеної приватним нотаріусом Мурованокуриловецького районного нотаріального округу ОСОБА_8 (а.с. 50-54), вбачається, що свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 не отримав. Але незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).Таким чином, з 14 серпня 2016 року ОСОБА_3 належить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по вул. Весняна, 37 у с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Свідоцтвом про смерть серії І-БВ № 309167, виданим 20 вересня 2017 року (а.с. 7), стверджується, що ОСОБА_3 помер 16 травня 2017 року у с. Стара Гута Новоушицького району Вінницької області.

Матеріалами спадкової справи № 222/2017, заведеної приватним нотаріусом Новоушицького районного нотаріального округу ГУЮ у Хмельницькій області ОСОБА_9 (а.с. 56-67), доведено, що спадщину після смерті ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги за законом прийняла його дружина (а.с. 6) ОСОБА_2, та оформила частину спадкового майна.

Однак, як вбачається із повідомлення приватного нотаріуса Новоушицького районного нотаріального округу № 101/01-16 від 26 лютого 2018 року (а.с. 11), позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок в с. Снітків, оскільки правовстановлюючий документ на нього не видавався спадкодавцю. Таким чином, захистити свої права спадкоємця позивач може лише у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, а також обставину, що відповідач визнав позовні вимоги і таке визнання відповідає вимогам закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси, суд вважає за правильне визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно – житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 524, 525, 529, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст. 392, 1216, 1223, 1261, 1262 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81,197-198, 200, 211, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані по вулиці Весняній, 37 в с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької області в порядку спадкування в першій черзі за законом після смерті 16 травня 2017 року ОСОБА_3, який прийняв спадщину, але не оформив спадкові права після смерті 14 серпня 2016 року ОСОБА_7, що прийняв спадщину, але не оформив спадкові права після смерті ОСОБА_6, яка настала 22 лютого 2000 року.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до апеляційного суду Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: _____